27. Стратегічні цілі, їх особливості (рівні, горизонти) та обмеження.

У стратегічному плануванні важливу роль відіграють цілі підприємства, які є критерієм оцінювання досягнутих результатів, ухвалення рішень про доцільність чи необхідність конкретних змін щодо внутрішньої політики підприємства і його поведінки на ринку

Цілі підприємства (організації фірми, компанії) - сформульовані у процесі стратегічного планування конкретні кінцеві результати, яких підприємство прагне досягти через певний проміжок часу

На відміну від місії, яка задає загальні орієнтири, напрями розвитку підприємства, що визначають сенс його існування, цілі фіксують кінцеві етапи, до яких воно прагне. З обґрунтування цілей, як правило, починається робота над формуванням стратегії підприємства, оскільки заради їх досягнення воно формується, функціонує і розвивається як соціальна система У цілях реалізуються об'єктивні і суб'єктивні чинники стратегічного управління організацією, адже вони повинні відповідати об'єктивним законам, без чого не будуть реальними, а значить - і досяжними. Водночас цілі є продуктом свідомості, формулюються людьми і відображають їхні інтереси

Будь-яка стратегія має свої особливості, які треба враховувати при її розробленні. По-перше, стратегія завжди залежить від зовнішнього середовища. По-друге, завжди є конкуренти, готові скористатися раціональними рішеннями, які використовувалися при розробленні або реалізації стратегії. По-третє, стратегія завжди формулюється в умовах недостатньої інформації та повинна коригуватися в міру надходження нових даних. По-четверте, не існує методів визначення того, чи є певна стратегія оптимальною. Конкурент завжди може вдатися до ефективнішої стратегії. По-п’яте, стратегія має підкріплюватися організаційною структурою і ресурсами, які є в розпорядженні організації. Вона дозволяє максимально ефективно використовувати їх, спрямовуючи туди, де вони можуть принести найбільшу користь. По-шосте, стратегія завжди має бути націлена на кінцевий результат, стратегічну мету, яку, у свою чергу, необхідно узгоджувати з можливостями.

Рівні (ієрархія). Традиційно цілі підприємства перебувають у такій ієрархічній підпорядкованості:

Цілі вищого рівня (визначають на рівні загального управління підприємством. Призначені для стратегічного планування);

Цілі середнього рівня (визначають на рівні підрозділів для менеджерів середньої ланки, мають переважно тактичне значення);

Цілі нижнього рівня (встановлюють для нижнього рівня управління, робочих місць, мають оперативний характер).

Цілі більш високого рівня завжди є масштабними за змістом, а досягнення їх розраховане на тривалий час. Реалізації їх досягнення сприяє досягнення цілей нижчого (середнього і нижнього) рівня.

Горизонти. За терміном реалізації: довготермінові (10-25 р іноді 3-5р), середньо термінові (1-3р), короткотермінові (1-2р).

Однією з основних вимог при визначенні цілей і цільових пріоритетів є збір і облік даних усіх етапів і об’єктів стратегічного аналізу (даних дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища і розробки сценаріїв розвитку), які повинні бути відповідним чином синтезовані і відображені. На цьому етапі важливо відстежити, дослідити і максимально врахувати обмеження цілей, тобто цільові орієнтири підприємства. Ними можуть бути різноманітні проблеми (освоєння галузі, труднощі доступу до ресурсів, особливості конкуренції…) і різноманітні ризики.