Функція споживання
Алгебраїчно функцію споживання можна представити так:
C = CА + MPC ·Y,
де, C – споживчі витрати;
CА – автономне споживання;
MPC - гранична схильність до споживання
Y - національний дохід.
Фактори, що впливають на споживання. Хоча споживання напряму залежить від розміру використовуваного доходу, на нього впливають також і інші чинники, які навіть за незмінного доходу можуть змінити обсяги споживання. Такі чинники викликають зміну положення кривої споживання. До них належать:
майбутній очікуваний дохід. Якщо споживачі очікують гарантовано вищих доходів у майбутньому. То вони збільшать свої споживчі витрати пропорційно зростанню доходу (крива споживання зміститься угору) і навпаки;
величина багатства. Зростання багатства домогосподарств дозволяє забезпечувати більш високий рівень автономного споживання навіть при тому ж поточному доході (крива споживання зміститься угору) і навпаки;
рівень інфляції. Впливає на реальну купівельну спроможність грошових залишків та вартість майна, тому збільшення інфляції зменшує споживання (крива споживання зміститься вниз);
податки. Збільшення податків викликає зменшення споживання. (Збільшення автономних податків зміщує криву споживання вниз, а збільшення подоходнього – зменшує кут її нахилу).
Функція заощадження – функція, яка описує залежність між величиною національного доходу і заощадженнями. Графічно їй відповідає крива заощадження.
Заощадження
200
100
Функція заощадження
0
Автономне
споживання 100 200 300 400 500
- 100
Використовуваний дохід
Функція заощадження
Кут нахилу кривої заощадження завжди дорівнює граничній схильності до споживання MPS. Крива зміщена вниз по осі ординат на величину автономного споживання. Це означає, що при низьких доходах, недостатніх для забезпечення поточного споживання, воно частково фінансується за рахунок заощаджень. Тобто при низьких доходах заощадження будуть від’ємними. Це може мати наслідком зменшення багатства нації, або збільшення заборгованості, якщо споживання фінансується за рахунок майбутніх заощаджень (кредит). При певному значення національного доходу (на графіку це 200) використовуваний дохід повністю буде спрямовуватись на споживання, а заощадження будуть нульовими. Такий дохід називають пороговим доходом або точкою нульового заощадження. І якщо дохід перевищить 200 – нація почне заощаджувати, накопичувати багатство.
Алгебраїчно функцію заощадження можна представити так:
S = - CА + MPS ·Y,
де, S – заощадження;
CА – автономне споживання;
MPS - гранична схильність до заощадження.
Y - національний дохід.
Заощадження відіграють важливу роль в економіці, оскільки саме вони є джерелом коштів для інвестицій. Заощадження здійснюють:
домашні господарства (основна маса заощаджень). Заощадження домогосподарств називають особистими заощадженнями;
фірми у вигляді нерозподіленого прибутку та амортизації;
держава у випадках профіциту бюджету. Дефіцит бюджету означає від’ємні заощадження.
Особисті заощадження разом із заощадженнями підприємств називають валовими приватними заощадженнями.