3. Економічна рівновага в довгостроковому періоді. Рецесійний та інфляційний розриви.

У короткостроковому періоді рівноваги національна економіка досягає за умови рівності сукупних видатків обсягу національного продукту. При цьому рівновага може встановитися при значенні ВВП, яке відмінне від природного. Тобто виникне ВВП-розрив, який означатиме або економічний спад з неповною зайнятістю, або економічний бум з надмірним інфляційним перегрівом кон’юнктури. ВВП-розриви породжуються змінами у сукупних видатках, які викликають зміну рівноважного ВВП у короткострокових періодах, його відхилення від природного значення. Графічно це означає зміщення кривої сукупних видатків вниз або вверх. Якщо сукупні видатки зменшуються (крива зміщується вниз) виникає рецесійний розрив у сукупних видатках. Рецесійний розрив виникає тоді, коли фактичні видатки в економіці менші ніж ті, які достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості. Таким чином, рецесійний розрив – це величина на яку потрібно збільшити сукупні видатки, щоб рівноважний ВВП зріс до природного значення.

Навпаки, інфляційний розрив спостерігається тоді, коли фактичні видатки більші, ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості. Інфляційний розрив – це величина на яку потрібно зменшити сукупні видатки, щоб рівноважний ВВП зменшився до природного значення.

У графічній інтерпретації рецесійний розрив – величина, на яку крива сукупних видатків (АЕ) має переміститися вгору, щоб збільшити реальний ВВП (Y1) до його природного рівня за повної зайнятості (Ye). Інфляційний розрив – величина, на яку крива сукупних видатків (АЕ) має переміститися вниз, щоб зменшити реальний ВВП (Y2) до його природного рівня за повної зайнятості (Ye).

АЕ

Інфляційний розрив

Рецесійний розрив

Y1 Ye Y2 Y

Рецесійний та інфляційний розриви

У математичній інтерпретації величина рецесійного або інфляційного розриву визначається величиною відхилення ВВП від природного рівня та значенням мультиплікатора сукупних видатків:

,

де ∆АЕ – рецесійний або інфляційний розрив,

∆Y – відхилення ВВП від природного рівня,

μ – мультиплікатор сукупних видатків.

Рецесійні та інфляційні розриви викликають короткострокові відхилення фактичного ВВП від природного. У довгостроковому ж періоді рівновага в національній економіці встановлюється при природному значенні ВВП. Змінюючи сукупні видатки держава може повертати фактичний ВВП до природного рівня. У цьому й полягає державне регулювання економічної кон’юнктури. При відсутності державного регулювання і тривалому стійкому відхиленню у сукупних видатках ринкові механізми саморегулювання можуть змінити значення природного ВВП. У будь якому разі, у довгостроковому періоді рівновага буде встановлюватися при природному значенні ВВП.