2. Предмет і метод макроекономіки.
Макроекономіка вивчає економічні явища з позиції економіки в цілому. Вона характеризує діяльність економічних суб’єктів в сукупності, не вдаючись до характеристики кожного окремого економічного суб’єкта. Предметом макроекономіки є механізм функціонування економічної системи в цілому та взаємодія між національними економіками. Макроекономіка - це галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення стійкого економічного зростання, повної зайнятості і мінімізації рівня інфляції. Іншими словами можна сказати, що предметом макроекономіки є ефективність функціонування національної економіки.
Наряду з загальнонауковими, макроекономіка використовує і специфічні методи дослідження:
метод агрегування – використання сумарних понять та сумарних розрахункових величин (сукупний попит, сукупна пропозиція, національний продукт, національний дохід, рівень цін, рівень безробіття);
кількісні методи;
статистичні методи;
метод макроекономічного моделювання;
метод прогнозування.
3. Національна економіка і економічна система.
Об’єктом дослідження макроекономіки є національна економіка. Національна економіка – це сукупність домогосподарств, підприємств, державних інституцій та установ, об’єктів інфраструктури та різноманітних активів у межах економічної території країни. Економічна територія країни не ідентична її географічній території. Під економічною територією розуміють територію в межах якої поширюється адміністративна влада держави, вільно переміщуються національні ресурси та використовується національна грошова одиниця. До економічної території не входять закордонні анклави усередині країни (іноземні дипломатичні представництва, військові бази, тощо), проте входять вітчизняні анклави за кордоном.
Суб’єктами національної економіки є її резиденти. Резидентами вважаються:
фізичні особи – усі, що проживають на території країни більше одного року, незалежно від громадянства (крім туристів, працівників іноземних дипломатичних місій, сезонних робітників);
юридичні особи – усі, що створені і зареєстровані у країні незалежно від належності капіталу.
4. Суб’єкти економічної системи і їх взаємодія. Модель кругопотоку.
Під економічною системою прийнято розуміти сукупність механізмів та інститутів, які забезпечують розвиток і функціонування національного виробництва. Економічна система - це особливим чином упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг. Економічна система - це спосіб організації національної економіки.
За способом організації господарської діяльності виділяють такі типи економічних систем:
традиційна економіка. У ній практика використання ресурсів визначається традиціями і звичаями:
планова економіка. Координація економічної діяльності здійснюється за допомогою централізованого планування, керування і контролю.
ринкова економіка. Заснована на товарно-грошових відносинах, приватній власності і конкуренції.
змішана економіка. Поєднує ринкову організацію з державним регулюванням економіки;
перехідна економіка. Це економіка, що знаходиться в процесі переходу від однієї економічної системи до іншої.
Для сучасних країн характерна змішана економіка. У змішаній економічній системі на макрорівні виділяють чотири економічних суб’єкти, які по різному включаються у економічні процеси, виконують різні функції і взаємодіють один з одним. Суб’єктами макроекономічної системи є:
домашні господарства (споживачі) - вони поставляють на ринок ресурси і купують споживчі блага;
фірми (виробники) - купують ресурси і виробляють продукцію;
державний сектор - перерозподіляє товарні і грошові потоки, регулює економічні процеси;
закордонний сектор – являє собою сукупність інших національних економік, що вступають у взаємодію з вітчизняною. Ця взаємодія втілюється у потоках експорту та імпорту.
Взаємодію економічних суб’єктів демонструє модель кругопотоку.
експорт імпорт
ресурси ресурси
доходи витрати
податки податки
трансферти трансферти
державні державні
позички закупки
заощад- інвестиції
ження
витрати доходи
продукція продукція
імпорт експорт