Економічна рівновага у довгостроковому періоді

Тема 7. Грошовий сектор та монетарна політика.

1. Суть та функції грошей. Грошові системи.

2. Попит та пропозиція на грошовому ринку. Процентна ставка.

3. Банківська система та пропозиція грошей. Грошовий мультиплікатор.

4. Цілі, зміст та інструменти монетарної політики.

1. Суть та функції грошей. Грошові системи.

Гроші — це одне з найвеличніших досягнень людства. Їх виникнення пов’язують з 7-8 тис. до н.е., коли у древніх племен з’явився обмін одних продуктів на інші. Історично як засіб полегшення обміну використовувались каміння, худоба, шматки металів чи інші предмети, які отримали загальне визнання у продавців та покупців як засіб обміну. Тобто все, що визнавало суспільство в якості обігу, - це і були гроші.

Гроші – це товар особливого роду, який виконує роль загального еквіваленту.

Суть грошей розкривається через їх функції. Сучасна макроекономічна теорія виділяє три функції грошей.

Гроші як міра вартості – в грошах вимірюються вартість інших товарів. Для виконання цієї функції не потрібна наявність реальних грошей. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків - національну валюту;

Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. Для виконання цієї функції гроші обов’язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Функція грошей як засобу заощадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об’єктивною потребою розвитку ринкового господарства.

Грошова система – форма організації грошового обігу, яка історично склалась в країні і закріплена в державному законодавстві. Елементами грошової системи є:

• грошова одиниця;

• масштаб цін – вагова кількість грошового металу, яка прийнята за грошову одиницю (існує в грошових системах, заснованих на металевому обігу);

• емісійна система – установи, які випускають гроші;

• види грошових знаків;

• інститути грошової системи.

Історично відомі два типи грошових систем: металева та паперово-кредитна.

Металева грошова система:

• біметалева – в якості грошей використовувались два благородних метал: золото і срібло (16-19 ст.);

• монометалева – в якості грошей використовується лише один метал, в більшості випадків золото.

Різновиди золотого монометалізму:

• золотомонетний стандарт – випускались в обіг золоті монети (з 1821р. До Першої світової війни);

• золотозливковий стандарт – стабільність грошової одиниці забезпечується золотом в зливках, монети не карбуються);

• золотодевізний стандарт – золотом забезпечувались лише деякі валюти (девізи), інші ж держави прирівнювали свою грошову одиницю до цих валют.

Після кризи 1929-1933 рр. Вільний розмін банкнот на золото було припинено. Виникає нова паперово-кредитна грошова система. Її характеризують:

• Повний вихід з обігу золота (демонетизація золота);

• Грошова одиниця немає золотого вмісту;

• Поширення кредитних грошей. Кредитними називаються гроші, рух яких здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах;

• Розширення безготівкового обороту;

• Емісія грошей державою для збільшення грошової маси.

Така система характерна для сучасної економіки.

Гроші у своїй масі є неоднорідними. У сучасній економіці виділяють такі види грошей: товарні, декретні, кредитні. Все більше різноманітні грошові сурогати (квазі гроші) починають переймати на себе функції грошей. У зв’язку з цим, для характеристики маси грошей у обігу, виділяють ряд грошових агрегатів за ступенем їх ліквідності:

• М0 – готівка в обороті поза банківською системою;

• М1 = М0 + засоби на поточних рахунках;

• М2 = М1 + засоби на строкових рахунках;

• М3 = М2 + крупні вклади (ощадні сертифікати);

• L = М3 + високоліквідні цінні папери.

Агрегат М2 відповідає поняттю грошової маси. Грошова маса – кількісний показник грошей який характеризує наявну у обігу кількість грошового активу.

Грошовий обіг – це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, який обслуговує усі розрахунки в економіці й тим самим реалізує ВВП країни.

Закон грошового обігу. Він виражає залежність між масою товарів, які обертаються , рівнем їх цін та швидкістю обороту грошей. Даний закон можна представити в вигляді формули:

,

де M – кількість грошей;

P – Середній рівень цін;

Y –реальний національний дохід, кількість реального товару, який реалізується;

V - швидкість обігу грошей.