- •8. Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення.
- •9. Суть, організація і техніка статистичного зведення.
- •10. Метод групування. Види групування. Основні завдання групування.
- •11. Типологічне, структурне і аналітичне групування.
- •12. Принципи вибору групувальної ознаки.
- •13. Визначення кількості груп, величини інтервалу.
- •14. Види інтервалів, межі інтервалів.
- •15. Статистичні ряди розподілу,види та їх елементи.
- •16. Графічне зображення рядів розподілу.
- •17.Статистичні таблиці
- •18. Абсолютні величини
- •19.Відносні величини
- •20. Види відносних величин
- •21. Середні величини
- •22.Степеневі середні
- •23. Середня арифметична проста і зважена
- •24. Середня гармонійна
- •25. Середня геометрична
- •1.Визначеняя статистики
- •2. Предмет статистики
- •3. Основні стадії статистичного дослідження. Методи статистики.
- •4.Основні поняття,категорії
- •5.Статистичне спостереження
- •6.Види і способи спостереження
- •7.Статистична звітність
- •26. Середня хронологічна
- •27. Структурні середні: мода, медіана, квартили, децили.
- •28. Абсолютні і відносні показники варіації
- •29. Асиметричні розподіли. Показники асиметрії.
- •31. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.
- •32. Вивчення взаємозв'язку явищ. Причина і наслідок.
- •33. Типи залежностей. Оцінка тісноти зв'язку за допомогою коефіцієнта кореляції.
- •34. Побудова лінійного рівняння регресії.
- •35. Методи оцінки зв'язку рангових показників. Коефіцієнти кореляції Спірмена і Кендалла.
- •36. Коефіцієнти асоціації і контингенціі. Відношення шансів.
- •37. Ряди динаміки, їх види та основні елементи.
- •39. Порівнянність рядів динаміки. Методи приведення рядів динаміки до порівнянного вигляду.
- •40. Визначення основних тенденцій. Методи ковзної середньої.
- •41. Графічне зображення динамічних рядів.
- •43. Індивідуальні індекси.
- •44. Основні принципи індексного методу.
- •45. Агрегатна форма - основна форма загального індексу.
- •46. Агрегатні індекси кількісних та якісних показників.
- •47. Індекси Пааше і Ласпейреса.
- •48. Середні індекси: середній арифметичний і середній гармонічний.
- •49. Взаємозв'язок індексів і індексні системи. Багатофакторні індексні моделі.
- •50. Індекси середніх величин, їх види і економічний сенс:
5.Статистичне спостереження
Статистичне спостереження — це спланована, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання.
Даний процес передбачає наступні обов’язкові етапи (за своєю сутністю методи) дослідження:
1) статистичне спостереження (метод масового статистичного спостереження);
2) зведення і групування даних спостереження за кількісно та якісно визначеними ознаками (метод статистичного зведення і метод групування);
3) статистична обробка (узагальнення) і аналіз зведених статистичних даних (метод статистичної обробки зведених і розгрупованих показників і метод всебічного якісного аналізу статистичних матеріалів). Завданням статистичного спостереження є реєстрація достовірних окремих фактів, які об’єктивно висвітлюють реальне становище речей (наприклад, правопорушень, злочинів, осіб, що їх вчинили). При цьому також повинна бути забезпечена повнота інформації та можливість її отримання в установлений термін.
До організаційних питань статистичного спостереження належать: визначення об’єкта, місця, часу і термінів спостереження; постановка мети і завдань спостереження; визначення органів спостереження; визначення прав і обов’язків окремих установ та організацій, які беруть участь у спостереженні; підготовчі роботи проведення спостереження; добір, навчання та інструктаж масових кадрів, потрібних для проведення спостереження; розмноження і розсилання формулярів спостереження; порядок здавання і приймання матеріалів спостереження; порядок отримання і подання попередніх та остаточних підсумків спостереження й інші практичні питання.
6.Види і способи спостереження
Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної (відповідаючої реальному стану) та повної (за обсягом і змістом) статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси. Об'єкт спостереження складається з окремих одиниць -одиниць сукупності, від яких одержують початкову інформацію. Наприклад, одиницею сукупності під час перепису населення є кожна людина, а при реєстрації проданих на біржах нерухомості Одиниця спостереження — це елемент об'єкта спостереження, який несе відомості про ознаки одиниць сукупності. Програма спостереження – це перелік запитань, на які мають бути одержані відповіді щодо одиниці спостереження. Інакше кажучи, програма – це перелік ознак, що підлягають реєстрації.
Розробка програми статистичного спостереження є одним з найважливіших і найвідповідальніших завдань в процесі статистичного дослідження.
За моментом реєстрації фактів, тобто з врахуванням того, наскільки часто .проводиться ця реєстрація, статистичне спостереження ділиться на безперервне, перервне, періодичне та одноразове. Наприклад, реєстрація народження і смерті, реєстрація дорожньо-транспортних пригод, шлюбів, розлучень тощо проводиться безперервно з кожним моментом настання даного факту. Всі ці приклади є безперервним спостереженням.
Таким чином, під безперервним, або поточним спостереженням розуміють таке спостереження, коли встановлення і реєстрація фактів здійснюється в міру їх виникнення або близько до цього часу. При безперервному спостереженні реєстрація фактів, супутня ходу подій, проводиться постійно.
Перервним називається таке спостереження, коли реєстрація фактів здійснюється або регулярно через певні проміжки часу, або в міру потреби. Якщо спостереження проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу, то воно називається періодичним (щорічні переписи худоби, завершальний облік посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур тощо).
Якщо спостереження проводиться від випадку до випадку, тобто в міру потреби, то воно називається одноразовим.
За рівнем охоплення статистичних сукупностей спостереження буває:
а) суцільним;
б) несуцільним.
У свою чергу, несуцільне спостереження поділяється на:
а) вибіркове;
б) спостереження основного масиву;
в) монографічне;
г) анкетне.
За способом або джерелами одержання даних статистичне спостереження може бути:
а) безпосереднє;
б) документальне;
в) опитування.
При безпосередньому спостереженні представники органів статистики одержують необхідні відомості шляхом особистого перерахунку, вимірювання, зважування одиниць об’єкта спостереження.
При виборі способу спостереження необхідно мати на увазі перераховані недоліки кожного з них. Найбільш досконалим способом одержання необхідних даних є безпосереднє спостереження, яке при дотриманні всіх правил статистичної науки забезпечує найвищу достовірність статистичних матеріалів.