43. Індивідуальні індекси.

Індивідуальні індекси характеризують зміну окремих елементів складного явища. В теорії індексів показник, зміну якого характеризує індекс, називається індексованою величиною.

Індивідуальні індекси позначають малою латинською буквою «і», продукцію в натуральному виразі – через «q», ціну одиниці товару – через «р», собівартість одиниці продукції – через «z» і т.д. Індивідуальні індекси цих ознак визначаються за формулами:

а) фізичного обсягу:

б) ціни одиниці товару:

в) собівартості одиниці продукції:

де i_q, i_p, i_Z – індивідуальні індекси фізичного обсягу, ціни і собівартості одиниці продукції; q₁, q₀; р₁, р₀; z₁, z₀ – фізичний обсяг, ціна, собівартість у звітному і базисному періодах.

44. Основні принципи індексного методу.

Використовуючи індексний метод, можна охарактеризувати зміну найрізноманітніших економічних показників у часі та в просторі: обсягів виробленої продукції, виробничих потужностей, посівних площ, цін, вартості і собівартості продукції, продуктивності праці тощо.

В аналізі фінансово-господарської діяльності за допомогою індексів вирішуються такі завдання:

1) оцінка зміни рівня явища (або відносної зміни показника);

2) виявлення ролі окремих факторів у зміні результативної ознаки;

3) оцінка впливу зміни структури сукупності на динаміку

45. Агрегатна форма - основна форма загального індексу.

Отже, при розрахунку зведеного індексу кожному j-му елементу необхідно надати певну «вагу», яка б ураховувала його відносну значущість. Очевидно, що ваги повинні мати однакову розмірність. Кількості товару q_j у натуральних одиницях вимірювання не можуть виконувати вагову функцію, а тому вагами є вартості товарів q_j p_j. Припустимо, що в базисному періоді вартості товарів становили q_j0 p_j0, тоді зважений індекс цін набирає вигляду

Це дві форми одного індексу — середньозважена та агрегатна. Основою середньозваженої форми є індекс Карлі, агрегатної — індекс Дюто.

Аналогічна ситуація виникає при агрегуванні фізичного обсягу продукції (товарної маси, кількості), якщо елементи сукупності не сумірні між собою, тобто не мають спільної міри:

та .

У такому разі їх агрегування можливе лише за умови зведення різнорідних елементів до одного порівнянного виду за допомогою певних сумірників. Найчастіше сумірниками є вартісні показники — ціна або собівартість одиниці продукції. Наприклад, при визначенні обсягів проданих на біржі товарів — металу, лісоматеріалів, цементу — сумірниками виступають ціни. Обсяги продажу записуються як Якщо за сумірник узяти собівартість с, агрегат інтерпретується як грошові витрати і набирає вигляду