- •8. Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення.
- •9. Суть, організація і техніка статистичного зведення.
- •10. Метод групування. Види групування. Основні завдання групування.
- •11. Типологічне, структурне і аналітичне групування.
- •12. Принципи вибору групувальної ознаки.
- •13. Визначення кількості груп, величини інтервалу.
- •14. Види інтервалів, межі інтервалів.
- •15. Статистичні ряди розподілу,види та їх елементи.
- •16. Графічне зображення рядів розподілу.
- •17.Статистичні таблиці
- •18. Абсолютні величини
- •19.Відносні величини
- •20. Види відносних величин
- •21. Середні величини
- •22.Степеневі середні
- •23. Середня арифметична проста і зважена
- •24. Середня гармонійна
- •25. Середня геометрична
- •1.Визначеняя статистики
- •2. Предмет статистики
- •3. Основні стадії статистичного дослідження. Методи статистики.
- •4.Основні поняття,категорії
- •5.Статистичне спостереження
- •6.Види і способи спостереження
- •7.Статистична звітність
- •26. Середня хронологічна
- •27. Структурні середні: мода, медіана, квартили, децили.
- •28. Абсолютні і відносні показники варіації
- •29. Асиметричні розподіли. Показники асиметрії.
- •31. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.
- •32. Вивчення взаємозв'язку явищ. Причина і наслідок.
- •33. Типи залежностей. Оцінка тісноти зв'язку за допомогою коефіцієнта кореляції.
- •34. Побудова лінійного рівняння регресії.
- •35. Методи оцінки зв'язку рангових показників. Коефіцієнти кореляції Спірмена і Кендалла.
- •36. Коефіцієнти асоціації і контингенціі. Відношення шансів.
- •37. Ряди динаміки, їх види та основні елементи.
- •39. Порівнянність рядів динаміки. Методи приведення рядів динаміки до порівнянного вигляду.
- •40. Визначення основних тенденцій. Методи ковзної середньої.
- •41. Графічне зображення динамічних рядів.
- •43. Індивідуальні індекси.
- •44. Основні принципи індексного методу.
- •45. Агрегатна форма - основна форма загального індексу.
- •46. Агрегатні індекси кількісних та якісних показників.
- •47. Індекси Пааше і Ласпейреса.
- •48. Середні індекси: середній арифметичний і середній гармонічний.
- •49. Взаємозв'язок індексів і індексні системи. Багатофакторні індексні моделі.
- •50. Індекси середніх величин, їх види і економічний сенс:
19.Відносні величини
Відносними величинами називають статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами і процесами. Їх отримують шляхом порівняння (ділення) двох однойменних, або різнойменних величин. Величина, з якою проводять порівняння, називається основою відносної величини, базою порівняння або базисною величиною. Величина, яку порівнюють, називається поточною, порівнюваною або звітною величиною.
Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана величина більша (менша) за базисну або яку частку перша займає в другій, або скільки одиниць однієї величини припадає на одиницю іншої. Форма вираження відносних величин залежить від кількісного співвідношення порівнюваних величин, а також від смислового змісту отриманого результату порівняння. У тих випадках, коли порівнюваний показник більше бази порівняння, відносна величина може бути виражена або коефіцієнтом, або у відсотках. Коли порівнюваний показник менше бази порівняння, відносну величину краще виразити у відсотках; якщо ж порівняно малі за числовим значенням величини зіставляються з великими, відносні величини виражаються в проміле. Так, у проміле розраховуються коефіцієнти народжуваності, смертності, природного і механічного приросту населення.
20. Види відносних величин
У правовій статистиці використовують такі види відносних величин:
o структури,
o координації,
o динаміки,
o інтенсивності,
o порівняння,
o виконання плану (договірних зобов’язань),
o планового завдання.
Відносна величина структури характеризує склад сукупності.
Являє собою процентну величину окремої частини сукупності до цілого, яке приймається за 100 %. Так, відношення частки до цілого називається питомою вагою і виражається у відсотках.
Відносна величина координації характеризує співвідношення частин досліджуваної сукупності, що показують, у скільки разів порівнювана частина явища більша або менша за частину, прийняту за базу порівняння.
Відносна величина (темп) динаміки характеризує ступінь зміни явища в часі. Обчислюється діленням показників кожного наступного періоду на показники попереднього або початкового і виражається у відсотках, коефіцієнтах (разах).
Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь насиченості досліджуваним явищем певного середовища розвитку або проживання. Обчислюються діленням різнойменних величин і виражаються іменованими числами (коефіцієнти народжуваності, смертності, злочинності).
Чисельник цієї величини відображає масштаб поширення явища, яке вивчається, а знаменник характеризує величину середовища, в якому розвивається дане явище.
Відносна величина порівняння характеризує співвідношення однойменних показників, що стосуються різних об’єктів. Виражається в коефіцієнтах (разах) або відсотках. Відносна величина виконання плану (договірних зобов’язань) характеризує співвідношення фактичних і планових рівнів показника; виражається у відсотках. Відносна величина планового завдання показує, у скільки разів плановий рівень того чи іншого показника перевищує фактичний його рівень у базисному періоді.