- •8. Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення.
- •9. Суть, організація і техніка статистичного зведення.
- •10. Метод групування. Види групування. Основні завдання групування.
- •11. Типологічне, структурне і аналітичне групування.
- •12. Принципи вибору групувальної ознаки.
- •13. Визначення кількості груп, величини інтервалу.
- •14. Види інтервалів, межі інтервалів.
- •15. Статистичні ряди розподілу,види та їх елементи.
- •16. Графічне зображення рядів розподілу.
- •17.Статистичні таблиці
- •18. Абсолютні величини
- •19.Відносні величини
- •20. Види відносних величин
- •21. Середні величини
- •22.Степеневі середні
- •23. Середня арифметична проста і зважена
- •24. Середня гармонійна
- •25. Середня геометрична
- •1.Визначеняя статистики
- •2. Предмет статистики
- •3. Основні стадії статистичного дослідження. Методи статистики.
- •4.Основні поняття,категорії
- •5.Статистичне спостереження
- •6.Види і способи спостереження
- •7.Статистична звітність
- •26. Середня хронологічна
- •27. Структурні середні: мода, медіана, квартили, децили.
- •28. Абсолютні і відносні показники варіації
- •29. Асиметричні розподіли. Показники асиметрії.
- •31. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.
- •32. Вивчення взаємозв'язку явищ. Причина і наслідок.
- •33. Типи залежностей. Оцінка тісноти зв'язку за допомогою коефіцієнта кореляції.
- •34. Побудова лінійного рівняння регресії.
- •35. Методи оцінки зв'язку рангових показників. Коефіцієнти кореляції Спірмена і Кендалла.
- •36. Коефіцієнти асоціації і контингенціі. Відношення шансів.
- •37. Ряди динаміки, їх види та основні елементи.
- •39. Порівнянність рядів динаміки. Методи приведення рядів динаміки до порівнянного вигляду.
- •40. Визначення основних тенденцій. Методи ковзної середньої.
- •41. Графічне зображення динамічних рядів.
- •43. Індивідуальні індекси.
- •44. Основні принципи індексного методу.
- •45. Агрегатна форма - основна форма загального індексу.
- •46. Агрегатні індекси кількісних та якісних показників.
- •47. Індекси Пааше і Ласпейреса.
- •48. Середні індекси: середній арифметичний і середній гармонічний.
- •49. Взаємозв'язок індексів і індексні системи. Багатофакторні індексні моделі.
- •50. Індекси середніх величин, їх види і економічний сенс:
7.Статистична звітність
У статистичній практиці застосовуються різні форми статистичних спостережень. Із погляду організації спостереження розрізняють дві його основні форми: звітність і спеціально-організоване статистичне спостереження. звітність - це форма статистичного спостереження, при якій статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і установ у вигляді обов'язкових і таких, що мають юридичну силу звітів про їх роботу. Організацію статистичної звітності здійснює Державний комітет статистики України. Він затверджує форму, порядок і строки подання звітності. Статистична звітність є основним джерелом інформації. яка забезпечує керівництво економікою на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях управління. Спеціально організоване статистичне спостереження поєднує, в собі такі організаційні форми: а) перепис, б) суцільне і несуцільне обстеження.
Перепис як вид спеціально організованого статистичного обстеження проводиться з метою одержати дані про явище на певний момент часу. При суцільному статистичному спостереженні обстеженню підлягають усі одиниці, які входять у склад досліджуваної сукупності. При несуцільному спостереженні обстежується лише частина одиниць статистичної сукупності.
26. Середня хронологічна
Моментні показники замінюються середніми як півсума значень на початок і кінець періоду. Якщо моментів більш ніж два, а інтервали часу між ними рівні, то в чисельнику до півсуми крайніх значень додають усі проміжні, а знаменником є число інтервалів, яке на одиницю менше від числа значень ознаки. Таку формулу називають середньою хронологічною:
27. Структурні середні: мода, медіана, квартили, децили.
Важливе значення має домінанта, тобто найбільш поширене значення ознаки. Таке значення називають модою (Мо). У дискретному ряду моду визначають безпосередньо за найбільшою частотою (часткою). Наприклад, якщо депозитна ставка у восьми комерційних банків — 12% річних, а в двох — 10%, то модальною є ставка 12%.
В інтервальному ряду за тим самим принципом визначається модальний інтервал, а в разі потреби конкретне модальне значення в середині інтервалу обчислюється за інтерполяційною формулою
,
де таh — відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу, ,,— частоти (частки) відповідно модального, передмодального та післямодального інтервалів.
Характеристикою центра розподілу вважається також медіана (Ме) — значення ознаки, яке припадає на середину впорядкованого ряду, поділяє його навпіл — на дві рівні за обсягом частини. Визначаючи медіану, використовують кумулятивні частоти або частки. У дискретному ряду медіаною буде значення ознаки, кумулятивна частота якого перевищує половину обсягу сукупності, тобто(для кумулятивної частки).
В інтервальному ряду за цим принципом визначають медіанний інтервал, а значення медіани в середині інтервалу, як і значення моди, обчислюють за інтерполяційною формулою:
,
де x0 та h — відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу; fme — частота медіанного інтервалу; —кумулятивна частота передмедіанного інтервалу.
Окрім моди і медіани, в аналізі закономірностей розподілу використовуються також квартилі та децилі. Квартилі — це варіанти, які поділяють обсяги сукупності на чотири рівні частини, децилі — на десять рівних частин. Ці характеристики визначаються на основі кумулятивних частот (часток) за аналогією з медіаною, яка є другим квартилем або п’ятим децилем.