3. Основні стадії статистичного дослідження. Методи статистики.

Для своїх досліджень статистика розробляє комплекс методів і засобів, сукупність яких формує статистичну методологію.

Статистична методологіяє сукупністю загальних правил (принципів) та спеціальних прийомів і методів статистичного дослідження.

Спираючись на теоретичну базу, статистика застосовує специфічні методи цифрового висвітлення явища, які знаходять своє відображення в трьох етапах (стадіях) статистичного дослідження:

1. За допомогою проведення статистичного спостереженнязбирають статистичні дані. 2. Зібрані дані піддаються зведенню й групуванню. Найважливішим методом на другій стадії статистичного зведення є метод групувань, що дозволяє виділити однорідні сукупності, розділити їх на групи і підгрупи. На цій стадії переходять від опису окремих одиниць до опису їхніх груп і об'єкта в цілому за допомогою підрахунку підсумків, обчислення узагальнюючих показників у вигляді відносних та середніх величин. 3. Аналіз і узагальнення статистичних фактів та виявлення закономірностей в явищах, що вивчаються. В арсеналі статистичних методів аналізу — методи вивчення варіації, диференціації та сталості, швидкості та інтенсивності розвитку, узагальнюючі індекси, регресійні моделі тощо. Вивчаючи різноманітні cуспільні явища та процеси, статистичний метод пристосовується до їх особливостей. Одна річ, скажімо, збирання даних про демографічні процеси (народжуваність, смертність, міграцію), інша — про екологічний стан довкілля. Але в будь-якому дослідженні виявляються притаманні статистичному методу особливості — масовість даних, кількісне вимірювання, узагальнення.

4.Основні поняття,категорії

Статистична сукупність (числова вибірка) – це множина однорідних у певному відношенні елементів, які, по-перше, мають єдину якісну основу, а, по-друге, наділені певними кількісними значеннями, що коливаються у межах певного розкиду (варіації). Статистичним еквівалентом тієї чи іншої емпіричної характеристики, яку дослідник вимірює у об’єкта, є ознака. Кількісні значення певної ознаки від об’єкта до об’єкта змінюються (варіюють) у певних межах, утворюючи відповідну статистичну сукупність. У зв’язку з варіативною природою ознаки, іншою її назвою є змінна характеристика (змінна).

Одні ознаки за своєю природою є кількісними, оскільки відразу описуються числами, наприклад, рік народження людини, її зріст, вага тощо. Інші ознаки є атрибутивними (описовими), оскільки їх спочатку описують словесно, а потім здійснюють відповідне числове кодування. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається такою, що варіює, а відмінність, коливання значень ознаки — варіацією. Інформація про суспільні явища і процеси створюється, передається і зберігається у вигляді статистичних показників. За способом обчислення розглядають первинні і похідні показники. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин. Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних показників. Вони мають форму середніх або відносних величин.

За ознакою часу показники поділяються на інтервальніта моментні. Інтервальні характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць.рік). Система статистичних показників - це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами. Для кожної суспільно-економічної формації характерна певна система взаємозв'язку суспільних явищ. Тому утворюють систему та статистичні показники.