БІЛЕТ 1

1. Етапи розвитку реалізму 2п.ХіХст., його напрями, методи в укр.Л-рі.

РЕАЛІЗМ – літ.напрям, прийшовши на зміну романтизмові, від якого він перебрав захоплення етнографізмом та героїзацію історичних постатей, худ.метод за яким завдання літератури й мистецтва полягає у зображенні життя таким, яким воно є, в образах, що відповідають явищам самого життя за умови типізації фактів дійсності. Розкриває конкретно історичні явища світу.

Реалістичні твори дають правдиве відтворення життя,але не всяже прагнення правдиво відтворює дійсність є реалізм.

Література періоду реаліст.спрямування стверджує цінність моральних і духовних пошуків особистості.

«Р» у 50-ті 19 ст зявився на Укр. він існував у галузі філософії.

Сам літ.напрям зявився раніше ніж термін.Від натуралізма термін прямував до реалізма. В Росії «Р» зявився у 40-ві р.

Не має чітко окреслених етапів розвитку реалізму, але можна виокремлити:

1.У 1861 р. скасування кріп.права.-лише формальність. посилюється нац..гноблення, переслідується укр. мова, освіта, літ-ра,преса.ПРОТЕ звернення письменників до живої мови допомогло укр. нації стати на новий шлях відродження.

2.Важливе місце займала діяльність громад-гуртків.займалися освітою.

3.1863 Валуєвський указ про заборону укр. мови.

4.Емський указ спрямований проти укр. культури:укр. мови, ввезення книг, перекладання, читання. Починаються арешти.

5.У 70-ті-90-ті зявляється ряд талановитих укр. письм.які крім літ.творчості ведуть роботу у галузях фольклористики, історії, мово-ва.Розвивається укр. драматургія, театр, журналістика. Зявл.велика кількість перекладів на укр. мову.

6.Перші демократ.видання: «Друг» 74-77, «Світ» 81-82, «Житє і слово» 94-97, «Правда» 67-98, «Зоря» 80-97, «Києвская старина» 82-1907; альманахи: «Рада» 1881, «Луна» 1881», «Нива» 1885.

7.Театр вплинув на маси, прищеплював любов до укр. мови.Першим організував проф..трупу М.Кропивницький., потім приєдналась аматорська группа Старицького.Після цього було створену нову профес.трупу, де зібрались найкращі професійні актори та режисери. Значний внесок належить Тобілевичам:Микола Садовський, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий, Марія Садовська.

МЕТОДИ:

-типізація(відтворення типових хар-ів в типових обставинах, але за наявності певної індивідуалізації);

-пізнавально-аналітичний метод світорозуміння;

-соціально-економчна обумовленість характеру разом зі вчинками;

-прагнення до психологізму;

-тяжіння, віра у гуманістичні ідеї;

-конфліктність, як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди, дійсності;

-викривальна спрямованість, викликана неприйняттям соц..дійсності.

НАПРЯМИ:

1)наявність теми національного гніту;

2)наявність декількох течій реалістичного напряму( побутово-просвітницький – Марко Вовчок, революційний – Павло Грабовський, натуралістичний – Панас Мирний);

3)моральна інтерпретація зла;

4)трагічна роздвоєність, викликана віддаленістю стилю доби романтичної укр. душі.

2. Порівняльна характеристика гумористичних фольклорних мініатюр І. Манжури з байками Л. Боровиковського (за принципами побудови).

Білет 2