Функції соціальних установок.

Изначально изучение социальных установок шло но пути рассмотре­ния проблемы адаптации, что впоследствии нашло выражение в выде­лении функций социальной установки.

1. Инструментальная (адаптивная) функция выражает приспособи­тельные тенденции поведения человека, способствует увеличению вознаграждения и уменьшению потери. Социальная установка на­правляет субъекта к тем объектам, которые служат достижению его целей. Кроме того, социальная установка помогает человеку оценить, как другие люди относятся к социальному объекту. Поддержка опре­деленных социальных установок дает возможность человеку заслу­жить одобрение и быть принятым другими людьми, поскольку их скорее привлекает тот, у кого установки сходны с их собственными.

2. Эгозащнтная функция социальной установки способствует разреше­нию внутренних конфликтов личности, защищает людей от неприят­ной информации о самих себе или о значимых для них социальных объектах. Люди часто действуют и думают таким образом, чтобы ог­радить себя от неприятной информации. Например, чтобы повысить свою собственную значимость или значимость своей группы, человек часто прибегает к формированию негативной установки по отноше­нию к членам аутгруппы.

3. Функция выражения ценностей (или функция самореализации). Со­циальная установка дает человеку возможность выразить то, что важ­но для него, и позволяет организовать свое поведение соответствую­щим образом. Осуществляя определенные действия в соответствии со своими установками, человек реализует себя в отношении к социальным объектам, социальные установки помогают человеку самооп­ределиться и понять, что он собой представляет.

4. Функция организации знании основана на стремлении человека к смысловому упорядочиванию окружающего мира. С помощью ус­тановок существует возможность оценки поступающей из внешнего мира информации и соотнесения ее с существующими у человека мо­тивами, целями, ценностями и интересами. Установка упрощает за­дачу изучения новой информации. [7]

5. Регуляція соціальної поведінки індивіда. Система індивідуальних установок забезпечує можливість його орієнтації у соціальній дійсності. Однак існує відоме, як парадокс Ла-П’єра, систематичне розходження заявлених установок на об’єкт і поведінки, що диктується ситуацією. У реальній ситуації при наявності декількох потенційних об’єктів установка, яка проявляється у поведінці, називається домінантною, інші – субдомінантними (латентними, прихованими).

6. Захисна функція соціальної установки досягається завдяки тенденції до одноманітності установок у найближчого соціального оточення, наприклад, між членами однієї сім’ї або трудового колективу. Таке “підлаштування” індивідом його соціальних установок під існуючі нормативи служить для того, щоб мати хороше враження про себе й одержувати соціальне схвалення. Таким чином, соціальна установка захищає самооцінку суб’єкта у групі, якщо він міркує і діє відповідним чином, й утримується від іншого несанкціонованого ставлення. [4, С. 113]

Автостереотип і гетеростереотип. Стійкі та закриті від впливу нового досвіду форми існування установки – це стереотипи і забобони. У структурі стереотипу головну роль відіграє його емоційний стан, який одночасно вказує, що прийнято, а що неприйнятне, що взагалі “добре” або “погане” щодо будь-якого об’єкта. Стереотип зобов’язаний своїм походженням розвитку мерені масової комунікації.Він формує стереотипні та поверхневі уявлення про явища дійсності.

Завдяки йому легкість і швидкість виділення ніби істотних деталей у будь-якому питанні може при більш детальній перевірці стати всього-навсього лише банальністю або художнім штампом.Якщо об’єктом стереотипу виступає інша людина, то ведучими ознаками найчастіше стають її стать, національність, професія, а інші відмінності невиправдано ігноруються. Найбільш характерною особливістю є розподіл людей на “своїх” і “чужих”, при цьому “свої” сприйма-

ються ідеалізовано, їм приписуються позитивні якості (автостереотип),а “чужим”-негативні (гетеростереотипи) (П.Н.Шихірєв).

У когнітивному компоненті забобони містять викривлені, ірраціональні, абсурдні знання про об’єкт, що не відповідають новому досвіду, дійсності, яка змінюється. Щодо негативних об’єктів – це, наприклад, різного роду забобони, а в соціальній сфері – обґрунтування расових, етнічних, класово-економічних відмінностей. Значення забобону як ілюзорного, фантастичного пояснення дійсності у тому,що він опосередковано сприяє збереженню соціальної нерівності, гальмує прогресивні зміни (Д.Майерс). [4, С. 114]