- •1. Основні школи політекономії
- •2. Предмет, функції та методи політичної економії
- •3. Економічні категорії та закони: суть та основні види
- •4. Виробничі відносини, продуктивні сили. Характеристика суті суспільно – економічної формації
- •5. Економічна система
- •6. Власність як економічна категорія
- •7. Властивості товару.
- •8. Характеристика трудових та нетрудових теорій вартості
- •9. Вартість товару, собівартість та ціна.
- •10. Виникнення та суть грошей. Основні функції грошей.
- •Іі. Повна, розгорнута форма вартості.
- •Ііі. Загальна форма вартості.
- •IV. Грошова форма вартості.
- •11. Закони грошового обігу
- •12. Робочий день. Необхідний і додатковий час.
- •13. Інфляція як макроекономічне явище
- •14. Перетворення грошей у капітал.
- •15. Робоча сила як товар
- •16. Підприємство в ринковій економіці. Види підприємств
- •17. Кругообіг та обіг капіталу в промисловому виробництві.
- •18. Основний та оборотний капітал. Амортизація, норма амортизації, види зносу.
- •19. Суть та функції ринку. Структура та інфраструктура.
- •20. Охарактеризуйте ринок досконалої конкуренції
- •21. Суть та основні види конкуренції
- •22. Попит, закон попиту.
- •23. Пропозиція, закон пропозиції
- •24. Ринкова рівновага
- •25. Характеристика основних видів цінних паперів. Фондова біржа
- •26. Характеристика ринку товарів.
- •27. Ринок робочої сили. Безробіття
- •29. Ринок капіталів. Банки.
- •30. Основні теорії капіталу.
- •31. Нагромадження капіталу
- •33. Світове господарство і основні етапи його розвитку
- •34. Світова торгівля
- •35. Валюта її види та курс.
- •35. Характеристика Бретон – Вудської валютної системи.
- •36. Інтеграція України до єс.
- •37. Будови капіталу.
- •38. Підприємництво, його суть, принципи.
- •39. Заробітна плата, її суть, форми.
- •40. Витрати і основні доходи підприємств.
- •41. Валовий і чистих дохід підприємства. Прибуток.
- •42. Потреби, їх основні види.
- •43. Інтереси учасників суспільного виробництва, проблема їх гармонізації.
- •44. Теорія граничної корисності і її роль у визначенні цінності товару. Загальна та гранична корисність.
- •45. Виробничі ресурси, виробничі фактори, доходи на фактори.
- •46. Сільськогосподарське підприємство.
- •Земельна рента
- •47.Торгівельне підприємство
- •48. Банківський бізнесс
16. Підприємство в ринковій економіці. Види підприємств
Підприємство – це первинна ланка суспільного виробництва, яка виступає товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі принципів комерційного розрахунку (самостійності, самоокупності і прибутковості, самофінансування, матеріальної зацікавленості та економічної відповідальності). Підприємство створюється для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Для досягнення цієї мети здійснюється певна організація діяльності підприємства як господарюючого суб’єкта, визначається місія і мета підприємства, створюється трудовий колектив. Діяльність підприємства здійснюється за його статутом, який регламентує усі види його діяльності і визначає права і обов’язки як усього трудового колективу, так і окремих працівників. Підприємство як юридична особа має певні атрибути господарюючого суб’єкта: самостійний баланс, печатку, розрахунковий і інші рахунки в банку, найменування свого підприємства, а у випадку промислового виробництва ще й свій товарний знак.
Як первинна ланка суспільного виробництва підприємство характеризується такими рисами: 1) на підприємстві здійснюється процес поєднання робочої сили і засобів виробництва, виникають і реалізуються виробничі відносини; 2) тут відбувається процес виготовлення товарів та надання різноманітних послуг; 3) на підприємстві зосереджується основна частина суспільного капіталу; 4) виникають, поєднуються і взаємодіють усі види інтересів (індивідуальних, колективних, суспільних) тощо.
В умовах ринкової економіки функціонує багато видів підприємств. Для їх класифікації застосовуються певні критерії, за якими здійснюється розмежування. Одним із найважливіших критеріїв є форма власності та засоби виробництва. Згідно з законами України у відповідності до форм власності в нашій господарській діяльності могуть функціонувати слідуючи види підприємств: 1) індивідуальне підприємство – створюється і функціонує на базі приватної (особистої) власності громадян і виключно на індивідуальній праці власника; 2) сімейне підприємство – базується на власності і праці сім’ї; 3) приватне підприємство – засноване на приватній власності і функціонує на основі праці найманих робітників. При цьому законом України не обмежується ні розмір капіталу, який застосовує власник, ні кількість найманих працівників; 4) колективні підприємства – засновані на спільній власності фізичних, юридичних осіб, або власності тих і інших. 5) державні підприємства – функціонують на базі державної власності, а управління ними здійснюється представниками держави. В нашій країні існує два типи державних підприємств: а) державні підприємства, що базуються на загальнодержавній власності і б) державні підприємства, засновані на комунальній власності; 6) спільні підприємства – створюються на базі поєднання різних форм власності – змішаній формі власності; 7) вперше в нашій державі законом дозволено відкриття та функціонування підприємств зі сто відсотковим іноземним капіталом. Їхня діяльність регулюється спеціальними законодавчими актами.
Окрім класифікації підприємств за формою власності, підприємства можуть бути згруповані і за іншими критеріями. Їх можна поєднати за характером діяльності. В цьому випадку визначаються виробничі, торгові, фінансові, посередницькі та інші підприємства. За ознакою характеру виробництва виділяють підприємства масового, серійного та індивідуального виробництва. З огляду на сферу діяльності підприємства можна визначити підприємства місцевого, національного і міжнародного рівнів.
З точки зору загальноекономічного аналізу має значення класифікація підприємств за розмірами та масштабами виробництва. З огляду на це виділяють великі підприємства, середні і малі. В Україні, згідно з Господарським кодексом до малих підприємств належать підприємства: в промисловості – з кількістю працюючих до 200 осіб; в інших галузях виробничої сфери – до 50 осіб; у невиробничій сфері – до 25 осіб; у роздрібній торгівлі – до 15 осіб. Малі підприємства створюються громадянами, підприємствами різних форм власності, а також можуть бути виділеними із складу підприємства, об’єднання чи організації. В цьому останньому випадку підприємство чи об’єднання, зі складу якого виділено мале підприємство, виступає його засновником.