рослинництво

високу його ефективність. Так, тільки передпосадкове замочування овочевого насіння при наступному вирощуванні культур звичайним способом, збільшує врожай на 10-60%. Однократне обприскування сходів ЕМ-препаратом у концентрації 1:1000 дає збільшення врожайності на 10-30%. ЕМ-технологія істотно підвищує стійкість рослин до хвороб, шкідників, несприятливих погодних факторів, зокрема до посухи та заморозків.

Востаннє десятиліття ЕМ-технологія дуже активно впроваджується

усвіті, її використання стало частиною національної політики багатьох держав - від слаборозвинених, таких як Таїланд, до США, Японії, країн ЄС.

Досвід застосування ЕМ-технологій в Запорізькій області ТОВ ”Данко” (Оріхівський район) при вирощуванні озимої пшениці показав, суттєву перевагу над звичайними технологіями. Так, застосування ЕМтехнологій в порівнянні із стандартними дозволило отримувати на кожному гектарі додатково до 15 центнерів пшениці та 10 – соняшнику.

На п’ятий рік застосування ЕМ-технологій рентабельність може сягнути двохсот відсотків. Найбільш ефективним в цій технології є внесення ЕМ - препарату в період серпень-вересень до посівів озимих культур.

На українському ринку вже з’явилися американські та канадські біопрепарати для сої. У розвинутих країнах продаж насіння бобових разом із відповідним мікробним препаратом є нормою, адже ці культури дають найкращий ефект від штучної інокуляції.

ЕМ-технології почали свій розвиток з Японії і Росії. У цій системі використовуються живі ефективні мікроорганізми (ЕМ), які містяться в ЕМ - препаратах ”Байкал ЕМ-1”, ”Восток”, ”Сяйво-1”, ”Сяйво-2”.

ЕМ-препарати. На основі концентрату ЕМ-1 виробляються наступні похідні продукти:

ЕМ-препарати рідинного типу:

- ЕМ-А – основний препарат багатоцільового використання; - ЕМ-5 – засіб боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;

- ЕМ-ферментований рослинний екстракт (далі ЕМ-екстракт) – різновид рідинного препарату, для виготовлення якого використовується свіжа подрібнена рослинна маса (бур’яни, лугові трави тощо).

- ЕМ-продукти твердофазного типу:

- ЕМ-Бокаші – ферментовані зерно та зернові висівки; - ЕМ-компост – ферментовані органічні рештки.

- ЕМ-керамічний порошок.

201

ЕМ - препарати використовуються:

1)у польових умовах: для обробки ґрунту, посівного матеріалу та вегетативної маси рослин;

2)у закритому ґрунті: для приготування грунтосумішей, обробки ґрунту теплиць, обробки посівного матеріалу, вирощування розсади, обробки рослин.

Показання до використання. Прискорення коренеутворенння й росту пагонів; стимулюють вегетативний ріст кореневої системи; збільшення врожайності сільськогосподарських культур, кількості бутонів у квіткових рослин; покращення утворення й дозрівання квіток, бутонів і, як наслідок, збільшення кількість зернівок, плодів, ягід тощо,

йв цілому врожайності рослин; покращення декоративності ландшафтних і квіткових рослин; пригнічення патогенних мікроорганізмів ґрунтового походження (наприклад, збудника фузаріозу); збільшення стійкості проти шкідників, головним чином, за рахунок їх дезорієнтації, репелентним властивостям препаратів і морфологічним змінам побудови листової поверхні та стебел (збільшення кутикули). Ефективні мікроорганізми покращують фізичний, хімічний і біологічний склад ґрунту.

Для обробки рослин і ґрунту використовуються такі робочі розчини ЕМ-А, ЕМ-5 або ЕМ-екстракту в розведенні з чистою, не хлорованою водою: 1:2, 1:10, 1:50, 1:100, 1:250, 1:500, 1:750, 1:1000 й 1:2000. Для кращого живлення мікроорганізмів і як ад’ювант (прилипач) можна додавати до робочого розчину мелясу або цукор в пропорції 1:1, тобто до кількості препарату додають рівнозначну кількість поживного середовища (особливо це рекомендується робити при великому співвідношенні розведення - 1:500,1:750,1:1000 та 1:2000).

ЕМ-А рекомендується використовувати протягом всього сезону, починаючи з моменту, коли температура ґрунту на глибині 8-10 см досягне +5°С і вище.

Влітку лімітуючими факторами використання ЕМ можуть бути тепловий режим ґрунту, повітря, але особливо вологість ґрунту. Тому препарат краще вносити перед дощем, по росі або вночі з достатньою кількістю води в робочому розчині. ЕМ-бокаші також не можна вносити при приморозках на поверхні ґрунту до -10°С.

ЕМ-А дає гарні результати, коли вноситься по пожнивних рештках. Він дає змогу дуже швидко трансформувати залишкову органіку та наситити ґрунт необхідними поживними речовинами. Препарат також використовується для обробки насіння, провокування росту бур’янів,

202

обробки вегетуючої маси, захисту рослин від хвороб і шкідників та покращення здатності продукції протистояти гнилісним процесам і шкідникам під час зберігання.

Для боротьби з шкідниками та хворобами рослин використовується ЕМ-5, який діє не як хімічний засіб і не є отрутою. Він використовується, щоб попередити ураження хворобами та пошкодження шкідниками сільськогосподарських рослин за рахунок підвищення імунітету та зміцнення тургору рослин, створення антиоксидантного біополя у ґрунті, руйнації звичного для шкідників середовища тощо. Відлякуючи комах та створюючи для них певний бар’єр, він діє як своєрідний репелент, дозволяє контролювати розвиток і кількість комах. ЕМ-5 використовується методом розпилення на рослини в концентрації 1:250, 1:500 і 1:1000. Обприскування розпочинають зразу після проростання, до того як з’являться хвороби та шкідники. У разі, коли хвороби або шкідники все-таки з’явились, слід застосовувати ЕМ-5 частіше та більш концентрованим.

Протипоказання та обмеження до використання. Змішування та одночасне використання ЕМ-препаратів із пестицидами не допускається. Повторний обробіток вже протруєного пестицидами посівного матеріалу забороняється. Використання ЕМ-препаратів і пестицидів повинно бути розмежовано у часі на 7-10 діб, але не менше 4-5 діб.

Не можна вносити ЕМ-бокаші (ЕМ-компост) у пристволову зону та одночасно використовувати з високими нормами хімічних добрив та хлорумісними речовинами.

Не можна обробляти саджанці або розсаду ЕМ-препаратами раніш, ніж через 3-14 діб після висадки у грунт. ЕМ можуть, і через наявність пошкоджень кореневої системи, визнати рослину як об’єкт для харчування й ферментувати її.

Також треба, при визначенні кількості та періодичності застосування ЕМ-препаратів, брати до уваги наявність органіки у ґрунті – у деяких випадках може статися конкуренція кореневої системи рослин і ЕМ за наявні поживні речовини.

Особливості використання: ЕМ-препарати можна змішувати та одночасно використовувати з регуляторами росту природного походження, деякими біологічними препаратами та добривами (крім сильних окислювачів), при концентрації останніх до 1,5% у робочому розчині.

Використання ЕМ-препаратів на озимих та ярих зернових культурах. Зразу після збирання попередника, де використовується подрібнення рослинних решток, проводиться обробіток ґрунту ЕМ-А в дозі 60-90 л/га. Через 14 діб вносять ЕМ-бокаші в кількості 5-10 т/га,

203

але за тиждень до висіву посівного матеріалу. У випадку, якщо як попередник використовується чорний пар, спочатку вноситься ЕМбокаші в кількості 3-7 т/га під дискування ґрунту, а потім через 14 діб вноситься ЕМ-А – 60-90 л/га.

Обробка посівного матеріалу розчином ЕМ-А проводиться в пропорції 1:1000. Обробляється зерно цим розчином методом занурення або безперервно розпилюється на насіння, або обробляється в протруювальних машинах. Норма витрати становить 10-20 л/т робочого розчину (0,322-0,625л/т ЕМ-А). Насіннєвий матеріал в той же день висівається.

При настанні фази 3-4 листків зернових культур (початок кущіння) вноситься ЕМ-А в дозі 20-60 л/га, але до 5-10 жовтня.

Весною, через 7-14 діб після настання +10°С повітря та фізичної стиглості ґрунту (ранньовесняного боронування, закриття вологи)

вперіод III-IV етапу органогенезу (фазу кущіння, початку виходу в трубку), вноситься ЕМ-А в дозі 20 л/га. При потребі, якщо прогнозується поява шкідників і хвороб, проводиться обробка посівів ЕМ-5

вдозі 2-3 л/га. Препарати вносять ввечері, вранці або похмурі прохолодні дні. ЕМ-А можна вносити по росі або перед дощем.

Використання ЕМ-препаратів на сої. Влітку або восени зразу після збирання попередника, де використовується подрібнення рослинних решток, проводиться обробіток ґрунту ЕМ-А в дозі 6090 л/га. Через 7 діб вносять ЕМ-бокаші в кількості 3-5 т/га. Обробку ЕМ-препаратами необхідно проводити до 5-10 жовтня.

Посівний матеріал сої обробляється бульбочковими бактеріями (нітрагін, ризоторфін тощо) згідно їх рекомендацій. Зразу після посіву проводять обприскування ґрунту ЕМ-А в дозі 40-60 л/га.

При настанні фази 1-5 справжніх листків сої вноситься ЕМ-А в дозі

60 л/га. При висоті рослин 20-30 см проводиться повторне обприскування посівів ЕМ-А дозою 40-60 л/га. При потребі, якщо прогнозується поява шкідників і хвороб, проводиться обробка посівів ЕМ-5 в дозі 2-3 л/га.

Використання ЕМ-препаратів на соняшнику. Влітку або восени обробіток подібно до сої. Обробка посівного матеріалу розчином ЕМ-А проводиться в пропорціях від 1:1000, методом занурення або безперервно розпилюється на зерно, або обробляється в протруювальних машинах. Норма витрати 10-20 л/т робочого розчину (0,15-0,350 л/т ЕМ-А). В той же день здійснюють сівбу. Зразу після посіву проводять обприскування ґрунту ЕМ-А в дозі 60-90 л/га.

204

При настанні фази 2-4 листків соняшника вноситься ЕМ-А в дозі 30-60 л/га. Перед змиканням міжрядь проводиться обприскування посівів ЕМ-А дозою 30-40 л/га. При потребі, якщо прогнозується поява шкідників і хвороб, проводиться обробка посівів ЕМ-5 в дозі 2-3 л/га. Препарати вносять ввечері, вранці або похмурі прохолодні дні. ЕМ-А можна вносити по росі або перед дощем.

Використання ЕМ-препаратів на озимому ріпаку. Зразу після збирання попередника, де використовується подрібнення рослинних решток, проводиться обробіток ґрунту ЕМ-А в дозі 60-90 л/га. Через 7 діб вносять ЕМ-бокаші в кількості 5-10 т/га, але за 20-30 діб до висіву посівного матеріалу.

Обробка посівного матеріалу розчином ЕМ-А проводиться в пропорціях від 1:1000. Обробляється насіння цим розчином методом занурення або безперервно розпилюється на нього, або обробляється в протруювальних машинах. Норма витрати 10-30 л/т робочого розчину (0,15-0,50 л/т ЕМ-А). Можна додавати інертний матеріал для поглинання зайвої вологи. В той же день насіння висівається.

При настанні фази 3-5 листків вноситься ЕМ-А в дозі 40-60 л/га, але до 5-10 жовтня.

Весною, через 7-14 діб після настання +10°С повітря та фізичної стиглості ґрунту (ранньовесняного боронування, закриття вологи), в період відновлення вегетації вноситься ЕМ-А в дозі 60 л/га. При висоті рослин 30-40 см проводиться наступний обробіток посівів ЕМ-А в дозі 20-40 л/га. При потребі, якщо прогнозується поява шкідників і хвороб, проводиться обробка посівів ЕМ-5 в дозі 2-3 л/га.

Використання ЕМ-препаратів на цукровому буряку. Влітку або восени зразу після збирання попередника, де використовується подрібнення рослинних решток, проводиться обробіток ґрунту ЕМ-А в дозі 60-90 л/га. Через 7 діб вносять ЕМ-бокаші в кількості 10 т/га. Обробіток ЕМ-препаратами необхідно проводити до 5-10 жовтня.

Обробка посівного матеріалу розчином ЕМ-А проводиться в пропорціях від 1:1000. Обробляється насіння цим розчином методом занурення, безперервного розпилення або в протруювальних машинах. Норма витрати робочого розчину 10-20 л/т (0,322-0,625 л/т ЕМ-А). Насіння в той же день висівається. Зразу після посіву проводять обприскування ґрунту ЕМ-А в дозі 60-90 л/га.

При настанні фази 3-6 листків цукрових буряків вноситься ЕМ-А в дозі 40-70 л/га. Перед змиканням міжрядь проводиться обприскування

205

посівів ЕМ-А дозою 20-40 л/га.

При потребі, якщо прогнозується поява шкідників і хвороб, проводиться обробка посівів ЕМ-5 в дозі 2-3 л/га. Препарати вносять ввечері, вранці або похмурі прохолодні дні. ЕМ-А можна вносити по росі або перед дощем.

Питання для самоконтролю:

1.Формування якості продукції в інтенсивному землеробстві.

2.Поліфункціональна роль ґрунту в біосфері.

3.Агроекологічна роль гумусу. Органічна частина ґрунту та живлення рослин.

4.Яке фізіологічне значення азоту, фосфору та калію в житті рослин?

5.Фізіологічні основи кореневого живлення.

6.Макрота мікроелементи. Інтенсивність засвоєння поживних речовин рослинами.

7.Особливості будови кореневої системи та її функції.

8.Поділ культур за способами живлення.

9.Застосування біогумусу. Класифікація культур за чутливістю до біогумусу.

10.Симбіотична та асоціативна азотфіксація молекулярного азоту повітря.

11.У чому полягає екологічна роль багаторічних бобових трав?

12.Вкажіть причини збільшення коефіцієнтів використання добрив рослинами?

13.Як впливають кліматичні чинники на мінеральне живлення рослин?

14.Які речовини входять до складу біосфери?

15.Поясність суть процесів амоніфікації, нітрифікації та денітрифікації.

16.Як впливає на засвоєння елементів живлення рослинами реакція ґрунтового розчину?

17.Класифікація рослин за відношенням до родючості ґрунту.

18.Фактичний рівень та перспективи застосування добрив на Україні.

19.Основні закони землеробства. Що таке система застосування добрив?

20.Терміни і способи внесення добрив.

21.Охарактеризуйте визначення оптимальних норм добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур.

206

22.Застосування біодобрив та їх ефективність.

23.Вкажіть переваги біодобрив над іншими видами добрив?

24.Охарактеризуйте види, значення, основні способи, технологію, показники та ефективність хімічної меліорації.

25.Розрахунок норм внесення вапна та гіпсу.

26.Використання ЕМ-технологій у рослинництві.

27.Використання ЕМ-препаратів на зернових, соняшнику та ріпаку.

28.Охарактеризуйте застосування сидератів.

29.Сухі сидерати та їх значення.

30.Які основні завдання системи удобрення?

207

РОЗДІЛ 5. АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

5.1. Сівозміна – важливий біологічний

іагроекологічний фактор рослинництва

Організаційно-технологічні заходи спрямовані на максимальне використання біогенетичного потенціалу культурних рослин агроекосистеми та отримання високих врожаїв біологічно чистої продукції. Вжиття цих заходів великою мірою впливає на біотичні взаємовідносини в агроекосистемі. До них належать: сівозміни, обробіток ґрунту, удобрення, хімічні меліорації, строки сівби, очищення насіння та норми його висіву, строки збирання врожаю.

Основою кожної системи виробництва рослинницької продукції є сівозміна. Сівозміна є провідною ланкою зональної системи землеробства та ефективним агробіотичним чинником, який у рослинництві слід використовувати максимально.

Сівозміна – це науково-обґрунтоване чергування культур та парів у просторі та часі на певній території по полях. Дотримання сівозмін забезпечує отримання найбільш високої продуктивності культур, створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин, підвищення родючості ґрунту та зниження чисельності шкідників, хвороб і засміченості посівів.

Посіви бобових і злакових культур у чистому вигляді або суміші запобігають ґрунтовтомі, накопиченню в ґрунті різних токсинів за рахунок специфічних кореневих виділень рослин, сприяють розвитку корис-

них ендомікоризних, мікоризних грибів. Мікориза активує симбіо-

тичну азотфіксацію рослинами, надходження фосфору в рослини. Сівозміни не повинні порушувати біологічні вимоги до чергування

в них культур. Категорично забороняється висівати озимі та ярі колосові по стерньовому попереднику. Для поліпшення балансу азоту в ґрунті та утворення вертикальної орієнтації пор аерації, бажано мати в сівозміні поле багаторічних бобових трав. У сівозміні повинні бути поля, в яких після збирання основної культури (ранні зернові) післяжнивно висівають сидерати (озимі та ярі ріпак і суріпиця, олійна редька, біла гірчиця, буркун, фацелія та ін.) (табл. 31).

Так, яру пшеницю краще розміщувати після пару, багаторічних трав, просапних культур, а ячмінь – після кукурудзи, пшениці та зернобобових культур. Не допускати сусідства ярих і озимих культур, тому що в іншому випадку будуть створюватися умови для швидкого поширення інфекції багатьох хвороб (іржа, борошниста роса та інші) і шкідників (шведська муха, гессенська і т. д.).

208

31.

209

В разі вирощування у сівозміні рослин-фітомеліорантів – буркуну, люцерни, на солонцюватих і осолоділих ґрунтах значно поліпшується біологічна активність ґрунту.

Спеціалізація сівозмін, насичення їх до оптимальних розмірів окремими культурами (групами культур) з урахуванням особливостей ґрунтово-кліматичних зон, міжгосподарської і внутрішньогосподарської спеціалізації, різноякісності ґрунтів, за рівнем родючості та схильності до ерозії. Ущільнення сівозмін проміжними культурами, з метою підвищення їх загальної продуктивності і ґрунтозахисної ефективності, посилює позитивний вплив на фітосанітарний стан і родючість ґрунтів. Використання сучасних сівозмін, дозволяє створювати в них оптимальні умови для провідних культур, при їх вирощуванні за інтенсивними технологіями.

Сівозміна є також одним із основних чинників у рослинництві, використання якого дає змогу значно скоротити внесення мінеральних добрив та пестицидів, які з екологічного погляду не завжди виправдані. При дотриманні сівозмін, добору кращих попередників та стійких сортів рослин вдається значно зменшити кількість патогенів, зберегти вологу й поживні речовини в ґрунті.

Для розробки комплексної системи боротьби з бур’янами у сівозміні, потрібні вірогідні дані щодо їх видового і кількісного складу на кожному полі (потенційні запаси насіння бур’янів у орному шарі ґрунту, забур’яненість посівів повних сходів культурних рослин і перед збиранням їх урожаю).

У сівозмінах важлива роль відводиться проміжним посівам, які здатні знизити забур’янення наступної культури на 30-40%.

Для більшості сільськогосподарських культур встановлено період повернення їх у сівозміні на попереднє поле, дотримання якого запобігає нагромадженню шкідників і збудників хвороб у ґрунті. Для зернових культур він становить 2-3 роки, цукрових буряків – 4-6, соняшнику 8-10, льону, люпину – 6-7 років. За цей період під впливом розвитку корисної мікрофлори ґрунт оздоровлюється.

Сівозміна дає змогу забезпечити культури кращим попередником, що не має спільних хвороб і шкідників, віддалити їх у часі, забезпечити просторову ізоляцію посівів. Цього досягають багатопільними (8-12 полів) сівозмінами, де повніше використовуються можливості плодозміни.

210