рослинництво

Після висушування об’єм зерна зменшується майже втроє, воно стає дрібним, зморшкуватим, але має досить високу енергію проростання. Це пояснюється тим, що в ньому достатній вміст розчинних поживних речовин. Однак таке зерно швидко втрачає схожість.

Воскова стиглість настає через 10-12 днів після молочної. В багатьох хлібів у фазі воскової стиглості спостерігається майже повне пожовтіння всієї рослини. Зерно набуває нормального кольору і воскової консистенції, легко ріжеться нігтем. Зернівка містить на початку близько 40, а наприкінці – до 20% води. У південних сухих районах нашої країни ця фаза триває до 6-8, а в зволожених – 10-12 днів. Наприкінці фази у більшості рослин надходження поживних речовин припиняється.

Повна стиглість залежно від погодних умов настає через 6-12 днів після воскової. Зерно в цій фазі сухе, містить у південних районах 1315, а в північних – 17-20% води. Оскільки об’єм його зменшується, можливі втрати врожаю від самоосипання, особливо у нестійких проти обсипання сортів.

При досягненні рослинами воскової і повної стиглості проводять збирання врожаю. У воскову стиглість застосовують двофазне або

роздільне збирання; у повну – однофазне або пряме комбайнування.

Першим способом збирають, як правило, високорослі, забур’янені, полеглі, схильні до обсипання посіви; другим – чисті, низькорослі, стійкі проти обсипання.

Отже, фенологічні фази – це такий прояв змін стану рослин в онтогенезі кожного покоління, який можна спостерігати візуально. Вони тісно пов’язані з більш прихованими процесами розвитку рослин, які супроводжуються зародженням і розвитком нових органів. Ці періоди називають етапами органогенезу. Між фенологічними фазами і етапами органогенезу існує тісний зв’язок, який повторюється щоразу

вонтогенезі. Тому за станом фенології можна з впевненістю говорити про органотворні (органогенні) процеси, які відбуваються у цей час

врослині. Знати про них важливо, бо саме під час зародження і початкового розвитку рослин можна впливати на швидкість і кількість сформованих органів.

Етапи органогенезу. Розвиток органів пагона й суцвіття – безперервний процес. Зовнішні видимі зміни під час росту й розвитку рослин, які фіксуються у фазах вегетації, супроводжуються відповідними поступовими біохімічними, фізіологічними, гістологічними і на їх основі, морфологічними змінами органів рослини, які формуються з меристеми пагонів. Розрізняють внутрішньо-брунькову (ембріональну) і позабрунькову (постембріональну), вегетативну й генеративну фази,

91

а також малий цикл розвитку – від розпакування бруньки до плодоношення.

Виділяють пагони з повним (закінченим) і перерваним (незакінченим) циклами розвитку. Повний цикл розвитку генеративного пагона може бути циклічним, якщо розвиток триває кілька років, дициклічним, коли розвиток пагонів завершується протягом двох років, і моноциклічним, якщо він відбувається за один вегетаційний період.

В органогенезі кожного пагона або кожної рослини виділяють 12 основних етапів, кожний з них відбувається в тісному поєднанні з ростом рослин, який є зовнішнім проявленням внутрішніх клітинних перетворень (табл. 17).

Дванадцятим етапом завершується повний цикл розвитку рослини, пагона, стебла. В однорічних рослин пагони або бруньки відновлення відмирають разом з рослиною (цим завершується великий цикл розвитку), у багаторічних рослин відмирають лише пагони, які відплодоносили, а зберігаються життєздатними бруньки або пагони відновлення, з яких наступного року розвиваються вегетативні й генеративні пагони.

Етапи органогенезу (розвитку органів) пшениці зображені на рис. 4.

Рис. 4. Етапи органогенезу рослин пшениці (за Ф.M. Куперман)

92

93

Стежачи за фенологічними фазами росту, їх інтенсивністю, можна за допомогою технологічних прийомів регулювати елементи продуктивності рослин у запрограмованому напряму.

Сьогодні в Європі прийнята загальна уніфікована розширена шкала (код ВВСН.) для встановлення стадій розвитку однодольних і дводольних культурних рослин і бур’янів (табл. 18).

18. УНІФІКОВАНА РОЗШИРЕНА ШКАЛА ВВСН ( ЗАГАЛЬНА)

Код 1

Опис

МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 0: ПРОРОСТАННЯ, ГІЛКУВАННЯ, РОЗВИТОК БРУНЬКИ

00		Cухe насіння ( насіння протруюють у стадії 00)
	P, V	Зимовий спокій або сплячий період
01		Початок набрякання насіння
	P, V	Початок набухання бруньки
03		Насіння набрякло
	P, V	Кінець набухання (набубнявіння) бруньки
05		Корінці (корінь) з’явилися із насіння
	P, V	Багаторічні органи формують коріння
06		Подовження корінців, формування кореневих волосків
		і/та бічних коренів
07	G	Колеоптиле з’являється із зернівки
	D, M	Гіпокотиль з сім’ядолями або пагоном руйнують
		насінну оболонку
	P, V	Початок проростання або розкриття бруньки
08	D	Гіпокотиль з сім’ядолями проростають до поверхні
		ґрунту
	P, V	Пагін росте до поверхні ґрунту
09	G	Проростання: Колеоптиле з’являється на поверхні
		ґрунту
	D, M	Проростання: Сім’ядолі з’являються на поверхні
		ґрунту
	D, V	Проростання: Пагін/листок з’являються на поверхні
		ґрунту
	P	На бруньці видно зелену верхівку

94

		Продовження таблиці 18
	МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 1: РОЗВИТОК ЛИСТКА
		(ОСНОВНИЙ ПАГІН)
10	G	Перший справжній листок вийшов із колеоптиле
	D, M	Сім’ядолі повністю розгорнулись
	P	Перші листки відокремились
11		Перший справжній листок, пара листків або кільчатка
		розгорнулись
	P	Перший листок розгорнувся
12		Два справжніх листки, пар листків або кільчаток
		розгорнулись
13		Три справжніх листки, пар листків або кільчаток
		розгорнулись
1…		Стадії тривають до…
19		Дев’ять або більше справжніх листків, пар листків або
		кільчаток розгорнулись
	МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 2: ФОРМУВАННЯ БІЧНИХ
		ПАГОНІВ/КУЩІННЯ
21		Видимий 1-й бічний пагін
	G	Видимий 1-й бічний пагін кущення
22		Видно два бічних пагони
	G	Видно два бічних пагони кущення
23		Видно три бічних пагони
	G	Видно три бічних пагони кущення
2…		Стадії тривають до…
29		9 або більше бічних пагонів
	G	9 або більше бічних пагонів кущення

МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 3: ПОДОВЖЕННЯ СТЕБЛА АБО РІСТ РОЗЕТКИ, РОЗВИТОК ПАГОНА

(ГОЛОВНИЙ ПАГІН)

31	10% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини
	(діаметра)
G	Видимий один вузол
32	20% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини
	(діаметра)
G	Видимих два вузли
	95

	Продовження таблиці 18
33	30% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини
	(діаметра)
G	Видимих три вузли
3…	Стадії тривають до…
39	Стебло досягло максимальної довжини, розетка –
	діаметра
G	9 або більше вузлів

МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 4: РОЗВИТОК ПРИДАТНИХ ДО ЗБИРАННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ЧАСТИН РОСЛИН АБО ОРГАНІВ РОЗМНОЖЕННЯ/ПОШИРЕННЯ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)

40		Початок розвитку придатних до збирання
		вегетативних частин рослин або органів розмноження
41	G	Поява пластинки прапорцевого листка
43		30% рослин, вегетативних частин або органів
		розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого
		розміру
	G	Піхва прапорцевого листка щойно набубнявіла
45		50% рослин, вегетативних частин або органів
		розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого
		розміру
	G	Піхва прапорцевого листка набубнявіла
47		70% рослин, вегетативних частин або органів
		розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого
		розміру
	G	Піхва прапорцевого листка розкрилась
49		Вегетативні частини або органи розмноження,
		придатні до збирання, досягли кінцевого розміру
	G	Видно перші остюки
	МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 5: ПОЯВА СУЦВІТТЯ
		(ГОЛОВНИЙ ПАГІН)/ КОЛОСІННЯ
51		Видно суцвіття або квіткові бруньки
	G	Початок колосіння
55		Видно перші окремі квітки (ще закриті)
	G	Видно половину суцвіть (середина колосіння)
59		Видно перші квіткові пелюстки (у пелюсткових
		форм)
		96

Продовження таблиці 18

GВидно повністю розвинені суцвіття (кінець колосіння)

МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 6: ЦВІТІННЯ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)

60	Перші квітки відкриті (поодинокі)
61	Початок цвітіння: 10% квіток відкрито
62	20%	квіток відкрито
63	30%	квіток відкрито
64	40%	квіток відкрито
65	Повне цвітіння: 50% квіток відкрито, перші
	пелюстки можуть обсипатись
67	Цвітіння наближується кінця: більшість пелюсток
	обсипалась або всохла
69	Кінець цвітіння: утворюється насіння (зернівок)
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 7: РОЗВИТОК ПЛОДІВ
		(ЗЕРНІВОК)
71	10%	плодів досягли кінцевого розміру або
	10%	плодів досягли кінцевого розміру 2
G	Водостигла зернівка
72	20%	плодів досягли кінцевого розміру або
	20%	плодів досягли кінцевого розміру 2
73	30%	плодів досягли кінцевого розміру або
	30%	плодів досягли кінцевого розміру 2
G	Рання молочна стиглість
74	40%	плодів досягли кінцевого розміру або
	40%	плодів досягли кінцевого розміру 2
75	50%	плодів досягли кінцевого розміру або
	50%	плодів досягли кінцевого розміру 2
G	Молочна стиглість, середина молочної стиглості
76	60%	плодів досягли кінцевого розміру або
	60%	плодів досягли кінцевого розміру 2
77	70%	плодів досягли кінцевого розміру або
	70%	плодів досягли кінцевого розміру 2
G	Пізня молочна стиглість
78	80% плодів досягли кінцевого розміру або
	80%	плодів досягли кінцевого розміру 2
		97

	Продовження таблиці 18
79	Майже всі плоди досягли кінцевого розміру

МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 8: ДОСТИГАННЯ АБО ЗБИРАННЯ ПЛОДІВ І НАСІННЯ

81		Початок достигання або плід набуває забарвлення
85		Пізнє достигання або набуття забарвлення
	G	Воскова стиглість
87		Плід пом’якшується (особливо плоди з м’якоттю)
89		Повна стиглість: плоди набувають типового
		забарвлення, починають обпадати
	МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 9: СТАРІННЯ, ПОЧАТОК
		СПОКОЮ
91	Р	Пагін розвинений повністю, листки залишаються
		зеленими
93		Початок листопаду
95		50% листків обпало
97		Кінець листопаду, рослини або надземні частини
		відмерли або у стані спокою
	Р	Рослини у стані спокою або сплячі
99		Збирання продукції (післязбиральний період або
		зберігання відповідають стадії 99)

Примітки: 1 D - дводольні; M – однодольні; V - розвиток вегетативних частин або органів розмноження (поширення); G – зернові; P - багаторічні рослини; № коду використовують, коли опис стосується всіх груп рослин. 2 Ця стадія не використовується, якщо

вона відбувається в основній стадії 8.

Основою для визначення стадій розвитку є видимі неозброєним оком фенологічні ознаки утворення органів. Цей код знайшов загальне застосування не тільки в Європейському Співтоваристві, але і в рамках діяльності різних міжнародних міжурядових і наукових організацій. Знання про хід окремих стадій розвитку посівів дозволяє своєчасно і ефективно застосовувати необхідні оперативні, адаптовані до конкретних ситуацій агротехнічні заходи для формування високих урожаїв (підживлення азотом, внесення мікроелементів, застосування регуляторів росту, фунгіцидів та інші технологічні заходи). В Західній Європі сукупність цих оперативних агротехнічних заходів, направлених на досягнення оптимальних урожаїв, називається «управління посівами» або «менеджмент

98

посівами». Всі агротехнічні заходи слід проводити у чіткій відповідності щодо стадій розвитку рослин та формування урожаю і їх вимогам до умов живлення. Відхилення від цього викликають значні або менш значні втрати урожаю.

В основу побудови коду ВВСН покладена шкала Задокса, що дозволила уникнути великих змін цієї, прийнятної в цілому, системи кодування, яка виправдала себе в усьому світі. Двозначне числове кодування складене таким чином, що перше число - макростадія, а друге - мікростадія в рамках макростадії. Це дозволяє застосовувати цю систему для єдиного кодування стадій розвитку культурних і бур’янистих рослин, у тому числі й для льону олійного. Для опису стадій розвитку рослин виділено 10 макростадій від 0 до 9, в розрізі яких є по 10 мікростадій.

Назва коду BBCH утворена від початкових літер назв організацій, що спочатку брали участь в його розробці: B -

Biologische Bundesanstalt for Landund Forstwirtschaft (Біологічна федеральна установа сільського і лісового господарства); B – Bundessortenamt (Федеральне сортове управління); CH - Chemische Industrie (Хімічна промисловість у складі Об’єднання аграрної промисловості).

В життєвому циклі деяких рослин розрізняють також стадії розвитку. У рослин неоднакова тривалість життя і залежно від цього розрізняють рослини одно-, дво- і багаторічні. За тривалістю плодоношення їх поділяють на монокарпічні (плодоносять раз протягом життя) і полікарпічні (плодоносять багато разів). Окрему групу становлять рослини, які розмножуються вегетативно, цвітуть і плодоносять кілька разів (картопля, м’ята, полуниця та ін.). У цих рослин після цвітіння і плодоношення надземна частина відмирає, а органи вегетативного розмноження (бульби, паростки) живуть.

Інтенсивність росту й розвитку рослин неоднакова і залежить від спадкових особливостей та умов навколишнього середовища. Ранньостиглі сорти мають короткий вегетаційний період, рано цвітуть і плодоносять, але, як правило, менш урожайні. Життєвий цикл пізньостиглих сортів більш тривалий, вони утворюють багато листків.

М.М. Кулешов життєвий цикл рослин поділяє на кілька етапів (періодів): первинного спокою – починається від дозрівання і триває до проростання насіння; ювенільний (юнацький) – перша половина вегетаційного періоду до появи генеративних органів; генеративний – починається від початку цвітіння і плодоношення і триває до дозріван-

99

ня насіння. У багаторічних трав ці цикли повторюються протягом 2-10 і більше років, але на другий і в наступні роки вони починаються спокоєм бруньок, які при проростанні перетворюються на пагінсисунець. Після цього настає ювенільний період і т. д.

Якщо висівають свіжозібране насіння, період його первинного спокою триває від 8-40 до 200-210 днів. Ювенільний період у багаторічних трав внаслідок перебування в рік сівби під покривною культурою, а в наступні роки під покривом інших трав може тривати від одного до кількох років. Затінені рослини розвиваються повільно, і лише при поліпшенні світлового режиму після укосів та внаслідок зрідження або випадання з травостою якогось компонента рослини з ювенільного переходять в генеративний період. Це має велике значення для багаторічних трав – сіножатей і пасовищ. Завдяки цьому підтримується необхідна густота стеблостою агрофітоценозу.

Поділ рослин за тривалістю періоду вегетації. Сорти і гібриди польових культур умовно можна поділити на три основні великі групи: скоростиглі, середньостиглі, пізньостиглі. Між ними є перехідні групи. Наприклад, у кукурудзи розрізняють надранні – ультраскоростиглі, ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі, середньопізні, пізньостиглі, дуже пізньостиглі сорти й гібриди. Так, різні гібриди та сорти кукурудзи достигають за 70-80 і за 130-160 днів і мають відповідно неоднакову продуктивність. Однак, коли ранньостиглі гібриди кукурудзи, рослини яких мають меншу вегетативну масу, висіяти густіше, то за короткий період вегетації можна мати майже такий самий врожай зерна, як і при висіванні пізньостиглих гібридів. Тому ранньостиглі гібриди кукурудзи в Лісостепу і на Поліссі слід висівати з густотою 90100, а на силос 110-130 тис. рослин на 1 га і отримувати по 90-100 ц/га зерна, 500-600 ц/га силосної маси.

Багаторічні трави поділяють на скоростиглі, які зацвітають наприкінці травня – на початку червня і дають стигле насіння в першій половині літа (еспарцет і грястиця збірна); середньостиглі – цвітуть у середині червня і достигають наприкінці липня – на початку серпня (люцерна посівна і жовта, вівсяниця лучна); пізньостиглі – цвітуть у другій половині червня, достигають у серпні. Цей поділ певною мірою також умовний, оскільки одні й ті самі види, як уже зазначалося, можуть мати ранні й пізні сорти, наприклад, грястиця збірна.

Поєднання різних за строками дозрівання культур на великих площах посіву дає можливість зменшити втрати врожаю від перестоювання, дощів, обсипання тощо.

100