Проектування технологічних процессів виготовлення поліграфічної продукції
Тема 7.1 Проектування технологічних процессів відтворення текстової та ілюстративної частин видання. Вибір устаткування для електронної обробки інформації.
Проектування та розрахунок технологічних процесів з опрацювання текстової інформації
Технологія опрацювання тексту визначається формою подання інформації, ступенем її готовності, складністю, очікуваною якістю, обсягом текстової інформації та терміном виготовлення видання.
Форма подання текстової інформації до роботи визначає архітектуру технологічного процесу та його тривалість. Текстову інформацію приймають до роботи мережею, на магнітному носієві, машинописну, рукописну, а також поліграфічно відтворену, яка підлягає перевиданню. При цьому застосовують різні методи введення текстової інформації у КВС:
Складання за допомогою клавіатури (найбільш розповсюджений ме тод як у видавництві, так і серед авторів).
Сканування тексту (при наявності машинописного або поліграфічного оригіналу у випадку перевидання).
Надиктовування тексту з застосуванням програми розпізнавання усного мовлення (використовується тільки авторами).
З застосуванням комп'ютерних мереж.
З цифрових бібліотек підприємства, видавництва або автора.
Розпізнавання рукописного тексту, отриманого цифровою ручкою на електронному папері.
Чим більше ускладнень містить текстова інформація, тим ймовірніше допущення помилок, а отже, виникає потреба у проведенні різної кількості (від однієї до чотирьох) та різного виду коректур (у гранках, сторінках, коректура спуску тощо). Вирізняють чотири групи складності тексту, які включають різний тип та вміст ускладнень (шрифтові та нешрифтові виділення, формули, таблиці, текст іноземною мовою, спеціальні знаки, скорочення). Текст третьої та четвертої груп складності потребує найбільше коректур (до чотирьох).
Коректуру залежно від виконавця поділяють на: авторську, коректорську, редакторську; від місця виконання — видавничу (зовнішня), виробничу (типографська або внутрішня).
Залежно від організації підготовлення електронного макета розрізняють три методи проходження замовлення у виробництві: гранковий, безгранковий, метод оригінал-макета. Гранковий метод передбачає коректури у гранках і сторінках. Співвідношення їх є різним за кількістю (вагоміша частка коректури у гранках) та виконавцями (коректор, головний редактор, літературний та технічний редактори). Безгранковий та метод оригінал-макета передбачають коректури видання тільки у сторінках.
Виготовлення електронного макета видання зазвичай проходить у видавництві, тоді технологічний процес на поліграфічному підприємстві розпочинають з виготовлення або контролювання готових фотоформ чи друкарських форм. В інтерактивних друкарнях технологічний процес розпочинають безпосередньо з перевіряння файлів, отриманих мережею від автора або видавництва.
За графічною складністю текст поступається ілюстраціям і остаточний вибір технологічного процесу виготовлення видання визначається якістю ілюстрацій. Для окремих ілюстративних елементів (вкладок, вклейок, накидок тощо) можна проектувати іншу технологію порівняно з основною текстовою частиною вмання, наприклад, виведення на фотоматеріал. Це забезпечує вищу якість зображення та здешевлює видання порівняно з виведенням усього виданні на фотоматеріал.
Термін випуску видання. Для скорочення тривалості підготовки тексту застосовують: технології сканування, розпізнавання усного мовлення; автоматизоване перевіряння тексту; верстання за шаблонами; оформлення за стандартними стилями. Незалежно від терміну випуску видання проектують технологію комп'ютерного опрацювання текстової інформації, яка різниться процесом виведення (рис. 7.1). Найменшу працемісткість має цифрова технологія виготовлення друкарських форм.
На вибір технології виведення інформації впливає річний обсяг робіт з опрацювання тексту: при обсязі меншому за 1000 обл.-вид. аркушів (мале підприємство), усі роботи з опрацювання та виведення тексту принтером на плівку проводять на підприємстві; за наявності ілюстрацій другої, третьої груп складності замовляють фотоформи у репроцентрах, або на інших підприємствах. Фотовивідне устаткування доцільно проектувати при обсязі видання понад 1000 обл.-вид. аркушів.
Раздруковування
гранок
Ні
Так
Ні
Ні
Так
Так
Ні
Ні Так
Рис. 7.1. Схема ТП з відтворення текстової інформації
Детальний ТП опрацювання текстової інформації:
утворення файлів тексту (введення текстової інформації з використанням текстових редакторів, програм для розпізнавання тексту, надиктовування, мережі, текстових бібліотек або рукописного тексту з електронного планшету);
паралельне складання формул, таблиць, віршованого тексту, титульних елементів;
редагування файлів (виправлення помилок на моніторі, отримання коректурних відбитків на вивідних пристроях, коректування та правлення файлів з використанням засобів редагування комп'ютерних систем: програм автоматизованої перевірки орфографії, команд перетворення форм графічних об'єктів та автоматизованого пошуку і заміни фрагментів тексту);
форматування файлів (підготовлення файлів до виведення без використання верстальних систем: встановлення полів, кегля, інтерліньяжу, абзацного відступу, відбивок від тексту, гарнітури, накреслення, поділ на сторінки з виставленням колонцифр або без них, формування колонтитулів та зносок);
підготовлення системи макетування та верстання (задання типу вивідних пристроїв та орієнтації матеріалу, підготовка фільтрів для розпізнавання та імпорту інформації, розроблення ескізу для макетування сторінки на моніторі комп'ютера, підготовка шаблонних сторінок або вибір шаблонних файлів, які містять елементи, що друкуються та які допомагають при верстанні, визначення стилів оформлення на рівні абзаців та розділів або їх пошук);
введення текстової та ілюстративної інформації у систему верстання (утворення вікон на сторінках розділів та їх заповнення ілюстративною інформацією згідно зі шаблонними сторінками);
форматування текстових файлів (тиражування дескрипторів або стилів оформлення на відзначені фрагменти тексту);
розміщення графічної та текстової інформації (задання режимів обтікання текстом ілюстртивного матеріалу, формування найпростіших графічних фрагментів за допомогою бібліотеки програми, масштабування зображень, формування спеціальних елементів сторінок: виносок, фону, буквиць);
виведення сторінок на вивідних пристроях (принтері, ФВА, цифровій друкарській машині, різографі) або у файл (вказують тип вивідного пристрою, а процес виведення можливий без наявності програми, яка використовувалася).
Вибір технології залежить також від виду продукції. Процес виготовлення журнального видання відрізняється від книжкового швидшими темпами. Видавництво підписує у світ не сигнальний примірник, як для книги, а напівфабрикати майбутнього журналу — нерозрізані та нескріплені пробні аркушевідбитки (пруфи). Розподіл основних операцій з випуску журналів за виконавцями наведено на рис. 7.2.
Рис. 7.2. Розподіл процесів з випуску журналів за виконавцями у видавництві
Для газетного видання характерний обмежений час підготовлення до випуску та більша відповідальність і самостійність виконавців. Для порівняння на рис. 7.3 та 7.4 наведено схеми технологічного процесу підготовлення книжково-журнального та газетного видання у видавництві.
Рис. 7.3 Схема підготовки книжково-журнального видання до друку
Рис. 7.4 Схема видачничих технологічних процесів з випуску газети