Тема 2. Взаємозв’язок оформлення поліграфічної продукції з технологічними процесами, що проектуються. Поняття про технологічний та виробничий процес. Значення спеціалізації, кооперування та типізації виробничих процесів. Взаємозв’язок характеристики поліграфічної продукції з технологією, устаткуванням та типом виробництва. Класифікація поліграфічних підприємств.

2.1 Технологічний та виробничий процеси

Стосовно видавничо-поліграфічної галузі технологічний процес (ТП) — це сукупність взаємопов'язаних технологічних операцій, які виконуються над інформацією, матеріалом та напівфабрикатом у певній послідовності (комплекс операцій механічної, фізичної та хімічної дії, виконаних у певній послідовності над предметом обробки, і його зміна під їх впливом).

Виробничий процес (ВП) — це сукупність взаємопов'язаних трудових та природних процесів, направлених на виготовлення продукції у необхідній кількості, якості та у певні терміни. Між поняттями «технологічний» та «виробничий» процеси існує тісний зв'язок. Виробничий включає технологічний процес, а cаме метод виконання, організацію та управління виробництвом, елементи планування, підготовлення та обслуговування виробництва (напри­клад, визначення послідовності та термінів випуску продукції, профілактичного обслуговування та ремонту устаткування).

Виробничий процес охоплює три різновиди: основний (складний процес, який складається з простих процесів виготовлення продукції, наприклад, друкування та виготовлення книжкового блока тощо), допоміжний (його результати можуть безпосередньо застосовуватися в основному процесі, наприклад, підготовлення розчинів для обробки фотоплівки, виготовлення штампів для тиснення тощо, чи забез­печувати їх існування — ремонтні роботи, інсталяція програмного забезпечення) та обслуговуючий, необхідний для нормального безпе­рервного перебігу основного процесу (транспортування матеріалів, напівфабрикатів, сировини, технічний контроль та облік, складські роботи). Організація допоміжного процесу в часі повинна випере­джати організацію основного процесу.

Технологічний процес включає окремі операції. Технологічна операція — це частина процесу, яка виконується одним робітником або групою на робочому місці над одним або кількома примірниками предмета праці. Вид операції визначається видом технологічного процесу в основному чи допоміжному виробничому процесі.

Типовий ТП включає три етапи: первинний, підготовчий та основний. Наприклад, у додрукарських процесах на первинному етапі виконують операції збирання, реєстрування та передавання інформа­ції на опрацювання (оформлення замовлення, складання супроводжу­вальної технічної документації на видання). На підготовчому етапі інформацію записують на машинні носії з магнітних, з мережі, скане­рів, графічних планшетів, цифрових камер, і виконують її контролю­вання. На основному етапі інформацію опрацьовують за допомогою ПК. Певні ТП можуть не мати окремих етапів або їх суміщати. У додрукарських процесах найчастіше вирізняють два етапи ТП — зби­рання, реєстрування і передавання інформації (підготовчий) та ТП опрацювання даних (основний). Наприклад, при наявності текстової інформації на паперовому носієві до підготовчої операції можна віднести ознайомлення з оригіналом, проведення його розмітки з макетуванням, до основної операції — складання тексту, верстання, роздруковування коректури тощо. Операції кожного етапу ТП можуть розглядатися як окремий процес.

Розрізняють три типи технологічних процесів: оперативний, предметний, змішаний. У випадку операційного процесу за окремими працівниками закріплюють одну або декілька споріднених операцій (наприклад, оператор станції складання виконує складання тексту, роздруковування гранок, виправлення помилок, а оператор станції верстання здійснює, окрім верстання сторінок, ще роздруковування коректурних відбитків, виправлення помилок та переверстування сторінок). Предметний ТП — за окремими працівниками закріплюють одну або декілька операцій (частіше) з опрацювання одного виду продукції (оператор ПК обслуговує весь технологічний процес з випуску бланків, інший — з випуску словників або зі складання формул, таблиць). Змішаний тип ТП — частину операцій виконують ш операційним принципом, другу — за предметним.

Основними принципами раціональної організації виробничих процесів є спеціалізація, пропорційність, прямолінійність, паралельність та ритмічність.

Спеціалізація — обмеження різноманітності елементів виробничо­го процесу за рахунок скорочення різновидів трудових дій. Зокрема у

газетному виробництві при розширенні номенклатури видань рівень спеціалізації виробництва зменшується.

Пропорційність — забезпечення певних кількісних співвідно­шень між окремими елементами виробничого процесу. Це стосується не тільки основного, але й обслуговуючого та допоміжного вироб­ництв і відносин між ними. Наприклад, виробничі потужності формного устаткування повинні забезпечувати потреби друкарського цеху в формах. Недотримання принципу пропорційності веде до виникнення «вузьких» місць, продуктивність яких є недостатньо для виконання виробничої програми. Особливо це важливо на стадії проектування та технічного переоснащення підприємства. Зокрема, при зміні завдання на друкування продукції (тиражу, фарбовості) переглядають організацію виробництва на стадії виготовлення форм. Одним із шляхів ліквідування диспропорції у виробництві є технічне переоснащення підприємства або збільшення коефіцієнта змінності підрозділів виробництва.

Прямолінійність — принцип раціональної організації виробництва, який характеризується оптимальним шляхом проходження предметів праці від операції до операції виробничого процесу (відсутність зустрічних та петлеподібних потоків). Реалізувати — оптимальне компонування дільниць, планування розміщення устаткування та робочих місць із забезпеченням мінімальних відстаней переміщення.

Неперервність — відсутність перерв у технологічному процесі та роботі устаткування.

Паралельність — це ступінь одночасного виконання операцій. Наприклад, при великому завантаженні складання тексту здійсню­ють паралельно на декількох комп'ютерах, або опрацювання ілюст­рацій проводять паралельно зі складанням тексту, що веде до скоро­чення тривалості виготовлення замовлення.

Ритмічність — принцип раціональної організації виробництва, який характеризується рівномірністю виконання виробничих про­цесів у часі (випуск однакової кількості продукції у рівні проміжки часу) та просторі (рівномірне завантаження устаткування та робо­чих місць).

Гнучкість — швидке переналаштовування системи на інше замов­лення, можливість технічного переоснащення та модернізації.