3.3 Розрахунок швидкості руху, продуктивності та пропускної спроможності безперервно-потокової лінії

Крок конвеєра (l_к) - відстань між центрами двох суміжних робочих місць чи виробів, що перебувають на конвеєрі. Його величина залежить від габариту виробу, що обробляється (збирається). Вона повинна забезпечувати високу продуктивність праці при дотриманні правил техніки безпеки, максимальна величина - лімітується допустимою швидкістю руху конвеєра, мінімальна – габаритами виробу.

Швидкість руху конвеєра (V) — важливий показник роботи потокової лінії. Для безперервно-потокової лінії вона визначається відношенням кроку конвеєра до такту, тобто відстань, яку конвеєр проходить за час, що дорівнює такту:

(3.8)

У випадку просування виробів передаточними (транспортними) партіями:

(3.9)

Швидкість конвеєра зазвичай коливається в межах 0,1 - 4,0 м/хв. Оптимальна швидкість руху стрічки конвеєра 0,1-2,0 м/хв, допустима – 3,6 м/хв.

Пропускна спроможність (q_к) потокової лінії (кг/год) розраховується за формулою:

(3.10)

де Q — середня маса одиниці виробу, що обробляється (складається) на потоковій лінії, кг.

3.4 Розрахунок довжини робочої частини конвеєра безперервно-потокової лінії

Довжина робочої зони на і-й операції (у метрах) дорівнює:

(3.11)

де t_і — норма часу на і-ту операцію.

На операціях з нестабільним часом виконання операції і можливими затримками (по технічних і іншим причинам) створюється резервна зона:

(3.12)

де t_і.max, t_і. — відповідно максимальна та нормативна (середня) тривалість виконання і-ї операції.

При розрахунку прийняти, що максимальна тривалість виконання і-ї операції більша за нормативну (середню) на δ, %.

Загальна довжина робочої зони і-ї операції буде:

(3.13)

Довжина робочої частини конвеєра при односторонньому розміщенні робочих місць (L_к), дорівнює кількості робочих місць на конвеєрі, помноженій на його крок l_к:

(3.14)

Довжина робочої частини конвеєра при двосторонньому розміщенні робочих місць (L_к), враховує радіус закруглення конвеєрної лінії (Рад):

(3.15)

При розрахунку курсової роботи прийняти одностороннє розміщення робочих місць.

Загальна довжина робочої частини конвеєра визначається:

(3.16)

де m¹ — кількість операцій, які мають резервну зону.

3.5 Розрахунок тривалості циклу виготовлення одного об’єкта виробництва та кількості виробів, що одночасно перебувають на безперервно-потоковій лінії

Тривалість циклу Т_ц виготовлення одного об’єкта виробництва (складальної одиниці):

(3.17)

Кількість виробів (Nк), що одночасно перебувають на конвеєрі (округлювати до більшого цілого значення):

(3.18)

3.6 Розрахунок чисельності робітників-операторів безперервно-потокової лінії

Чисельність робітників на потокових лініях визначають виходячи з кількості робочих місць, норм обслуговування і коефіцієнта завантаження робочих місць (округлюється до більшого цілого значення).

Наявна чисельність робітників-операторів (Чоп і) на і-й операції, що видять у зміну, дорівнює:

(3.19)

де РМ_{і. (пр)}, РМ_і.н.обс — відповідно, прийнята кількість робочих місць та норма обслуговування на і-й операції. Норма обслуговування на і-й операції - кількість робочих місць, що може бути обслужена одним робітником.

Загальна чисельність робітників на потоковій лінії (Чоп заг), дорівнює кількості робітників з урахуванням резерву, що зайняті на кожній операції (робочому місці):

(3.20)

де Р_ч — додаткова (резервна) кількість робітників-операторів, у % до розрахункової кількості робітників на потоковій лінії (у межах 5-10 %).

Наявна чисельність робітників-операторів на добу визначають за формулою:

(3.21)

Штатна чисельність робітників-операторів визначають за формулою:

(3.22)

Облікова чисельність робітників-операторів визначають за формулою:

(3.23)

де К_ос – коефіцієнт облікового складу для врахування необхідного резерву на підміну робітників під час їх відсутності на робочому місці з поважних причин (прийняти 1,1).

Розрахована кількість робітників, округлюється до більшого цілого значення та корегується за кожною професією і кваліфікацією з урахуванням виробничих умов.

Після визначення техніко-економічних параметрів поточної лінії на дільниці №2 необхідно зробити загальний висновок про основні результати, що отримані при розрахунку, та ефективність організації виробництва на дільниці.

ЕТАП №4. ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ВИРОБНИЦТВА

Тип виробництва дільниць №1 та №2 визначається рівнем їх спеціалізації за допомогою коефіцієнту закріплення операцій (Кзо), що являє собою відношення кількості всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць:

(4.1)

де m j — кількість операцій, що проходить j -та деталь у процесі обробки на робочому місці;

j - найменування деталей, що обробляються на даному устаткуванні (на робочому місці) за розрахунковий період j=[ 1, 2, 3, ..., n];

РМ_{і (пр)} — кількість робочих місць на даній і-й операції;

i - найменування операції з оброблення деталей і=[ 1, 2, 3, ..., m].

Віднесення дільниці до того або іншого типу виробництва визначається на підставі приведених нижче значень К_зо: – одиничний тип виробництва ; – дрібносерійний тип виробництва ;– середньосерійний тип виробництва;– крупносерійний тип виробництва;– масовий тип виробництва. Після визначення типу виробництва на дільницях 1 та 2 необхідно зробити загальний висновок про основні результати, що отримані при розрахунку курсової роботи та ефективність організації виробництва на дільницях.