Етап №3. Організація потокового виробництва

Потоковий метод — це прогресивна, найефективніша форма організації виробничого процесу, яка ґрунтується на ритмічній повторювальності та узгодженості в часі основних і допоміжних операцій, що виконуються на спеціалізованих робочих місцях, котрі розташовані за ходом технологічного процесу, де передавання предметів праці з операції на операцію здійснюється з мінімальними витратами часу спеціальними транспортними засобами.

У цьому розділі курсової роботи необхідно розрахувати параметри потокової лінії, що використовується для обробки заданої виробничої програми деталей: такту, темпу, ритму, ступеня синхронізації технологічного процесу, кількості робочих місць та їх завантаження, швидкості руху конвеєра, довжини лінії, виробничих заділів тощо.

Розрахунки проводяться для ділянки №2 з однопредметною безперервно-потоковою лінією (робочим конвеєром), на якій, завдяки трьом операціям зі збирання, здійснюється зборка умовної деталі Г. Вхідні дані для розрахунку містяться у додатку В.

3.1 Розрахунок такту, темпу та ритму безперервно-потокової лінії

Основним параметром потокової лінії є такт – це інтервал календарного часу, через який періодично запускаються на першу операцію або виходять з останньої операції лінії суміжні об’єкти виробничого виготовлення (деталі, складальні одиниці, вироби). Такт є функцією заданої програми випуску продукції, що істотно впливає на вибір технологічного процесу, устаткування, оснащення, транспортних засобів.

Для однопредметної лінії такт (τ) визначається за формулою (у хвилинах):

(3.1)

де –плановий (дійсний) фонд часу роботи лінії (конвеєра) за розрахунковий період (зміна, доба, місяць, рік) з урахуванням регламентованих перерв, хвилин (формула 1.9);

–кількість виробів, що запускається за той самий період на лінію, штук.

Кількість виробів, що має бути випущена (N_вип), визначається вироб­ничою програмою виготовлення продукції. Якщо за умовами технологічного процесу передбачені втрати виробів (так звані технологічно неминучі втрати (брак) у відсотках — α), тоді розрахунок ведеться за програмою запуску (яка округлюється до більшого цілого значення):

(3.2)

Обернена такту величина називається темпом або продуктивністю потокової лінії (Т), тобто кількістю продукції (штук), що зійде з потокової лінії за період часу (зазвичай за 1 годину, тобто 60 хвилин) її роботи (не округлюється):

(3.3)

Коли переміщення виробів з операції на операцію здійснюється транспортними партіями (невеликі деталі, мала величина такту (по кілька штук одночасно), розраховується ритм лінії - період часу необхідний для випуску транспортної партії:

(3.4)

де р — кількість виробів у транспортній партії.

3.2 Розрахунок кількості робочих місць безперервно-потокової лінії та коефіцієнту їх завантаження

Розрахункова кількість робочих місць РМ_{i (р)} (одиниць устаткування) на i-й операції визначається відношенням тривалості операції до такту t:

(3.5)

де t — час на виконання і-ї операції, хв.

За умови повної синхронізації потокової лінії кількість робочих місць завжди ціле число, їх завантаженість максимальна й однакова на всіх операціях. На операціях, які неможливо повністю синхронізувати, кількість робочих місць доцільно округляти до найближчого більшого цілого числа, передбачивши при цьому використання раціонального оснащення, ефективнішого режиму роботи обладнання та ін. Разом з тим при розрахунках допускається перевантаження робочих місць не більше 10-12 % з наступним його зняттям під час налагодження та освоєння потокової лінії. Тому треба розрізняти розрахункову кількість (РМ_і(р)) і прийняту (округлену) кількість робочих місць (РМ_і(пр)).

Коефіцієнт завантаження робочих місць на і-й операції потокової лінії дорівнює:

(3.6)

Середній коефіцієнт завантаження робочих місць на всіх операціях (m) потокової лінії дорівнює:

(3.7)

Показники завантаження робочих місць є показниками доцільності застосування потокового виробництва. Вважається доцільним у масово-потоковому виробництві мати нижню межу завантаження робочих місць 80-85 %, а в серійно-потоковому 70-75 %.