5.Методичні вказівки до вибору підшипників кочення за статичною вантажопідйомністю

Якщо одне з кілець підшипника обертається з кутовою швидкістю , а друге нерухоме, то підшипник вибирають за статичною вантажопідйомністю.

Під статичною вантажопідйомністю розуміють таке статичне навантаження (радіальне для радіальних та радіально-упорних підшипників або осьове для упорних підшипників), під дією якого загальна залишкова деформація, що виникає між тілами кочення і кільцями у найбільш навантаженій точці контакту, не перевищує 0,0001 діаметра тіла кочення [9].

Величина статичної вантажопідйомності шарикових підшипників пропорційна квадрату діаметра тіла кочення, а роликопідшипників – добутку діаметра тіла кочення та ефективної довжини зони контакту ролика з кільцем. При обчисленні статичної вантажопідйомності слід враховувати число рядів тіл кочення, число тіл кочення в кожному ряду, а також умовний кут контакту тіла кочення з кільцем.

У таблицях [12] дано значення статичної вантажопідйомності для кожного підшипника причому для радіальних та радіально-упорних радіальні навантаження, а для упорних осьові.

Остаточно вибір типорозміру підшипника за статичною вантажопідйомністю виконують за такою залежністю:

C_{o табл} >C_{o потр} =f_c Q_o, Н. (5.1)

де С_{о табл} – табличне значення статичної вантажопідйомності, Н;

С_{о потр} – потрібне значення статичної вантажопідйомності, Н;

f_c – коефіцієнт надійності при статичному навантаженні;

Q_o – еквівалентне статичне навантаження на підшипник, Н.

Коефіцієнт надійності при статичному навантаженні залежить від вимог до легкості обертання. У тих випадках, коли необхідно забезпечити малу величину тертя і достатньо високу плавність ходу, приймають f_c=1,2...2,5, а при нормальних вимогах до легкості обертання f_c=0,8...1,2, а якщо вимоги до плавності обертання не досить строгі f_c=0,5...0,8.

Під еквівалентним статичним навантаженням розуміють таке навантаження, яке викликає у найбільш навантаженій точці контакту такі ж статичні деформації, як і при дійсних умовах навантаження.

Величину еквівалентного статичного навантаження для радіальних і радіально-упорних шарикових і роликових підшипників визначають за такою формулою:

(5.2.)

де - коефіцієнт радіального статичного навантаження;

- коефіцієнт осьового статичного навантаження.

Якщо при підрахунку станеться, що Q_o , буде менше сумарного радіального навантаження , то слід прийняти.

Для упорних підшипників еквівалентна статична вантажопідйомність (у даному випадку осьова) визначається за такою залежністю:

(5.3.)

де та- величина відповідно сумарних радіальних та

осьових навантажень, Н,

- умовний кут контакту тіл кочення і кілець. Якщо

tg β, то формулу (5.3.) для підбору однакових упорних підшипників застосовувати не рекомендовано.

Значення коефіцієнтів та

Таблиця 5.1.

Тип підшипника	Однорядний підшипник		Дворядний підшипник
Радіальний шариковий	0,6	0,5	1,0	0,5
Радіально-упорний шариковий при куті контакту
	0,5	0,43	0,1	0,86
	0,5	0,43	0,1	0,86
	0,5	0,42	0,1	0,86
	0,5	0,38	0,1	0,76

Продовження таблиці 5.1.

	0,5	0,37	0,1	0,74
	0,5	0,33	0,1	0,66
	0,5	0,29	0,1	0,58
	0,5	0,28	0,1	0,56
	0,5	0,26	0,1	0,52
Радіальний шариковий, що самоустановлюється, сферичний	0,5		1,0
Роликопідшипник, що самоустановлюється або конічний	0,5		1,0