- •Генетика з біометрією
- •Передмова
- •Мета і завдання дисципліни
- •Структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розрахунок балів для дисципліни “Генетика з біометрією” за пропорційною системою
- •Розрахунок кількості балів за модулями
- •Структура курсу за кмсонп для дисципліни «Генетика з біометрією»
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Добовий надій молока у корів української чорно-рябої молочної породи, кг
- •2. Варіаційний ряд добового надою молока
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання Для розрахунку біометричних показників використовуємо дані завдання №1 (див. Лаб. Роб. №1).
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Розв’язання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вибіркова сукупність для розрахунку
- •2. Форма кореляційної гратки з рознесенням пар та допоміжними розрахунковими даними
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції між вмістом жиру і білка
- •2. Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції для багатозначних варіант
- •3. Форма запису для розрахунку r між живою масою (х) та висотою в холці (у) свиноматок (3)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Кореляційні гратки частоти захворювання на лейкоз матерів (х) та їх дочок (у)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9
- •Рангової кореляції (rs)”
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Розрахунок коефіцієнта рангової кореляції між агресивністю поведінки та забарвленням волосяного покриву у норок
- •2. Приклад розрахунку rsміж масою лівої камери серця та довжиною ядер у м’язах серця
- •Контрольні запитання
- •У випадках, коли відомі батьки, але немає даних про її продуктивність, h2 визначається на основі коефіцієнта кореляції між продуктивністю повних братів або сестер (повних сибсів) за формулою:
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №11
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №12
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису розрахунку х2 при порівнянні груп
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №13
- •Теоретичні положення
- •1. Вплив біостимулятора на життєздатність поросят
- •2. Дисперсійний аналіз рівномірного однофакторного комплексу для малих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вплив щільності посадки молодняка курей на приріст живої маси
- •2. Дисперсійний аналіз однофакторного нерівномірного комплексу для великих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання по розділу “Біометрія”
- •15. В яких випадках обчислюють коефіцієнт кореляції?
- •77. Який вчений запропонував термін «Генетика»?
- •Список літератури
- •Для нотаток
Контрольні запитання
За якими формулами і в якій послідовності розраховується коефіцієнт кореляції для малих вибірок?
У чому особливість методики розрахунку коефіцієнта кореляції для малих та великих вибірок?
Яка характеристика сили і напрямку зв'язку між ознаками?
Як визначити критерій достовірності коефіцієнта кореляції?
Лабораторна робота №7
Тема: “Застосування в селекції та розрахунок коефіцієнта прямолінійної регресії (R) для великих та малих вибірок”
Мета заняття: освоїти методику розрахунку коефіцієнта прямолінійної регресії та зробити висновок про використання його у селекції.
Теоретичні положення
Коефіцієнт прямолінійної регресії (R), який також належить до показників зв’язку, характеризує його динаміку та кількісно конкретизує взаємозв’язок між х та у ознаками. Він показує, на скільки в середньому змінюється одна ознака при зміні іншої, взаємопов’язаної з нею на одиницю виміру, і навпаки.
Знаючи коефіцієнт регресії однієї ознаки щодо іншої, взаємопов’язаної з нею, можна прогнозувати розвиток величини цієї ознаки, безпосередньо її не вивчаючи.
Наприклад, користуючись регресійним аналізом, можна визначити живу масу тварин (без зважування) за промірами висоти в холці або за обхватом грудей.
Коефіцієнт регресії в кожній конкретній вибірці має два значення: Rx/y та Ry/x і розраховується для великих вибірок за формулами:
При розрахунку R береться повна σ варіаційного ряду, тому сигму, одержану при розрахунку коефіцієнта кореляції необхідно помножити на величину класового проміжку:
σх=σх·kх; σy=σy·kу.
При розрахунку коефіцієнта регресії для малої вибірки використовують формули:
або .
Коефіцієнт регресії має велике значення в генетичних і в селекційних дослідженнях. Найбільш широко його використовують для визначення коефіцієнта успадковуваності (h2) для кількісних ознак (наприклад, визначають регресію надою дочок за показниками надою їх матерів).
Методика виконання типового завдання
1. Використовуючи дані лабораторної роботи №5 визначаємо коефіцієнт прямолінійної регресії. Вихідні дані: r=0,62, σх=1,22 кг, kх=25 кг, σу=1,17 см, kу=4 см.
При розрахунку Rбереться повна σ варіаційного ряду, тому сигму, одержану при розрахунку коефіцієнта кореляції, необхідно помножити на величину класового проміжку:
σх =1,22·25=30,5 кг , σу=1,17·4=4,68 см.
; .
Висновок: при зміні висоти в холці свиноматок на 1 см їх жива маса зміниться в середньому на 4,04 кг, а при зміні живої маси свиноматок на 1 кг їх висота зміниться в середньому на 0,1 см.
2. Використовуючи дані лабораторної роботи №6 приклад №1 визначаємо коефіцієнт регресії для малої вибірки:
, .
, .
Висновок: при зміні вмісту жиру (х) на 1% вміст білку зміниться на 2,1%, а при зміні вмісту білку (у) на 1% вміст жиру зміниться в середньому на 0,43%.
3. Використовуючи дані лабораторної роботи №6 приклад №3 визначаємо коефіцієнт регресії за такими формулами:
, .
, .
Висновок: при зміні висоти в холці свиноматок на 1 см жива маса зміниться в середньому на 8 кг, а при зміні живої маси на 1 кг їх висота зміниться в середньому на 0,1 см.