- •Генетика з біометрією
- •Передмова
- •Мета і завдання дисципліни
- •Структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розрахунок балів для дисципліни “Генетика з біометрією” за пропорційною системою
- •Розрахунок кількості балів за модулями
- •Структура курсу за кмсонп для дисципліни «Генетика з біометрією»
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Добовий надій молока у корів української чорно-рябої молочної породи, кг
- •2. Варіаційний ряд добового надою молока
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання Для розрахунку біометричних показників використовуємо дані завдання №1 (див. Лаб. Роб. №1).
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Розв’язання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вибіркова сукупність для розрахунку
- •2. Форма кореляційної гратки з рознесенням пар та допоміжними розрахунковими даними
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції між вмістом жиру і білка
- •2. Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції для багатозначних варіант
- •3. Форма запису для розрахунку r між живою масою (х) та висотою в холці (у) свиноматок (3)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Кореляційні гратки частоти захворювання на лейкоз матерів (х) та їх дочок (у)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9
- •Рангової кореляції (rs)”
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Розрахунок коефіцієнта рангової кореляції між агресивністю поведінки та забарвленням волосяного покриву у норок
- •2. Приклад розрахунку rsміж масою лівої камери серця та довжиною ядер у м’язах серця
- •Контрольні запитання
- •У випадках, коли відомі батьки, але немає даних про її продуктивність, h2 визначається на основі коефіцієнта кореляції між продуктивністю повних братів або сестер (повних сибсів) за формулою:
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №11
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №12
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису розрахунку х2 при порівнянні груп
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №13
- •Теоретичні положення
- •1. Вплив біостимулятора на життєздатність поросят
- •2. Дисперсійний аналіз рівномірного однофакторного комплексу для малих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вплив щільності посадки молодняка курей на приріст живої маси
- •2. Дисперсійний аналіз однофакторного нерівномірного комплексу для великих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання по розділу “Біометрія”
- •15. В яких випадках обчислюють коефіцієнт кореляції?
- •77. Який вчений запропонував термін «Генетика»?
- •Список літератури
- •Для нотаток
1. Добовий надій молока у корів української чорно-рябої молочної породи, кг
13 |
9 |
16 |
19 |
21 |
22 |
25 |
28 |
12 |
14 |
16 |
19 |
21 |
23 |
26 |
15 |
16 |
19 |
21 |
24 |
27 |
14 |
17 |
20 |
21 |
24 |
17 |
20 |
18 |
20 |
1. Визначаємо об’єм вибірки: n=30.
2. Знаходимо ліміт (lim) вибірки: максимальне значення варіанти – х max та мінімальне - x min, тобто
lim = х max - x min
lim = 28-9=19.
3. Розраховуємо величину класового проміжку (k) за формулою:
,
де і – число класів
Число класів обираємо залежно від об’єму вибірки і воно звичайно становить при n:
30-60 варіант – 6-8 класів;
61-100 варіант – 7-10 класів;
101-200 варіант – 9-12 класів;
201-500 варіант – 12-17 класів.
Для даного прикладу обираємо 6 класів (оскільки n=30). Звідси, k==3,17. Одержану величину класового проміжку для зручності опрацювання заокруглюємо (наприклад: 0,082 – до 0,1; 0,46 – до 0,5; 1,87 – до 2; 58,3 – до 60; 95,6 – до 100; 478,9 – до 500; 892,8 – до 1000).
Заокруглимо класовий проміжок до 3.
4. Встановлюємо межі першого класу. Початком першого класу може бути таке число:
- близьке до мінімуму або дорівнює йому, але не більше мінімуму;
- повинно бути цілим або круглим;
- бажано, щоб воно ділилося на величину класового проміжку без залишку.
В даному випадку це число 9, оскільки дорівнює мінімальному числу і не більше нього; є цілим; ділиться на величину класового проміжку, яке дорівнює 3, без залишку.
Закінчується перший клас числом, яке повинно бути на одиницю точності виміру ознаки менше від початку наступного класу.
В даному прикладі другий клас починається числом 12 (9+3), тому перший клас буде закінчуватись числом 11 (12-1).
5. Будуємо варіаційний ряд та записуємо класи (w). Максимум повинен увійти в останній клас. Фактична кількість класів може на 1-2 відрізнятись від обраної в залежності від того, наскільки та в якому напрямку проведено заокруглення величини класового проміжку.
2. Варіаційний ряд добового надою молока
№ п/п |
Класи w |
Рознесення |
f |
а |
fa |
f(a)2 |
1 |
9-11 |
◦ |
1 |
-3 |
-3 |
9 |
2 |
12-14 |
◦ ◦ ◦ ◦ |
4 |
-2 |
-8 |
16 |
3 |
15-17 |
◦◦ ◦ ◦ |
6 |
-1 |
-6 |
6 |
4 |
18-20 |
◦◦ ◦ ◦ |
7 |
0 |
0 |
0 |
5 |
21-23 |
◦◦ ◦ ◦ |
6 |
1 |
6 |
6 |
6 |
24-26 |
◦ ◦ ◦ ◦ |
4 |
2 |
8 |
16 |
7 |
27-29 |
◦ ◦ |
2 |
3 |
6 |
18 |
|
|
|
∑f=n=30 |
- |
∑fa=+3 |
∑f(a)2=71 |
Форма запису варіаційного ряду за даними добового надою молока у корів української чорно-рябої породи представлена у таблиці 1.
Максимальна варіанта 28 кг увійшла у останній клас (27-29). Фактична кількість класів відрізняється від розрахункової на один клас, оскільки заокруглено класовий проміжок.
6. Проводимо рознесення варіант по класах методом конверта.
Так, перша варіанта 13 входить у межі 2-го класу (12-14) – тут і ставиться крапка, друга варіанта 9 відноситься до 1-го класу (9-11), третя варіанта 16 до 3-го класу (15-17). Так розносимо усі 30 варіант по класах варіаційного ряду за формою конверта.
7. Визначаємо частоту варіант (f) для кожного класу. Для цього рознесення за методом конверта переводимо в цифри і записуємо частоти (f). Якщо рознесення варіант по класах зроблене правильно, то сума частот повинна дорівнювати об’єму вибірки (∑f=n).
Для даного прикладу рознесення варіант зроблено правильно, оскільки ∑f=n=30.
8. Знаходимо та виділяємо у варіаційному ряді модальний клас (клас із найбільшою кількістю частот), який при нормальному розподілі варіант знаходиться по середині варіаційного ряду або близько до нього.
В даному випадку модальним є 4-й клас (18-20), куди увійшли 7 варіант, його і виділяємо більш контрастними лініями.
9. Записуємо у варіаційний ряд значення а, яке показує, на скільки класових проміжків кожен клас віддалений від модального класу. Відхиленняадля модального класу дорівнює 0, в бікminдорівнює –1, -2, -3, ..., а в бікmax відповідно 1, 2, 3 ....
10. Для наступних розрахунків необхідних статистичних показників записуємо до варіаційного ряду значення fa, f(a)2для кожного класу і одержуємо їх суму ∑fa, ∑f(a)2.
11. На основі складеного варіаційного ряду будуємо варіаційну криву.
Варіаційна крива- це графічне зображення варіаційного у вигляді лінійної кривої, ординати якої пропорційні частотам варіаційного ряду (рис.1).
У залежності від характеру розподілу варіант варіаційні криві можуть бути: нормальні, біноміальні, асиметричні, пуасонівські, ексценсивні, плосковершинні, двовершинні, трансгресивні.
Мода (М0) – це варіанта, яка найчастіше зустрічається у варіаційному ряду. Клас, в якому знаходиться мода, називається модальним. У варіаційному ряду може бути кілька модальних класів.
У симетричному варіаційному ряді =М0
В даному прикладі побудована нормальна варіаційна крива для безперервного варіаційного ряду.
Для переривчастих варіаційних рядів графічне зображення зручніше давати у вигляді гістограми.
Гістограма – це графічне зображення у вигляді стовпчастої діаграми результатів спостереження варіювання якоїсь кількісної ознаки.
Для переривчастого ряду класи позначаємо: 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, а не 7-9, 10-12 і т.д.