практикум

2. Віскозиметр промивають досліджуваним молоком і заповнюють ним розширення. Температура молока +20 °С. Визначають швидкість витікання молока між рівнями І і II.

Відносну в'язкість вираховують за формулою:

ηвідн.=dtηв / dвtв

де ηв – абсолютна в’язкість води при 20 °С, н·сек/м2 (1,0032x10); d – густина молока при 20 °С, г/см3;

t, tв – тривалість витікання молока і води, с; дe – густина води при 20 °С, г/см3 (0,99823).

8.4.8. Визначенняінших фізико-хімічних показників молока

Окисно-відновний потенціал молока (редокспотенціал) – це кі-

лькісна міра окислювальних чи відновних властивостей молока. Редокспотенціал свіжого молока складає 0,25-0,35 Вольт. Молоко містить низку сполук, здатних віддавати чи приєднувати електрони: аскорбінова кислота, токофероли, рибофлавін та ін. Зниження окисно-відновного потенціалу молока викликає його теплова обробка, розвиток мікрофлори. Для визначення зміни окисно-відновного потенціалу молока служить редуктазна проба з резазурином чи метиловим голубим (окис- но-відновні індикатори), що певною мірою відображає бактеріальне забруднення молока.

Від величини окисно-відновного потенціалу середовища залежить перебіг біохімічних процесів при виробництві молочних продуктів (розпад білків, розпад амінокислот, лактози, ліпідів, нагромадження ароматичних сполук). Із зростанням величини окисно-відновного потенціалу пов'язані вади молока – окислений, металевий присмак.

Поверхневий натяг молока – це сила, що діє на одиницю довжини розділення фаз “молоко – повітря”. Молоко, порівняно з водою, має нижчий поверхневий натяг, оскільки містить поверхнево-активні речовини (фосфоліпіди, жирні кислоти, білки). Поверхневий натяг знижується при ліполізі молочного жируі при нагріванні .молока.

Електропровідність молока зумовлена іонами СІ+, Na+, К+ та ін. Казеїнові міцели, жирові кульки гальмують рух іонів, тобто знижують електропровідність, тому питома електропровідність молока нижча порівняно з водою.

Молоко, отримане від корів, хворих на мастит, має підвищену електропровідність, а при фальсифікації молока водою і при підвищені кислотності електропровідність знижується.

91

Контрольні запитання

1.Які фізико-хімічні властивості молока використовуються для визначення його якості?

2.Охарактеризуйте залежність між вмістом окремих компонентів молока і його фізико-хімічними властивостями.

3.Що таке кислотність молока і яке її практичне значення?

4.Яке значення буферних систем у біологічних розчинах? Що розуміють під буферною ємністю? Як визначаєтьсябуферна ємністьмолока?

5.Як впливає буфернаємність молокана його технологічні властивості?

6.Яка середня густина молока? Що впливає на величину густини молока? Що таке температурна поправка і як нею користуватися?

7.Яке практичне значення має точка замерзання молока? Наведіть середнє значення і межі кріоскопічного числа молока.

8.Що таке абсолютна і відносна в'язкість молока? Якими методами визначаються ці величини?

9.Що впливає на поверхневий натяг молока?

10.Чим зумовлена електропровідність молока? Яке практичне значення має величина електропровідності молока?

РОБОТА 8.5. Визначення проценту жиру в молоці

Мета досліду. Ознайомитися з методикою визначення проценту жиру в молоці.

Матеріали й обладнання: молоко, сірчана кислота (густина 1,81- 1,82 г/см3), ізоаміловий спирт, мірний циліндр на 10 мл, піпеткиавтомати на 1 і 11 мл, штатив, бутирометри, водяна баня, центрифуга.

Хід роботи. Беруть два бутирометри (рис. 26). У кожний із них, дотримуючи вказаної послідовності, наливають 10 мл сірчаної кислоти, 10,77 мл молока, 1 мл ізоамілового спирту. Щільно закривають бутирометр гумовою пробкою і обережно перемішують вміст (притримуючи пробку). Після цього вміщують бутирометри на 3-5 хв. у водяну баню (температура 56 °С), потім У патрони центрифуги і центрифугують 5 хв. при 1 000 хв-1. Переносять бутирометри у водяну баню (пробками вниз) на 3-5 хв. при температурі 65 °С. Витягують бутирометри, протирають і за шкалою визначають процент жирув молоці.

	Рис. 26		Контрольні запитання
			1. Яка жирність молока у різних видів тварин?

92

РОЗДІЛ 9. ФІЗІОЛОГІЯ РОЗМНОЖЕННЯ

Розмноження – складний біологічний процес відтворення нащадків, що забезпечує продовження виду.

Тварини використовуються для розмноження при досягненні відповідного віку, що визначає фізіологічну і господарську статеву зрілість тварин. Фізіологічна зрілість – це вік тварин, коли вони продукують статеві клітини і здатні до розмноження. Господарська статева зрілість – це вік тварин, в якому доцільно використовувати тварин для розмноження. У цей час виникає особлива форма поведінки, яка проявляється статевими рефлексами.

Здатність до запліднення у ссавців зберігається до глибокої старості, а у самок втрачається у певному віці: у кобил – 22-27 років, у корови – 20-22 роки, у вівці і кози – 8, у собаки і кішки – 10 років.

РОБОТА 9.1. Фази статевого циклу у гризунів

Розрив зрілого фолікула і вихід з нього яйцеклітини називається овуляцією. Цей процес повторюється через певний проміжок часу протягом року у самок, якщо вони не запліднені.

Морфо-функціональні зміни, які відбуваються у статевому апараті й у всьому організмі самки від однієї тічки до наступної, називають статевим циклом. Він складається із статевої активності (тічки) та статевого спокою. Статевий цикл триває у самок сільськогосподарських тварин 1721 день. У самок лабораторних тварин цикл триває 14-15 днів – у морських свинок і 4-6 днів – у миші й щура. Особливо значні зміни відбуваються в статевих органах гризунів. Якщо приготувати мазок із піхвового слизумиші, то можналегко виділитичотирифази статевого циклу:

-перша фаза – міжтічкова (діеструм),

-друга фаза – передтічкова (проеструм),

-третя фаза – тічка (еструм),

-четверта фаза – післятічкова (метоеструм).

Тривалість окремих фаз статевого циклу залежить від віку тварин, годівлі, утримання, пори року.

Мета досліду. Визначити фази статевого циклу гризунів. Матеріали й обладнання: самки білих мишей, фарба Гімза-

Романовського, фізіологічний розчин, мікроскоп, скляні палички, предметні скельця, спиртівка, фільтрувальний папір, вата.

Хід роботи. Знежирюють предметне скельце. Роблять на ньому мазок із слизу миші. Мазок висушують на повітрі, фіксують над полу- м'ям спиртівки і покривають фарбою Гімза-Романовського протягом 5- 10 хв. Потім мазок промивають під слабким струменем води й вису-

93

шують. Приготовлений мазок розглядають під мікроскопом. Одержану картину порівнюють з рис. 27, де 1 – ядерні епітеліальні клітини; 2 – слиз; 3 – лейкоцити; 4 – зроговілі епітеліальні клітини.

Рис. 27

Кожна фаза статевого циклу характеризується своєрідним клітинним складом: перша – в мазку на фоні слизу є багато лейкоцитів, а також зустрічаються ядерні епітеліальні клітини (рис. 27, а), друга – є тільки епітеліальні клітини (рис. 27, б); третя – присутні ороговілі бе- з'ядерні клітини у вигляді лусочок (рис. 27, в); четверга фаза – спостерігаються невеликі тяжі слизу, ядерні та без'ядерні епітеліальні клітини (рис. 27, г). Встановлюють, якій фазі статевого циклу відповідає досліджуваний мазок.

Контрольні запитання

1.Що таке статевий цикл та на які фази він поділяється?

2.Які морфологічні зміни проходять у статевій системі самки під час різних фаз статевого циклу?

РОБОТА 9.2. Вивчення будови та рухів сперматозоїдів

Сперма складається з чоловічих статевих клітин – сперматозоїдів, секрету придаткових статевих залоз і рідини, яка виробляється придатками сім'яників. Сперматозоїд – чоловіча статева клітина здатна рухатися самостійно. Ця клітина (рис. 28, а) складається з головки 1, шийки 2, тіла 3 і хвоста 4. Розміри й будова сперматозоїдів у різних тварин неоднакові (на рис. 28, б показані сперматозоїди жеребця – 1, віслюка – 2, бугая – 3, барана– 4,козла – 5, кнура – б, собаки – 7, кота – 8.

Мета досліду. Ознайомитися з мікроскопічною картиною сперми та оцінити її якість.

Матеріали й обладнання: сперма тварин різних видів, мікроскоп, зігрівальний столик Морозова, предметні й покривні скельця, піпетка, 1-процентний розчин NaС1, спирт, дистильована вода, 1- процентний розчин метиленової синьки, фільтрувальний, папір.

94

		Хід роботи. 1. На предметне скло
		наносять краплю сперми. Додають до неї
		краплю 1-процентного розчину NаС1,
		змішують їх і покривають скельцем. Роз-
		глядають препарат під мікроскопом. Звер-
		тають увагу на розмір, форму та будову
		сперматозоїдів різнихвидів тварин.
		2. На підігріте предметне скло на-
		носять краплю свіжої сперми, накрива-
		ють покривним скельцем і розглядають
	Рис. 28
		препарат під мікроскопом при середньо-

му збільшенні об'єктива в затемненому полі зору. Спостерігають за рухами сперматозоїдів. Сперматозоїди рухаються прямолінійно-поступально, коливально, манежно (по колу) головкою уперед. За 1 хв сперматозоїди жеребця пересуваються в середньому на 5 мм, бугая і барана на 4 мм, кролика й собаки – на 2,6 мм. Сперматозоїди рухаються вперед не тільки за допомогою коливань хвоста, а й обертання навколо своєї поздовжньої осі. Оцінюють якість сперми за рухами сперматозоїдів, а також визначають густину сперми. Сперма густа, якщо все поле зору мікроскопа буде заповнено сперматозоїдами й між ними не буде проміжків (в 1 мл більше 1 млрд. сперматозоїдів). Середня сперма має проміжки між сперматозоїдами (в 1 мл сперми від 0,4 до 1 млрд. сперматозоїдів). Рідка сперма має проміжки між сперматозоїдами більші, ніж їхдовжина (в1 мл менше 0,4 млрд.).

Оцінюють сперму за приблизною кількістю сперматозоїдів з пря- молінійно-поступальним рухом (90% – 9 балів, 80% – 8 баліві т. д.).

Можлива відсутність сперміїв в еякуляті – азоспермія, відсутність рухів сперміїв – некроспермія.

Контрольні запитання

1.Яка будова сперматозоїда?

2.Які види рухів є у сперматозоїдів?

РОБОТА 9.3. Підрахунок кількості сперматозоїдів

Мета досліду. Ознайомитися з методикою підрахунку кількості сперматозоїдів.

Матеріали й обладнання: сперма різних видів тварин, мікроскоп, лічильна сітка камери Горяєва, змішувач для еритроцитів, покривні скельця, 3-процентний розчин NаСІ, спирт-ефір, вата, марля.

Хід роботи. Набирають у змішувач для еритроцитів до мітки 0,5 сперму, а до мітки 101. 3-процентний розчин NаСІ. Розбавляють сперму

95

при цьому у 200 разів. Змішують сперму з розчином. Потім, викинувши із змішувача 3-5 краплин, доторкуються кінчиком змішувача збоку до сітки лічильної камери, вкритої покривним скельцем. Треба, щоб скельце над нею щільно прилягало до бічних скляних смужечок камери, показуючи ньютонові кільця, а над сіткою не було бульбашок повітря. Лічильну камеру ставлять під мікроскоп і розглядають спочатку при малому збільшенні, а потім при великому. Сперматозоїди рахують у п'яти великих квадратах (80-ти маленьких), причому до квадратика відносять і ті сперматозоїди, що лежать на верхній і лівій межі його.

Кількість сперматозоїдів визначають за формулою

Х = (НР х 4000 х 1000) / 80,

де X – кількість сперматозоїдів у 1 мл, млрд.;

Н – кількість сперматозоїдів, нарахованих у 80 квадратиках; Р – розбавлення сперми; 4000 – коефіцієнт переведення у кубічні міліметри;

1000 – коефіцієнт переведення у мілілітри;

80 – кількість маленьких квадратиків.

Сперматозоїди можна підрахувати також за допомогою фотоелектрокалориметра, еритрогемометра.

Контрольні запитання

1.Скільки сперматозоїдів міститься в 1 мл сперми жеребця, кнура, бугая, барана?

РОБОТА 9.4. Визначення впливу різних факторів на сперматозоїди

Мета досліду. Вивчити фактори, які впливають на рух і життєздатність сперматозоїдів.

Матеріали й обладнання: сперма тварин, мікроскоп, зігрівальний столик Морозова, предметні й покривні скельця, піпетки, чашка з льодом, термометр, гаряча вода, 1-3-процентний розчин NаСІ, 5- процентний розчин йоду, дистильована вода, вата, марлеві серветки,

Хід роботи. 1. На предметне скло наносять краплю сперми, накривають скельцем (роздавлена крапля) і розглядають під мікроскопом. Визначають активність сперматозоїдів. Після цього препарат кладуть на зігрівальний столик (Т=48-50°). Спостерігають за рухами сперматозоїдів. Кладуть предметне скло з краплею сперми на 1,5-2 хв. на лід. Протерши ватою нижню частину предметного скельця, розглядають препарат під мікроскопом. Звертають увагу на активність сперматозоїдів. За різних температур активність сперматозоїдів буде неоднаковою. Роблять висновок.

2. На предметне скло наносять чотири краплі сперми. До другої краплі додають дві краплі 1-процентного розчину NаСІ, до третьої –

96

дві краплі 3-процентного розчину NаСІ, до четвертої – дві краплі дистильованої води. Всі чотири краплі накривають покривними скельцями і розглядають під мікроскопом. Звертають увагу на зміну активності та морфології сперматозоїдів. Роблять висновок.

3. На предметне скло наносять краплю сперми і розглядають її під мікроскопом. До другої краплі сперми додають одну краплю 2- процентного розчину гідрокарбонату натрію. Накривши покривним скельцем, розглядають під мікроскопом. До третьої краплі сперми додають краплю 0,5-процентного розчину NаСl. Покривають скельцем і розглядають під мікроскопом. Навколо четвертої краплі сперми наносять 4-процентний спиртовий розчин йоду і розглядають під мікроскопом. Порівнюють активність рухів сперматозоїдів. Роблять висновок.

Контрольні запитання

1.Як впливає температура та рН середовища на життєдіяльність сперматозоїдів?

2.Як довго зберігають свою життєвість сперматозоїди у статевих органах самки?

РОБОТА 9.5. Впливгонадотропіну на функціюрозмноження тварин

Гонадотропні гормони виробляються передньою долею гіпофізу. Вони регулюють ріст і розвиток фолікулів, утворення жовтих тіл. Багато гопадотропінів міститься у сироватці жеребних кобил (СЖК), особливо у 1,5-3 місяці жеребності.

Мета досліду. Встановити вплив гонадотропних гормонів гіпофізу на статеву функцію тварин.

Матеріали й обладнання: інфантильні білі миші, 10-15-денні курчата, СЖК, шприц, голки, хірургічний набір, терези.

Хід роботи. Двом інфантильним білим мишам у віці 3-4 тижні вводять підшкірно 0,5 мл СЖК, двом контрольним мишам – підшкірно 0,5 мл сироватки крові нежеребної кобили. Через 3-4 дні мишей убивають, розтинають черевну порожнину й спостерігають за змінами, які відбулися в статевому апараті дослідних мишей (збільшення матки, її гіперемія, наявність великих фолікулів і жовтих тіл у яєчниках). Зважують матку та яєчники контрольнихі дослідних тварин.

Одній групі курчат у віці 10-15 днів вводять протягом 3-5 днів під шкіру по 0,2 мл СЖК, другій групі – по 0,2 мл фізіологічного розчину. Через п'ять днів у дослідній групі курчат помітно починає змінюватися колір і розмір гребня, півники починають кукурікати. Після забою беруть сім'яники, зважують і порівнюють їхню вагу у дослідній і контрольній групі.

Контрольні запитання

1. Як впливаютьгонадотропнігормонинафункцію розмноження тварин?

97

РОЗДІЛ 10. ФІЗІОЛОГІЯ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ

Залози внутрішньої секреції виробляють спеціальні речовини – гормони, що виділяються безпосередньо у кров. До них належать щитовидна, прищитовидна, гіпофіз, епіфіз, надниркові, підшлункова та статеві залози. У цілому гормони беруть участь у регуляції життєвих функцій організму.

Одні впливають безпосередньо на органи і тканини, ослабляючи чи підсилюючи їх функції, інші опосередковані прямої дії на органи і тканини не мають. Прикладом цього можуть бути гормони гіпофізу, які впливають на функції інших залоз внутрішньої секреції. Свій вплив на фізіологічні функції гормони здійснюють разом із нервовою системою, утворюючи нейрогуморальний механізм.

Вивчають залози внутрішньої секреції різними методами. Основними є екстирпація та пересадка залоз, а також визначення дії гормону на ті чи інші функції.

РОБОТА 10.1. Вплив адреналіну на зіницю ока

Мета досліду. Спостереження за зміною діаметра зіниці ока під дією адреналіну.

Матеріали й обладнання: кролик, жаба, фізіологічний розчин, розчин адреналіну 1:1000, хірургічні інструменти, два годинникових скла, піпетки, смужки міліметрового паперу.

Хід роботи. Визначають діаметр зіниць обох очей кролика. Піпеткою закапують у праве око 2-3 краплі розчину адреналіну 1:1000. Через 15-20 хв вимірюють діаметр зіниці обох очей. Порівнюють. Переконуються у тому, що діаметр зіниці одного й другого ока різний.

Оперативним шляхом видаляють у жаби очі. Поміщають кожне око на окреме годинникове скло. Переконуються у тому, що зіниці обох очей мають однаковий діаметр. На одне око капають 2-3 краплі розчину адреналіну 1:1000, друге око служить для контролю. Через 1520 хв спостерігають за ефектом. Вимірюють діаметр зіниці очей і порівнюють. Звертають увагу на те, що зіниця ока з адреналіном різко розширена.

Контрольні запитання

1.Чому під впливом адреналіну розширюється зіниця ока?

2.Де утворюється гормон адреналін?

98

РОБОТА10.2. Вплив адреналіну та пітуїтрину на хроматофори

Задня частина гіпофізу містить гормони окситоцин і вазопресин, які виробляються секреторними клітинами гіпоталамусу. Пітуїтрин – витяжка з середньої і задньої частин гіпофізу – містить, крім окситоцину та вазопресину, ще меланоцитостимулюючий гормон, який виробляється у середній частині гіпофізу.

Мета досліду. Спостереження за зміною забарвлення шкіри жаби під впливом адреналіну й пітуїтрину.

Матеріали й обладнання: жаби, розчин пітуїтрину 1:1000, розчин адреналіну 1:1000, шприци з голками, скляні ковпаки.

Хід роботи. Колір шкіри у жаби залежить від розміру пігментних клітин – меланофорі. Беруть трьох жаб однакового кольору. Одній жабі вводять під шкіру0,5 мл пітуїтрину, другій– 0,5 мл адреналіну. Третя жаба залишається для контролю. Кожну жабу поміщають окремо під скляний ковпак. Через 40-50 хв порівнюють колір шкіри жаб. Гормон надниркових залоз – адреналін – викликає скорочення пігментних клітин шкіри жаби. Тому шкіра жаби під впливом адреналіну світлішає. Пітуїтрин, навпаки,розширюєїх, внаслідок чого шкіражаби темнішає.

Контрольні запитання

1.Які гормони виділяє середня доля гіпофізу?

2.Механізм зміни кольору шкіри у жаби під впливом адреналіну та пітуїтрину.

РОБОТА 10.3. Вплив інсуліну на рівень цукру в крові

Гормон інсулін виділяється острівцями Лангерганса підшлункової залози. Під впливом цього гормону посилюється утворення глікогену з виноградного цукру. Інсулін посилює окислення вуглеводів.

Мета досліду. Спостереження за змінами у тварини при введенні підвищених доз інсуліну.

Матеріали й обладнання: кролик, інсулін, 30-процентний розчин глюкози, фізіологічний розчин, шприци, голки.

Хід роботи. Кролика витримують на голодній дієті 12-16 год. Вводять у вушну вену інсулін з розрахунку 3-4 од. на 1 кг живої маси. Через 1,5-2 г після ін'єкції інсуліну у кролика спостерігається занепокоєння, підвищення температури, судороги. Якщо тварині не подати допомоги, вона може загинути. При появі судорог кролику вводять у вушну вену 40 мл 30-процентного розчинуглюкози.Через1-15 хв судорогизникають.

Контрольні запитання

1.Як впливає на організм підвищена кількість інсуліну?

2.Які гормони виділяє підшлункова залоза?

99

РОБОТА 10.4. Стимулювання линяння у курей препаратами щитовидної залози

Після введення препаратів щитовидної залози у курей наступає штучне линяння.

Мета досліду. Вивчити вплив гормонів щитовидної залози на линяння курей.

Матеріали й обладнання: кури, голуби, тиреоїдин, щитовидна залоза інших тварин, шприци, голки.

Хід роботи. Курям і голубам згодовують один раз свіжу щитовидну залозу або її препарат у дозі 25-30 і 6-8 г. Щитовидну залозу можна замінити внутрішньом'язовим введенням тироксину в дозі 5- 10 мг курям і 1,5-2 мг голубам.

Через 7-10 днів у птахів наступає линяння, а через три тижні починає відростати нове пір'я. У кольорових курей відростає біле пір'я. Подібна картина спостерігається й у голубів.

Контрольні запитання

1.Яка роль щитовидної залози в організмі тварин?

РОБОТА 10.5. Вплив щитовидної залози на розвиток пуголовків

Мета досліду. Довести, що метаморфоз пуголовків під дією щитовидної залози прискорюється.

Матеріали й обладнання: пуголовки, препарат щитовидної залози – тиреоїдин, питна сода, дві скляні банки об'ємом по 500 мл, терези.

Хід роботи. У дві скляні банки наливають воду, кладуть потроху болотних рослин і в кожну з них пускають по 10 пуголовків. Одну банку залишають контрольною, а в дослідну додають 250 мг тиреоїдину. Кожен день необхідно міняти воду, додаючи у дослідну банку ту ж кількість тиреоїдину. Через 7-10 днів починають з'являтися ознаки метаморфозу (збільшення росту, поява спочатку передніх, а потім задніх кінцівок і, нарешті, зникнення хвоста). Пуголовок перетворюється на невелику жабу (10-12 мм), здатну дихати легенями. Метаморфоз пуголовків уконтрольній банці відбувається повільніше.

Контрольні запитання

1.Фізіологічне значення гормонів щитовидної залози.

100