практикум

РОБОТА 12.12. Визначення холодових, теплових та больових точокшкіри

Мета досліду. Знайти на шкірі людини рецептори, подразнення якихдає відчуття холоду, тепла та болі.

Матеріали й обладнання: шпильки, крижана вода, кип'яток, олівці червоного, зеленого та синього кольорів, лінійка.

Хід роботи. На тильній поверхні шкіри кисті руки досліджуваному окреслюють олівцем ділянку розміром 2х2 см. Спочатку холодною, а потім нагрітою до 60 °С голівкою шпильки доторкаються до різних точок окресленої поверхні. Знайдені холодові точки відмічають синім, а теплові – червоним олівцем. Вістрям шпильки знаходять больові точки і відмічають зеленим олівцем.

Підраховують і порівнюють кількість холодових, теплових та больових точок на 1см2 поверхні шкіри.

Примітка. У людини на 1 см2 поверхні шкіри припадає в середньому 50 больових, 25тактильних, 12 холодових та 1-2 теплові точки.

Контрольні запитання

1.Що таке вібриси та яке їх фізіологічне значення?

2.Де найбільше точок тактильної чутливості?

РОБОТА 12.13. Руйнування півколових каналів у жаби

Мета досліду. Спостереження за поведінкою жаби, у якої зруйновано півколові канали.

Матеріали й обладнання: жаба, коркова пластинка, шпильки, очні ножиці, гострокінцевий та списовидний скальпелі, хірургічний пінцет, тампони, посудина з водою.

Хід роботи. Жабу фіксують шпильками на корковій пластинці черевцем догори. Ротову порожнину широко розкривають, захопивши пінцетом нижню щелепу та язик. Ножицями розрізають слизову основу черепа і знаходять покривно-клиновидну кістку хрестоподібної форми, по краях якої видно білі точки (лабіринти, позначені хрестиками на рис. 38).

Далі в одній із точок гострокінцевим скальпелем просвердлюють отвір, куди вводять вістря списовидного скальпеля. Вміст лабіринтів (густубілумасу) переносятьна предметне скло длярозглядупідмікроскопом.

111

Рис. 38

Рис. 39

Голова і тулуб такої жаби нахилені в бік зруйнованого лабіринту. Кінцівки з оперованого боку притиснуті, а із здорового – дещо витягнуті (рис. 39). Рухи – по колу в оперований бік. У посудині з водою жаба також рухається по колу, нерідко перевертаючись навколо поздовжньої осі. При двосторонньому руйнуванні лабіринту положення голови пряме, однак порушення координації рухів більш виражене. Жаба часто плаває на спині. Статокінетичні рефлекси у неї відсутні.

Контрольні запитання

1.3 чого складається периферична частина аналізатора рівноваги?

2.Наслідки руйнування вестибулярного апарату.

3.Зв'язок аналізатора рівноваги з іншими аналізаторами.

РОБОТА 12.14. Розглядання отолітів під мікроскопом

Мета досліду. Ознайомитись із формою отолітів та з'ясувати їхнє фізіологічне значення.

Для роботи необхідні: предметне скло, вміст лабіринтів, мікроскоп, покривне скло, вода, очна піпетка.

Хід роботи. Вміст лабіринтів наносять на предметне скло, додають краплину води, розміщують, накривають покривним склом і розглядають під мікроскопом.

Отоліти – мікроскопічні кристали вуглекислого вапна або арагоніту овальної форми, різної величини (рис. 40).

		Контрольні запитання
	1.	Адекватні подразники отолітового апарату
Рис. 40		та півколових каналів.
	2.	Як визначається положення організму при

невагомості? 112

АНАЛІЗАТОР СМАКУ

Аналізатор смаку належить до контактних. За допомогою смакової чутливості тварина визначає хімічні властивості речовини, розчиненої в рідинах харчу або слини, і тим самим відрізняє їстівне від неїстівного.

У сільськогосподарських тварин рецепторний апарат смакового аналізатора представлений смаковими цибулинами, розміщеними в сосочках – невеликих підвищеннях язика, піднебіння, гортані та глотки (рис. 41, де 1 – нитковидні сосочки; 2 – грибовидні, 3 – жолобовидні: 4

– листовидні).

Рис. 41

Кожна цибулина має 10-15 смакових рецепторів у вигляді видовжених клітин із мікроворсинками, які виступають на поверхні цибулин (рис. 42, де 1 – мікроворсинки; 2 – епітелій; 3 – смакові клітини; 4

– нервові волокна). Нервові імпульси від смакових цибулин по язиковому, язикоглотковому та лицьовому нервах надходять у довгастий мозок і далі в зорові горби. Корковий центр смаку поки що точно не встановлено. Розпізнають солоний, солодкий, гіркий та кислий смаки.

Рис. 42

113

РОБОТА 12.15. Визначення порога смакових відчуттів

Мета досліду. Ознайомитись із методикою визначення порога смакового відчуття.

Матеріали й обладнання: дистильована вода, глюкоза, хлористий натрій, лимонна кислота, солянокислий хінін, 50-грамові колбочки, водяна баня.

Хід роботи. Заздалегідь готують розчини такої концентрації: глюкози в розведенні 1:10 000 – 1 000 – 100 – 10, натрію хлориду –

1:100 000 – 10 000 – 1 000 – 100; лимонної кислоти – 1:10 000 – 1 000 – 100 – 10; солянокислого хініну – 1: 1 000 000 – 10 000 – 1 000 – 100.

Розчини перед початком досліду підігрівають до 30 °С. Досліди рекомендується проводити одночасно на двох досліджуваних. Кожному з них наливають у колбочку до 5 мл одного і того ж розчину найменшої концентрації, пропонують обполоскати ним ротову порожнину і виплюнути. Якщо досліджувані не визначили смаку розчину, через 2- 3 хв проводять наступну пробу з тим самим розчином, але більш високої концентрації. Після кожної проби рот слід обполоскати дистильованою водою. Визначивши поріг відчуття однієї речовини, переходять до дослідженні другої.

Контрольні запитання

1.Що таке поріг смакової чутливості?

2.Як визначити смакову чутливість у тварин?

3.Які смакові відчуття мають тварини?

114

ОСНОВНІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

1.Велика рогата худоба 1.1.Основні дослідження

Ректальна температура тіла	38,5-40,50С
Телята у віці 1-14 днів
(39,50С)	38,5-40,00С
Молодняк до року
(39,00С)	37,5-39,50С
Молодняк старше 1 року
(38,50С)

Під час охоти температура знижується на 0,3-0,50С.

В останній місяць тільності приблизно у 3/4 випадків вона підвищується до 39,00С (39,5-40,50С, особливо у вечірній час).

Пульс в спокої (число ударів за хвилину)

Телята у віці 1-14 днів	100-120
Молодняк до року	80-100
Молодняк старше 1 року	50-80
Бугаї	36-60
Частота дихальних рухів у спокої (за хвилину)
Телята у віці 1-14 днів	в середньому -
50
Молодняк до року	в середньому -
27
Молодняк старше 1 року	12-30
Бугаї	10-30

Серце	1.2.Кровообіг
	Вікові групи		Частота скорочення, число ударів за
			хвилину
Плід			150-175
			115

Новонароджений (перші		115-140
години після народження)
Телята у віці 2-3 місяці		90-115
Молодняк (6 місяців)		80-100
Повновікова худоба		50-60
	Тиск крові
Хвостова артерія		Систолічний 98-128 мм рт.ст
2. Травлення		Діастолічний 69-99 мм рт.ст
Слина
Кількість		98-18 кг/добу
Щільність		1,009 г/см3
Вміст води	99,0-99,5%
Величина рН	8,2-8,4
Складові частини: неор-
ганічні		хлориди, фосфати і гідрокарбонати ка-
		лію, натрію, кальцію та магнію, сліди
		сульфатів, нітратів аміаку та солі залі-
		за, сечовина
органічні		альбуміни і глобуліни, муцин
Передшлунки
Рубець
Вмістимість		до 200 л
Величина рН	6,2-7,8
Склад:	1
	0
		м
		л
		н
	.
	/
		м
		л
	116

	б
	а
	к
	т
	е
	р
	і
	ї
	,
	2
	0
	0
	-
	7
	0
	0
	т
	и
	с
	/
	м
	л
	і
	н
	ф
	у
	з
	о
	р
	і
	ї
	молярні частки, %:
	49-69-оцтова кислота
	17-21-пропіонова кислота
	14-34 масляна кислота
Скорочення рубця	7-12 за 5 хвилин
	117

	Жуйка
	Початок періоду жуйки	Через 30-40 хвилин після годівлі, три-
		валістю 40-50 хвилин, загальною три-
		валістю 7 годин щодоби (4-9 годин)
	Числоперіодівжуйкизадобу	15-20
	Жувальні рухи	42-62 за хвилину
	Шлунок
	Шлунковий сік (сичуг)
	Кількість	до 60 л/добу
	Щільність	1,003-1,007 г/см3
	Величина рН	1,4-3,9 (доросла худоба)
	Складові частини:
	неорганічні	вміст вільної НСℓ:0,05-0,12% натрій, ка-
		лій, кальцій, магній та залізо, фосфати та
		сульфати
	органічні	пепсин, ліпаза, сичужний фермент, пеп-
		синогента хінозин (у перші дні життя)
	Кишківник
	Показник	Характеристика
	Абсолютна довжина	39-63м, в середньому 51 м
	Відношення довжини ту-	1:20
	луба до довжини кишків-
	ника
	Час проходження кормо-	4,2 м/ добу, кінець виділень
	вих мас через травний	через 111-12 діб
	тракт
	Кишковий сік	1,007-1,010 г/см3
	Щільність
	Величина рН	8,0-8,3
	Вміст води	99%
	Складові:
	неорганічні	хлориди, гідрокарбонати, карбонати
	органічні	муцин, ентерокіназа, ліпаза, амінопепти-
		даза, дипептидаза, мальтоза
		118

Підшлункова залоза Підшлунковий сік

	Показники				Характеристика
	Кількість			14,4 г/ кг маси тіла, щоденно 7 л
	Щільність				1,006-1010 г/см3
	Величина рН				7,6-8,4
	Вміст води				98-99%
	Складові:
неорганічні			гідрокарбонат натрію, карбонат натрію, солі К,
			Са, Мq і Fе, хлористий натрій
органічні			Муцин, холестирін, трепсин, сичужний фермент,
			мальтаза, ліпаза
Жовч
	Показники				Характеристика
	Кількість				2000-6000 г/добу
	Величина рН				7,6-8,2 (печінкова)
					5,3-7,1 (міхурова)
	Колір			Синьо-зелена до темно-зеленого
	Складові частини:
неорганічні				хлориди, карбонати, фосфати та сульфати
				натрію, калію, кальцію, магнію та заліза
органічні				жовчний муцин, жовчні пігменти, жовчні
				кислоти, холестерин, лецетин
Кал
	Показники						Характеристика
	Кількість						15-45 кг/ добу
	Величина рН						частіше лужна
	Вміст води					75-85 %
	Потреба у воді при згодовуванні						25-40 л/добу
	зелених кормів
	При згодовуванні сухих кормів						50-80 л/добу
	Телята (в середньому)						145мл/кг маси тіла за добу
	Повновікова худоба (в середньому)						57 мл/ кг маси тіла за добу
	Статева система
	Тічка:			6-9 місяців
			119

Настає у віці
Статева зрілість		15-18 місяців
Статевий цикл		21 доба (17-24 доби)
Тривалість тільності		270-300 діб, в середньому 285 діб
Рідини організму
Сеча
Показники		Характеристика
Кількість
Телята	3500-5000 мл/ добу
Доросла худоба	6000-20000 мл/ добу
Величина рН	7,2-8,6
Щільність (г/см3)
Телята	1,030±0,009
Доросла худоба	1,030±0,012
Молоко
Показники		Характеристика
Кількість		3000-6000 кг щорічно
Щільність		1,031-1,033 г/см3
Величина рН		6,3-6,6
Склад, %:
Суха речовина		12,0-12,8
Загальний білок		33-3,4
Казеїн		2,5-2,7
Альбумін і глобулін		0,6-0,7
Молочний цукор		4,6-4,8
Зола		В середньому 0,8
Кров
Показники		Характериситка
Щільність		1,052 (1,046-1,058) г/см3
Величина рН		7,35-7,50
Час звертання		6,5 хвилин
Об'єм крові		1/12-1/13 маси тіла (7,7%-маси тіла)
Гематокрит (% до об'єму)		37,1(24,0-48,0)
Клітини крові		5,0-9,0 млн. (7,0 млн.) в 1мм3 крові
Еритроцити
Кількість		5,6 мкм
Розмір (діаметр)
	120