1. Сутність та теоретичні основи рентабельності сіль­ськогосподарського виробництва.

1.1. Сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподар­ської продукції в Україні.

Для характеристики ефективності галузі сільського господарства в цілому ві­дносять валовий дохід та чистий дохід до ресурсів, площі землі, витратам праці, по­голів’ю худоби, спожитому основному й оборотному капіталу тощо. Крім оцінки стану галузі в Україні, дані показники в той же час є основою, наприклад, для ви­бору більш дохідних культур.

Ефективність сільськогосподарського виробництва – результативність фінан­сово – господарської діяльності суб'єкта, що керує, у сільському господарстві, здат­ність забезпечувати досягнення високих показників продуктивності, економічності, прибутковості, якості продукції. Критерієм даного виду ефективності є максимальне одержання сільськогосподарської продукції при найменших витратах живої й упредметненої праці. Зміст критерію ефективності спеціалізації зв'язане і цілком збігається з критерієм ефективності сільськогосподарського виробництва, що з ме­тою відображення комплексного характеру в економічній літературі називають го­ловним критерієм ефективності.

Ефективність завжди виражається через зміни ефективності конкретних га­лузей і їхніх сполучень. У цій єдності самої мети і засобів для досягнення цих цілей закладена єдність змісту головного критерію ефективності сільськогосподарського виробництва і критерію ефективності спеціалізації, а також загальне у принципі правомірний й вихідний початок вивчення ефективності інтенсифікації і спеціаліза­ції сільського господарства з тих самих науково – теоретичних позицій які успішно застосовуються в теперішній час українськими економістами та спеціалістами галузі.

Головний критерій ефективності представляє своєрідне сполучення двох на­прямків: одержання максимуму продукції при обмежених ресурсах і мінімізація со­бівартості одиниці продукції при гарантованих обсягах виробництва.

З погляду структури, у висловлених у різний час пропозиціях і думках помі­тно тісне переплетення таких економічних категорій, як ефективність виробництва, капітальних вкладень, інтенсифікації сільського господарства. З погляду методів розрахунку й узагальнення виділяються напрямки обґрунтування саме системи по­казників, кожний з який дозволяє судити про рівень використання виробничих ресу­рсів і факторів спеціалізації, потім пошуку синтетичних показників, що дозволяють тією чи іншою мірою однозначно говорити про ефективність заходів.

Тут дуже важливо відзначити, що пошук методів оцінки ефективності спеці­алізації, що дозволяють охопити все різноманіття сільськогосподарської практики, починався з того моменту, коли стали очевидними різноманітні рішення по розмі­щенню і сполученню галузей, і має місце і зараз, коли на перший план висуваються показники ефективності і якості.

Економічну ефективність сільськогосподарського виробництва в Україні мо­жна визначити як відношення між результатом і витратами на цей результат. Еко­номічна ефективність використовується для оцінки результативності всього суспі­льного виробництва. З погляду всього народного господарства ефективним буде вважатися такий стан, коли найбільш повно задоволені потреби всіх членів суспіль­ства при даних обмежених ресурсах. Точніше це положення може бути сформульо­ване в такий спосіб:

економічна ефективність господарської системи – це стан, при якому не­можливо збільшити ступінь задоволення потреб хоча б однієї людини, не погіршу­ючи при цьому положення іншого члена суспільства. Такий стан називається Па­ретто – ефективністю.

Ефективність виробництва – це складне і багатогранне явище, тому для її визна­чення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відо­бражати специфіку і особливості сільського господарства.

В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємозв'яза­них факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського вироб­ництва використовують від­повідний критерій і систему взаємозв'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Показники ефективності – це засіб найбільш повного опису критерію ефек­тивності. За допомогою конкретних економічних показників кількісно характеризу­ється досягнутий рівень сільськогосподарського виробництва. Показники не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності сільського гос­подарства і госпрозрахункової ефективності окремих його галузей і видів продук­ції, агротехнічних, зооветеринарних і організаційно-економічних заходів, впрова­дження науки і передової практики.

Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визнача­ється такими показниками, як обсяг і темпи зростання виробництва валової проду­кції і окремих її видів з розрахунку на душу населення.

У здійсненні аграрної реформи ціни є важливим стимулюючим фактором прис­корення розвитку сільськогосподарського виробництва, підвищення його ефектив­ності і якості. Закупівельні ціни, які органічно пов'язані з роздрібними цінами на продовольство і товари з сільськогосподарської сировини, відображують інтереси всього населення і забезпечують відповідний рівень його добробуту.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно не тільки обчислити одержаний при цьому результат, а й зіставити його з витратами засобів виробництва і живої праці. У процесі сільськогосподарського ви­робництва як затрати функціонують: сільськогосподарські угіддя; затрати живої праці працівників матеріального виробництва; основні і оборотні виробничі фонди; ви­трати спожитих засобів і предметів праці (матеріальні витрати); річні витрати виро­бництва. При цьому категорія витрат набуває певних функціональних форм, які ви­значають класифікацію витрат сільськогосподарського виробництва в господарствах.

Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по сільськогос­подарських підприємствах використовується система показників, які доцільно обчис­лювати в такій послідовності:

Вартість валової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських угідь, на серед­ньорічного працівника, на 100 грн. виробничих витрат, розмір валового і чистого до­ходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника, на 1 люд-год, на 100 грн. витрат виробництва, на 1000 грн. виробничих фондів; рівень рентабельності і норма прибутку сільськогос­подарського виробництва.

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва ви­значають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3 – 5 років. Вони характери­зують ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень про­дуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виро­бництва.