- •Міністерство аграрної політики україни
- •Кваліфікаційна робота
- •Виконав: студент 4 курсу, 1групи
- •2011 Р.
- •Білоцерківський державний аграрний університет
- •Завдання , методика та календарний план виконання кваліфікаційної роботи студентові 4-го курсу Гарбузу Олегу Сергійовичу
- •Структура дипломної роботи і орієнтовані обсяги розділів:
- •Календарний план виконаної роботи.
- •Висновки керівника
- •Рецензія
- •Реферат і ключові слова
- •1. Огляд літератури
- •1.2. Годівля личинок
- •1.3. Годівля цьоголіток
- •2.Умови, матеріали та методика досліджень.
- •2.1. Характеристика умов проведення досліджень.
- •2.2. Матеріал і методика досліджень
- •3. Результати досліджень
- •3.1. Гідрологічна та гідротехнічна характеристика дослідних садків
- •3.2. Технологія отримання личинок рослиноїдних риб заводським методом
- •3.2.1. Утримання плідників перед ін'єкцією
- •3.2.2. Гіпофізарна ін'єкція плідників
- •3.2.3. Отримання сперми та ікри
- •3.2.4. Запліднення ікри
- •3.2.5. Інкубація ікри
- •3.2.6. Витримування личинок
- •3.3. Підрощування личинок рослиноїдних риб
- •3.3.1. Зариблення малькових ставків
- •3.3.2. Внесення добрив
- •3.3.3. Годівля при підрощуванні
- •3.4. Гідрохімічний контроль у садках
- •3.4.1. Контроль водневого показника
- •3.4.2. Контроль кисневого режиму
- •3.5. Контроль за зоопланктоном
- •3.6. Ріст мальків
- •3.7. Аналіз рибоводних показників
- •Охорона праці
- •Висновки
- •Пропозиції:
- •Список використаної літератури
3.3.2. Внесення добрив
Після пересадки личинок у садки вносять мінеральні добрива із розрахунку 500 кг. аміачної селітри і 20-25 кг. суперфосфату на 1 га. Добрі результати дало внесення в ставки водної суміші гною і мінеральних добрив. Для цього 1 т. гною перемішували із 40 кг. суперфосфату і 100 кг. аміачної селітри, розводять в 10 обємах води і настоюють 1 добу. Взбовтану суміш відрами вносили по урізу води.
Із таблиці 8 видно, що у садок № 3 було внесено більше добрив ніж у два перші, це пов'язано із тим, що у цьому садку підрощувалась личинка строкатого товстолобика, яка споживала більше зоопланктону ніж два інші види рослиноїдних риб, тому стимуляція добривами повинна бути більшою.
Таблиця 8
Використання добрив комбінованих (гній, суперфосфат, аміачна селітра), кг.
Назва ставка |
П’ятиденки | |||||
І |
II |
III |
ІV |
V |
VІ | |
Садок № 1 |
20 |
30 |
50 |
70 |
100 |
110 |
Садок № 2 |
20 |
30 |
40 |
70 |
100 |
120 |
Садок № 3 |
20 |
30 |
50 |
90 |
120 |
150 |
3.3.3. Годівля при підрощуванні
Не зважаючи на наявність у ставках природного корму, личинок підгодовували з перших днів зариблення соєвим борошном, сухим молоком, вареним курячим жовтком. Корм задавали сухим по воді тричі на день. При сильному вітрові корм задавали замоченим, розкидаючи його по ставку малими порціями. На підрощування 100 тис. шт. мальків рослиноїдних риб протягом 30 діб необхідно 120 кг. корму. Норма годівлі личинок показана у таблиці №9
Таблиця 9
Норма годівлі личинок при підрощуванні, кг.
Назва ставка |
П'ятиденки | |||||
І |
II |
III |
ІV |
V |
VІ | |
Садок № 1 |
50 |
100 |
150 |
150 |
100 |
50 |
Садок № 2 |
50 |
100 |
150 |
150 |
100 |
50 |
Садок № 3 |
50 |
100 |
150 |
150 |
100 |
50 |
Із таблиці видно, що у кожен садок було внесено однакову кількість корму 600 кг. за 30 діб підрощування.
При підготовці корму до згодовування його попередньо розтерли і просіювали через сито з вічками різного діаметру.
Таблиця 10
Залежність діаметра крупки їжі від маси мальків.
Маса, мг |
Діаметр крупки, мм | |
2,5 |
- 30 |
0,1-0,2 |
3,0 |
- 10,0 |
0,2 - 0,4 |
10,0 |
- 50,0 |
0,4 - 0,6 |
50,0 |
- 300,0 |
0,6-1,0 |
300,0 |
-1000,0 |
1,0-1,5 |
Дані таблиці свідчать що в перші дні підрощування мальків рослиноїдних риб, їм згодовували корма діаметром не більше 0,2 мм, а малькам 300-1000 мг. - корма діаметром 1-15 мм. Пік годівлі припадає на III і ІV п'ятиденки, це свідчить про те, що природна кормова база у вигляді зоопланктону майже вичерпана і ріст риби може підтримувати штучний корм. А в V і VІ п'ятиденках зменшуються затрати штучного корму для того, щоб мальок переходив поступово на природну рослинну їжу.
Денна даванка корму також нормується в залежності від попереднього з'їдання, температури води, наявності розчиненого кисню у ставу. Нормування денної даванки в залежності від температури води наведена в таблиці 11.
Таблиця 11
Норма даванки в залежності від температури води
Тепература води,°С |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
%від денної і даванки. |
- |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
При температурі води вище 20°С денну норму корму ділили на 3 рази і контролювати поїдання та наявність у ставу розчиненого кисню. Наявність останнього також впливає на денну норму годівлі, що показано в таблиці 12.
Таблиця 12
Норма денної даванки в залежності від наявності у воді розчиненого кисню.
Наявність розчиненого кисню, мг/л |
5-6 |
3-4 |
2-2,5 |
1-1.5 |
1,0 |
% від денної даванки |
100 |
70-80 |
40-50 |
20-25 |
|
При наявності розчиненого кисню у ставку нижче 1 мг/л (біля дна) годівлю риби тимчасово припиняли.