3.4. Гідрохімічний контроль у садках

У дослідних садках на протязі підрощування тричі на день проводили виміри температури води. У безвітряні сонячні дні верхній шар води нагрівався на 2-3 ^oС більше ніж при дні. Виміри температури води проводилися в контрольних точках садків. Середня температура води за кожну п'ятиденку відображена в таблиці 13.

Таблиця 13

Середньодобова температура води, °С

П'ятиденки	І	II	III	ІV	V	VІ
Температура води, ^0С	20	22	22	21	22	23

Із таблиці видно, що середньодобова температура води не падала нижче 20°С, відповідно із цим корма згодовувались на 100 %. Температуру вимірювали побутовим спиртовим термометром.

3.4.1. Контроль водневого показника

Величина водневого показника характеризується концентрацією водних іонів. При перевазі, іонів водню Н⁺ то середовище становиться кислим рН<7, при перевазі іонів гідроксильної групи ОН то середовище становиться лужним рН > 7.

Показник рН на дослідних садках досліджувався кожну п'ятиденку за допомогою "річкової шкали". Дані наведені в таблиці таблиці-№ 14

Таблиця 14

Визначення рН у дослідних садках

Назва садка	П'ятиденки
	І	II	III	ІV	V	VІ
Садок № 1	7,5	7,3	7,2	7,1	7,0	7,0
Садок № 2	7.5	7,3	7,2	7,1	7,0	7,0
Садок № 3	7.5	7,2	7,0	6,9	6,8	6,6

Із таблиці видно, що на початок підрощування в усіх садках рН складає 7,5. Поступово за час підрощування рівень рН змінюється в сторону кислого, це пов'язане із внесенням у садки добрив. У садок №3 було внесено більше добрив, тому рН у VІ п'ятиденні слабокисле 6,6 , а у садках № 1,2 - нейтральне 7,0.

3.4.2. Контроль кисневого режиму

Кисень потрібен у ставках для дихання риб, а також інших гідробіонтів та для процесів самоочищення води від розчинених в ній органічних речовин та інших продуктів обміну.

На дослідних садках контроль за кисневим режимом вели за методом Вінклера (фіксування води їдким натром, калієм та хлоридомарганцем, даний осад розчиняють сірчаною кислотою і 50мл води і титрують гіпосульфатом натрію до слабожовтого забарвлення. Періодичність контролю за розчиненим у воді киснем проводилося кожні три дні. Середні показники наявності кисню відмічені у таблиці 15.

Таблиця 15

Показники наявності кисню у малькових садках, мг/л.

Назва садка	Дата
	15.07	18.07	21.07	24.07	27.07	30.07	2.08	5.08	7.08	10.08
Садок № 1	6,7	6,5	6,5	6,2	6,1	6,0	6,0	5,9	5,8	5,6
Садок №2	6,7	6,5	6,5	6,3	6,0	6,0	6,0	6,0	6,0	6,0
Садок №3	6,7	6,5	6,5	6,2	6,0	6,0	5,6	5,5	5,3	5,0

Із таблиці видно, що у всіх садках на 15.07. наявність кисню складала 6,7 мг/л. На завершення підрощування вміст розчиненого кисню у садку № З найнижчий, це пояснюється тим, що вносилась більша кількість добрив, які супроводжувались гнильним процесом. Найвищий показник розчиненого кисню на кінець підрощування у садку № 2, тому що там підрощувався мальок білого товстолобика, який використовував у їжу мікроскопічні водорослі в більшій кількості.

Контроль за наявністю розчиненого кисню проводився в ранкові часи до сходу сонця. Головними джерелами постачання кисню у воду є процеси фотосинтезу і абсорбації з атмосфери.