2.4.1. Розміщення насінних посівів у сівозміні, вибір кращих

попередників.

Це важливі чинники в сис­темі організаційних заходів щодо вирощування насіннєвого мате­ріалу картоплі. Хоча в практиці панує погляд, що картопля слабко реагує на сівозміну, в насінництві на нього не слід зважати.

У країнах з розвиненим картоплярством (Нідерланди, Німеччи­на, Франція та ін.) насіннєві посіви картоплі дозволяється розміщувати на одному й тому самому полі раз на 4 - 5 років. Скорочення ротації або беззмінне вирощування насіння картоплі на одному й тому самому полі, як правило, призводить до значного розвитку хвороб і шкідників. Погіршення фітосанітарних умов ґрунту при розміщенні насіннєвих посівів картоплі — явище неприпустиме, воно зумовлює потребу проводити дезінфекції.

Насіннєві посіви картоплі краще розміщувати в насіннєвій сі­возміні, дотримуючись просторової ізоляції від посівів пасльонових та інших джерел інфекцій, особливо переносників вірусних хво­роб — крилатих попелиць.

Розсадниками розмноження та перезимівлі попелиць є насампе­ред населені пункти, плодові насадження, лісосмуги, індивідуальні городи тощо.

Розміщують посіви насіннєвої картоплі на легких за механічним складом, родючих, чистих від бур’янів ґрунтах. У зоні Полісся для насіннєвої картоплі кращими є поля з легкими супіщаними і суглин­ковими ґрунтами, які впродовж вегетації не пересихають і не за­пливають.

У Лісостепу під насіннєві посіви картоплі відводять переважно поля з суглинистими чорноземами та сірими лісовими ґрунтами. Як перезволожені, так і недозволожені площі з карбонатними ґрунтами непридатні для вирощування садивного матеріалу з добрими влас­тивостями.

У Степу насіннєву картоплю можна вирощувати тільки на зро­шуваних землях у літньому садінні. Однак при цьому виникають труд­нощі зберігання її від жовтня до червня (час садіння) наступного ро­ку. Тому більшість господарств, що займаються насінництвом кар­топлі, ведуть його методом двоврожайної культури. Цьому методу властиве раннє збирання (друга половина червня) весняних посівів і садіння свіжозібраними бульбами (з 20 червня по 10 липня). Зби­рають насіннєві посіви літнього садіння в жовтні. Це дає можливість одержувати садивний матеріал, не заражений вірусною інфекцією.

Для розміщення насіннєвих посівів картоплі особливо ретельно підбирають попередник для створення фітосанітарного і проти нематодного захисту. Кращими попередниками картоплі в поліській зоні є озимі зернові, зернобобові культури та однорічні трави (вико- вівсяні, вівсяно-горохові сумішки). Не рекомендується розміщувати насіннєві посіви після люцерни і після сумішки конюшини із злаковими травами. Після цих попередників може бути багато дротяни­ків, які пошкоджуватимуть бульби. Такі бульби погано зберігаються і втрачають посівні властивості.

У Лісостепу насіннєву картоплю краще розміщувати після ози­мих, вирощуваних після зернобобових, кукурудзи на силос. Ці попе­редники порівняно рано звільняють поле, що дає змогу вчасно провести боротьбу з бур’янами, накопичити в ґрунті вологу й поживні речовини.

Підготовка ґрунту під насіннєві посіви практично не відрізняє­ться від підготовки під товарні посіви картоплі. Рівномірна глибина садіння бульб забезпечується тільки за умов якісної підготовки ґрунту.