2.4.2. Розробка систем удобрення під культуру і сорт.

Удобрення насіннєвої картоплі є одним із важливих чинни­ків для формування не тільки високої врожайності, а й якості на­сіннєвих бульб. Дози добрив слід розраховувати для конкретного поля на запланований рівень урожайності. При цьому обов’язково враховують ґрунтово-кліматичні умови (типи ґрунтів, наявність у них елементів живлення, рН ґрунту, вологозабезпеченість, вине­сення NРК одиницею урожаю) та біологічні особливості сорту. Кра­щими насіннєвими властивостями характеризуються бульби, виро­щені при використанні органічних та мінеральних добрив і опти­мальному співвідношенні елементів живлення. Орієнтовні дози до­брив наведено в табл.

Таблиця 4. Орієнтовні дози добрив під насіннєву картоплю

Зона	Ґрунти	Орга­ нічні	Мінеральні добрива, кг/га діючої речовини
		доб­ рива, т/га	N	Р2О5	К20
Полісся	Дерново-підзолисті пі­щані та супіщані	50-60	60-90	60-90	90 - 120
	Дерново-підзолисті суг­линкові	40-50	60-90	60-90	70 - 100
	Світло-сірі та сірі лісові	40-50	60-90	60-90	70 - 100
	Торфові	—	—	60-90	120-160
Лісостеп	Темно-сірі лісові та чор­ноземи опідзолені	30-40	45-60	60	60
	Чорноземи глибокі ма- логумусні	30-40	45-60	60	45
Степ (при зрошенні)	Чорноземи звичайні та південні	40	60	90	60

Дотримання оптимального співвідношення елементів живлення при вирощуванні насіннєвої картоплі особливо важливе. Кожний елемент мінерального живлення виконує певну фізіологічну функ­цію, тому різка нестача або надлишок навіть одного з них позна­чається на якості насіннєвого матеріалу.

Надмірне азотне живлення сприяє бурхливому росту надземної маси рослин, поширенню вірусної інфекції та ураженню патогенами. Затримується фізіологічне дозрівання бульб, що призводить до збирання їх недозрілими. Такі бульби більше пошкоджуються під час збирання і погано зберігаються.

Оптимальне забезпечення фосфором поліпшує стеблоутворення, зав’язування бульб, якість посівного матеріалу, достигання і міц­ність шкірки на бульбах.

Калій підвищує стійкість до хвороб, зокрема макроспоріозу, зни­жує інтенсивність дихання бульб, що поліпшує їх зберігання.

У результаті багаторічних досліджень М.Ю. Власенко рекомен­дує такі співвідношення N : Р : К у добривах: для зони Полісся на дерново-підзолистих піщаних і супіщаних ґрунтах — 1:1: 1,5; дерново-підзолистих суглинкових — 1:1: 1,2; для Лісостепу на темно-сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених — 0,8 : 1 : 1; на чор­ноземах глибоких малогумусних — 0,8 : 1 : 0,8; у Степу при зрошен­ні — 1 : 1,5 : 1.

У південних районах Лісостепу на чорноземах органічні добрива вносять під попередник або безпосередньо під картоплю восени. Кращими органічними добривами під насіннєву картоплю є гній або високоякісні компости.

На Поліссі, а також у північних і західних районах Лісостепу органічні добрива можна вносити як восени, так і навесні. Фосфорні и калійні добрива вносять восени, азотні — навесні, у центральних та східних районах Лісостепу, а також у Степу — всі види добрив під зяблевий обробіток ґрунту.

На осушених торфоболотних ґрунтах Полісся й Лісостепу вносять лише фосфорно-калійні добрива восени під зяблевий обробіток ґрунту.