Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
30.05.2015
Размер:
188.12 Кб
Скачать

2.1.3.2. Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті

Підприємства можуть відкривати валютні рахунки для розрахунків з іноземними партнерами. Рахунки відкриваються в банках, які мають відповідну ліцензію НБУ. Для обліку валютних коштів використовується активний субрахунок 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті". Облік коштів на рахунку ведеться в двох валютах: в іноземній та в національній (за курсом НБУ на день надходження, витрачання коштів та на дату звітності). Форми безготівкових розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності: 1) банківський переказ; 2) документарне інкассо (товарне); 3) документарний акредитив; 4) векселі; 5) чеки; 6) валютний кліринг (взаємозалік). 50 % валютної виручки підприємства повинні бути продані на міжбанківському валютному ринку. Виручка зараховується на транзитний валютний рахунок, а після обов'язкового продажу решта 50 % валюти — на поточний валютний рахунок.

Облік курсових різниць за операціями в іноземній валюті. Курсові різниці виникають у результаті зміни курсу валют; вони перераховуються за монетарними статтями за курсом НБУ на дату здійснення операції і на дату звітності [9]. Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Не монетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу. Наприклад, якщо підприємство отримало імпортний товар, а оплачує його через деякий час за зміненим курсом валюти, то здійснюється перерахунок курсової різниці на дату платежу. Це монетарна стаття, бо погашення заборгованості очікувалось у грошових коштах. Така курсова різниця називається операційною, оскільки виникла в результаті здійснення операцій у валюті. Якщо ж першою подією була передоплата за товар, то курсова різниця не виникає, бо погашення заборгованості очікується не в грошовій, а в товарній формі — це немонетарна стаття. Операційні курсові різниці відображаються на субрахунках: 714 "Дохід від операційної курсової різниці"; 945 "Втрати від операційної курсової різниці". Неопераційні курсові різниці виникають у результаті перерахунку залишків по рахунках на дату звітності (без здійснення операцій) і обліковуються на субрахунках: 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці"; 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці". Курсові різниці перераховуються по рахунках: 312, 302, 314, 334, 372, 632, 685, 362, 377, не перераховуються — по субрахунках 681, 371.

. Облік операцій на рахунках в банку

Перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувача коштів , а також перерахування банками по дорученню підприємств і фізичних осіб коштів, внесеними ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів являються безготівковими розрахунками. Ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді.

Єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без  обмежень для оплати любих вимог і зобов’язань, якщо інше не передбачено валютним законодавством, являється грошова одиниця України – гривня.

Для бухгалтерського обліку в ТОВ  наявності і руху безготівкових грошових коштів, які знаходяться на поточному рахунку в банку, використовують рахунок 31 «Рахунки в банках», який має субрахунки:

-         311  «Поточні рахунки в національній валюті»;

-         312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

-         333 «Грошові засоби в дорозі в національній валюті»;

-         334 «Грошові засоби в дорозі в іноземній валюті».

По дебету рахунку 31 «Рахунки в банках» відображається надходження грошових коштів на підприємство, а по кредиту рахунку 31 «Рахунки в банках» – використання безготівкових грошових коштів.

Документування операцій із зарахування або списання коштів із рахунків у банках здійснюється за типовими формами розрахунків та документів.

Розрахункові документи – це складені за встановленою формою документи, що подаються до банку юридичними та фізичним особами і містять письмове доручення ( чи вимогу) про перерахування певної суми грошей у безготівковій формі за отримані товари, роботи, послуги та різні платежі ( до бюджету, фондів та ін.)

В ТОВ  використовують такі розрахункові документи:

- платіжне доручення – документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку (Додаток 5);

- чек – документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку, яка веде його рахунок, списати чекотримачеві зазначену в чеку суму коштів;

- платіжна вимога-доручення – це комбінірований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

а) верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця ( платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконані роботи , надані послуги);

б) нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму постачальникові;

- акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

а) виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи й надані послуги;

б) надати повноваження іншому ( виконуючому) банкові здійснити цю оплату.

Банк обліковує рух грошових коштів товариства й періодично повідомляє підприємство про стан рахунку з допомогою виписки. При обробці виписок треба пам’ятати, що для банків товариство є кредитором, тобто банки виступають боржниками підприємства, зараховуючи чи зберігаючи гроші. Зарахування коштів від покупця на поточний рахунок банк відображає по кретиту поточного рахунку, а списування – по дебету.