Права автора наукового відкриття

Право інтелектуальної

власності на наукове

відкриття становлять:

особисті немайнові права автора

майнові права автора

Особистими немайновими правами

інтелектуальної власності на наукове відкриття є:

право про виз – нання автором наукового від- криття

право на пріо – рите наукового відкриття

право першкод- жати будь-яко- му посяганню на право на нау- кове відкриття, здатне завдати шкоди честі чи репутації автора наукового від – криття

право на прис – воєння науко – вому відкриттю імені автора або спеціальної наз- ви – здійсню – ється на проха – ння автора. Присвоєння науковому від- криттю ім’я автора або спеціальна наз – ва зазначаються в дипломі та свідоцтві на наукове відкриття

право вимагати зазначення свого імені у зв’язку з вико – ристанням на – укового відкри- ття, якщо це практично мож- ливо

Майновими правами

інтелектуальної власності на наукове відкриття є:

право на матеріальну винагороду за встановлення наукового відкриття. Розмір винагороди за наукове відкриття встановлюється Кабінетом Міністрів України. Винагорода виплачується автору (співавторам) за рахунок коштів Державного бюджету України при видачі автору (співавторам) диплому на наукове відкриття

інші права, встановлені законодаством

Майнові права належать автору чи його правонаступнику.

Строк чинності майнових прав

інтелектуальної власності на наукове відкриття

- є чинним з дати, наступної за датою їх державної реєстрації

Права автора наукового відкриття, що переходять у спадщину:

право на подання заявки на наукове відкриття

одержання диплому на ім’я автора наукового відкриття

право на матеріальну винагороду

Лекція 5.

Тема: Економіка інтелектуальної власності.

1. Актуальні проблеми комерціалізації інтелектуальної власності.

2. Договори в сфері інтелектуальної власності.

3. Вартісне оцінювання об’єктів інтелектуальної власності в ринковій економіці.

Самі по собі ідеї цінні, але будь-яка

ідея, врешті-решт, лише ідея. Зав-

дання полягає в тому, щоб реалі –

зувати її практично.

Г. Форд

Метою комерціалізації є отримання прибутку за рахунок використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві або продажу чи передачі прав на їх використання іншим юридичним чи фізичним особам.

Комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності - це взаємовигідні (комерційні) дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар.

Види договорів

Ліцензія - це надання особою, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій фізичній чи юридичній особі письмового дозволу (повноваження) на право використання нею цього об'єкта в певній обмеженій сфері.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як:

• окремий документ;

• складова частина ліцензійного договору.

Обсяг прав, що передають за ліцензією, визначаються видом ліцензії.

Основними видами ліцензії є:

Виключна Одинична Невиключна

Виключна ліцензія – видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

• Передбачає надання виняткового права на використання об'єкта промислової власності одному ліцензіату (ліцензіар користується лише правом самостійного використання об'єкту ліцензування у певних межах).

• Гарантує, що ліцензіат не буде мати конкуренції навіть з боку ліцензіара і залежних від нього суб'єктів.

Одинична ліцензія – видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

• Передбачає передання всіх прав на використання об'єкта права інтелектуальної власності одній особі на весь термін дії охоронного документа.

• Гарантує ліцензіату неможливість видачі ліцензіаром дозволу на переданий об'єкт права інтелектуальної власності іншим виробникам на обумовленій території.

Невиключна ліцензія – не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена ліцензією та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

• Передбачає обмежене право використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар зберігає всі права як щодо використання, так і надання ліцензій необмеженому колу осіб.

• Не гарантує ліцензіату неможливісті видачі ліцензіаром дозволу на переданий об'єкт права інтелектуальної власності іншим виробникам на обумовленій території.