Суб’єкти права інтелектуальної власності
Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності
Ст. 422 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених ЦК, іншим законом, договором.
Право інтелектуальної власності виникає шляхом створення творів науки, літератури, мистецтва (тобто створення матеріального об’єкту – результату інтелектуальної творчої діяльності особи).
Право інтелектуальної власності набувається шляхом правонаступництва, відчуження майнових прав суб’єктом авторського за договором, спадкування та іншими способами, визначеними законом.
Використання об’єкта права інтелектуальної власності
Право на результат творчої інтелектуальної діяльності належить автору (творцю). Конституцією України задекларовано право кожного громадянина на результати своєї інтелектуальної діяльності. Зокрема, ст. 41 Конституції України проголошено, що суб’єкт права інтелектуальної власності має право володіти, користуватися та розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Зміст права інтелектуальної власності
Способи використання об'єкту інтелектуальної власності визначені Цивільним кодексом України, іншими законами.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу.
Абсолютний (виключний) характер майнових прав інтелектуальної власності іншою особою, за загальним правилом, має здійснюватися з дозволу особи (того, хто створив об'єкт інтелектуальної власності, уповноваженої ним особи, спадкоємців), яка має виключне право дозволяти використання об'єкта інтелектуальної власності. Разом з тим, твір може бути використаний вільно, без згоди автора і виплати йому винагороди у випадках встановлених законом, а саме: як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, телепередачах, призначених для навчання тощо. В цих випадках, особи, які використовують твір, зобов'язані зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.
Умови надання дозволу на використання об'єкта інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором.
Розпорядження майновими права інтелектуальної власності Стаття 427 ЦК Передання майнових прав інтелектуальної власності
Майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані повністю або частково іншій особі.
Умови передання майнових прав інтелектуальної власності визначено договором.
Основною правовою формою використання творів науки, літератури, мистецтва є цивільно-правові договори. ЦК України (ст.1107) визначено такі види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності:
За цими договорами автор (творець) зобов'язаний створити відповідно до договору і передати замовлений твір або передати готовий твір для використання, а користувач зобов'язаний використати або почати використання твору передбаченим договором способом в обумовленому ним обсязі, у визначений строк і виплатити автору встановлену договором винагороду.
Це самостійна група договірних зобов'язань, які відзначаються певними особливостями:
суб'єктами зазначених договорів, з одного боку, виступає завжди автор (творець), група авторів або їхні правонаступники, а з другого боку, як правило певна юридична чи фізична особа, які за родом своєї діяльності можуть використати твір обумовленим у договорі способом;
якщо на стороні автора виступають двоє або більше осіб (співавтори, кілька правонаступників), то для укладення договору необхідна згода усіх цих суб'єктів, незалежно від того, яка частка авторської винагороди належить їм. Без такої згоди право на використання об'єкта інтелектуальної власності не може бути передана будь-яким особам. Зазначені особи можуть доручити обговорення проекту договору, його підписання тощо одному із авторів (правонаступників), проте таке доручення повинно бути оформлено письмово, оскільки становитиме частину договору;
автор може передати право на використання об'єкта інтелектуальної власності не тільки фізичним та юридичним особам на території України, а й іноземним контрагентам. У цьому разі договір укладається за участю Державного агентства України з авторських і суміжних прав;
предметом договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності виступають нематеріальні блага. Вони стають об'єктом договору за однієї умови, якщо вони виражені в такій об'єктивній формі, яка дає змогу відтворювати і розмножувати їх. Таким чином, предметом договору можуть бути як створені на момент укладення договору твори, так і ті твори, які автор (творець) зобов'язується створити і передати для використання;
творчою ознакою предмета таких договірних відносин є новизна твору, яка може виявлятися або в самому змісті твору і в формі викладу нового змісту, або тільки у формі викладу вже відомого змісту;
договори укладаються в письмовій формі. У передбачених законом випадках підлягають державній реєстрації.
Суб'єктами договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності виступають:
власник майнових прав (ліцензіар);
особа, яка отримує ці майнові права (ліцензіат).