17. Економічні методи державного регулювання природоохоронної діяльності

економічні методи управління, реалізують такі функцій управління: стимулювання, перерозподіл, акумулювання. Практична реалізація функцій управління природоохоронної діяльністю знайде своє свій відбиток у наступному пункті. Все глибше усвідомлення різними суспільні інститути наслідків взаємодії суспільства і природи, у якому суспільство, надаючи різноманітні на довкілля, погіршують її якість, що, своєю чергою, негативно віддзеркалюється в якості життя самого суспільства, призводить до значних змін у формуванні основних управлінських підходів окремих видів суспільної діяльності. У цьому дуже важливо, що екологічні аспекти діяльності нічого не винні розглядатися як вторинні стосовно економічним та соціальним. Цей підхід лежать у рамках концепції початку стійкого розвитку, отримали своє правове закріплення, як у міжнародному, і на регіональному і національному рівні. Однією з інструментів регулювання природоохоронної діяльності є обов'язкове екологічне страхування. Найважливішою статтею економічних витрат бізнесу і держави стає створення страхових фондів у разі аварійних ситуацій. Вирішувати питання компенсувати збитки постраждалим повинні страхові компанії. Екологічний страхування виник як принципово нового вигляду страхування і натомість науково-технічного прогресу з його неминучими витратами – появою і розростанням зон екологічного неблагополуччя.

18.Основні законодавчі та нормативно-правові акти державного регулювання природоохоронної діяльності

Нормативно-правова база. Найважливішим інструментом збереження навколишнього середовища проживання і її сталого розвитку є законодавчо закріпити основних принципів, механізмів, гарантій, критеріїв охорони навколишнього природного середовища, і навіть оцінки якості довкілля. Тому екологічне законодавство орієнтоване на регулювання громадських взаємин у сфері взаємодії суспільства і природи, щоб активізувати всі ці юридичні механізми у сфері збереження, раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення, збереження сприятливого навколишнього природного довкілля для сьогодення й майбутніх поколінь. Маючи вищу юридичної чинності й пряму юридичну дію Конституція РФ створює основи всіх галузей російського законодавства, зокрема про охорону навколишнього середовища проживання і екологічну безпеку. Законодавство у сфері охорони навколишнього природного середовища Російської Федерації розробляється вже протягом десятиліть. Доречно зупинитися докладніше на правових засадах охорони навколишнього середовища.

19. Програми по охороні навколишнього середовища

Організації Об'єднаних Націй

Співтовариства одержують вигоди, використовуючи метеорологічну і гідрологічну інформацію й обслуговування в плануванні і прийнятті рішень. Міжагентське співробітництво, а також координація між національними метеорологічними і гідрологічними службами (НМГС) і відповідальними органами урядів забезпечують визначення потреб в інформації й обслуговуванні, що існують у різних секторах, а також можливість витягу максимальної користі з застосовуваних формату, змісту і розкладу обслуговування. Співробітництво, а також надання спеціалізованого метеорологічного і гідрологічного обслуговування в області сільського господарства, водних проблем (включаючи постачання прісною водою, зм'якшення наслідків повеней і попередження про них), авіації і морського транспорту мають тривалу історію. Росте визнання того, що спеціалізоване метеорологічне і гідрологічне обслуговування може також забезпечувати суспільну користь в інших секторах, включаючи охорону здоров'я, планування міст, будівельне проектування і торгівлю. Багатодисциплінарні дослідження, особливо ті з них, що зв'язані з процесом, здійснюваним МГЕЗК за підтримкою ВМО/ЮНЕП, поліпшують визначення меж чутливості суспільства й індустрії до погоди і клімату у всіх секторах. Також розробляються нові види застосувань і обслуговування. Охорона атмосфери- Атмосфера є фізико-хімічним середовищем, істотно важливої для життя на поверхні суші, включаючи значну частину біосфери, від якої залежить життя людини. Антропогенні або іншого характеру зміни фізичних і хімічних властивостей атмосфери мають потенціал безпосереднього впливу на якість життя і навіть на саме існування деяких її форм. Oхорона озонового шару - Озон інтенсивно поглинає ультрафіолетову радіацію, що надходить від Сонця у верхні шари атмосфери, і забезпечує захист від небезпечних для здоров'я впливів. Утворення і руйнування озону — це природні процеси, але ріст атмосферних концентрацій з'єднань хлору і брому, свідчить про існуючу проблему посиленого руйнування і виснаження озону.

Охорона ресурсів прісної води - Уже половина населення світу живе в містах і залежить від вилучених джерел, використовуваних для водопостачання. Наростає водна криза, зв'язана, здебільшого, з недостачею води, її забрудненням і незадовільними умовами видалення стічних вод. Охорона океанів, морів і прибережних зон - Океани — це середовище, що підтримує значну частину земного біорізноманіття, а також — джерело харчових ресурсів. Прибережні зони — такі ділянки земної поверхні, де процеси, що відбуваються в атмосфері, в океані і на суші, взаємодіють і усі разом впливають на існування людини.

Рамкова конвенція про зміну клімату- Стабільний клімат необхідний як основа розвитку економічних і соціальних систем для забезпечення стійкого майбутнього. Двоокис вуглецю, метан, оксиди азоту й озон є розповсюдженими в природі газами з парниковим ефектом, концентрація яких в атмосфері значно підвищується за рахунок діяльності людини. Задача Конвенції — стабілізація концентрацій цих газів на рівні, що міг би запобігти небезпечне втручання в кліматичну систему. Конвенція по боротьбі із пустелями - Клімат і його мінливість впливають на ґрунти в посушливих районах, водні ресурси і землекористування. Результати досліджень продемонстрували, що вплив механізмів біо-геофізичного зворотного зв'язку, що змінюють характеристики земної поверхні, можуть привести до інтенсифікації процесів і тенденцій, що ведуть до збільшення пустель. І навпаки, що відповідають стратегії землекористування, у взаємодії з кліматичними процесами, можуть скорочувати межі поширення пустель.

Всесвітня система спостережень за гідрологічним циклом (ВССГЦ) — це програма для одержання, обробки і міжнародного обміну зв'язаної з водою інформації, включаючи рівень води, річковий стік, якість води і відповідну інформацію про погоду. Глобальна служба атмосфери (ГСА) надає дані і наукові оцінки змін у хімічному складі і фізичних характеристиках атмосфери. Глобальна система спостережень за озоном (ГССО3), що включає наземні і супутникові спостереження озону, продовжує надавати дані для наукового обґрунтування діяльності по охороні озонового шару. Партнерство в області Комплексної стратегії глобальних спостережень (КСГС) було засновано в 1998 р. як процес стратегічного планування спостережень за глобальним навколишнім середовищем. КСГС реалізує стратегічне охоплення усіх вимог до системи спостережень за Землею, оцінює можливості наявних і планованих систем спостережень, а також одержує зобов'язання, що стосуються фінансування робіт зі скорочення критичних розривів у спостереженнях.

Юридично-правовим підґрунтям при розробленні Програми були нормативно-

правові акти, провідне місце серед яких займають Конституція України, закони, кодекси,

підзаконні акти, відомчі нормативні документи.

Івано-Франківщина має високий показник антропогенних навантажень на навколишнє середовище. На окремих територіях (Галицький, Калуський,

Надвірнянський райони) екологічна ситуація та якість довкілля характеризуються як

несприятливі для здоров’я людини. Забруднюються повітря, води і ґрунти, збіднюється

ландшафтне і біотичне різноманіття, що негативно впливає на живі організми і людей.

Природокористування є нераціональним й екологічно незбалансованим.

Сучасний стан природних ресурсів і навколишнього природного середовища

області змушує змінювати точку зору щодо подальшого економічного розвитку і

технічного прогресу й оцінювати їх з урахуванням екологічних пріоритетів, наявності

екологічних ризиків та стану екологічної безпеки.

Для цього необхідно переглянути існуючі методи природокористування, докорінно

перебудувати виробничо-господарську діяльність і системи природокористування на

нових засадах, які ґрунтуються на досягненні компромісу між соціальними і

економічними потребами суспільства та можливостями біосфери задовольняти їх без

загрози для нормального функціонування природних екосистем. Необхідний перехід від

тактики споживання до тактики розвитку, що обумовлює необхідність розробки і

реалізації стратегії і тактики невиснажливого природокористування і постійного

контролю за змінами у ході природних і антропогенних процесів для інтегрального

управління природними ресурсами та станом навколишнього середовища.

Необхідно виробити і здійснювати таку стратегію і тактику природокористування,

які б забезпечили сталий (збалансований) розвиток регіону, покращення стану

навколишнього природного середовища, інтегроване управління природними

ресурсами, їх невиснажливе використання й охорону від вичерпання і забруднення,

формування екологічно безпечних умов для життя і здоров’я населення, а також

моніторинг за змінами природних і антропогенних процесів у природно-територіальних

комплексах.