- •Повна індукція
- •Приклад №1
- •Приклад №2
- •Приклад №3
- •Неповна індукція
- •Приклад №1
- •Історична довідка. Метод математичної індукції
- •Неповна індукція і метод математичної індукції в прикладах і задачах на обчислення сум, добутків Приклад №1
- •Приклад №2
- •Узагальнення методу математичної індукції
- •Приклад №1
- •Приклад №2
- •Деякі відомі визначні нерівності і метод математичної індукції Приклад №1.
- •Приклад 2
- •Задачі на подільність чисел і метод математичної індукції Приклад №1
- •Приклад №2
- •Приклад №3
- •Приклад №4
- •Приклад №5
- •Приклад №6
- •Приклад №7
- •Приклад №8
- •Приклад №9
- •Приклад №10
- •Доведення деяких рівностей і тотожностей
- •Приклад №2
- •Приклад №3
- •Висновок
- •Cписок літератури
Приклад №2
Нехай де
Із рівностей
; n=2
; n=3
; n=4. Робимо індукційний висновок, що .
Доведемо цю формулу
1 спосіб доведення.
1) При n=2 маємо . Формула вірна.
Припустимо, що при n=k, k>2 формула формула справджується, тобто.
Враховуючи це припущення, доведемо, що вона вірна і при n=k+1.
Формула справджується і при n=k+1.
Отже, за принципом повної математичної індукції, вона вірна і при ,
2 спосіб доведення.
При доведенні даної тотожності за допомогою методу математичної індукції корисно було б зробити так:
Записати цю тотожність при n=k. (1), потім при n=k+1.(2)
Поділити (2) на (1), ліву частину на ліву, праву на праву.
Одержали один і той самий вираз , а це значить, що за методом математичної індукції можна сказати, що дана тотожність справджується при всіх натуральних n.
Узагальнення методу математичної індукції
В деяких задачах трапляється, що твердження, яке необхідно довести, має місце не для всіх натуральних значень n, а лише для значень n, починаючи з певного натурального числа nо. У таких випадках можна скористатися узагальненим принципом математичної індукції.
Сформулюємо цей принцип:
Нехай твердження, що залежить від натурального числа n, задовольняє такі умови:
Це твердження є правильним при n=nо;
З припущення правильності даного твердження при n=k (де knо) випливає його істинність і при n=k+1. Тоді дане твердження справджується при всіх натуральних nnо.
Необхідно розуміти, що при значеннях n<nо твердження може бути як вірним так і невірним; у всякому разі, яких-небудь заключень щодо істинності твердження при 1n < no з проведеного доведення методом математичної індукції зробити не можна.
Наведемо приклади використання узагальненого принципу математичної індукції.
Приклад №1
Довести, що 2n>2n+1, якщо
Доведення.
1) При n=3 маємо 23>23+1, тому що 8>7. Вихідна нерівність правильна при n=3.
2) Припустимо, що нерівність вірна при n=k, тобто 2k>2k+1.
Враховуючи це припущення, доведемо, що 2k+1>2(k+1)+1 (при n=k+1).
Маємо 2k+1=22k>2(2k+1)=4k+2=2k+2+2k=2(k+1)+2k.
Оскільки 2k>1, то з останньої нерівності дістаємо 2k+1>2(k+1)+1. А це означає, що нерівність правильна і при n=k+1.
Отже, за узагальненим принципом математичної індукції нерівність доведемо для всіх
Зробимо зауваження, що при n ця нерівність не є правильною, так,
коли n=2, маємо: 22<22+1,
4<5;
коли n=1, маємо 2<2+1,
2<3.
Тобто нерівність 2n>2n+1 неправильна при n=1; 2.
Наведемо ще один приклад, коли необхідно застосовувати узагальнений принцип математичної індукції. Розв’яжемо одну з комбінаторних задач.
Приклад №2
Довести, що будь-яку суму грошей, більшу 7 копійок, можна розміняти монетами тільки по 3 і 5 копійок.
Доведення.
Нехай сума дорівнює n копійок (n>7); nєN.
1) Якщо n=8, тоді наше твердження A(n) вірне: 8=3+5.
2) Припустимо, що твердження, яке ми позначили A(n), вірне і при n=k,
де k>8, kєN.
Існують два випадки розміну суми у k копійок монетами по 3 і 5 коп.:
а) тільки монетами по 3 коп. кожна;
б) виникає потреба хоча б однієї 5 коп. монети.
У випадку а) забираємо три монети по 3 коп., додаємо дві по 5 коп. і тим самим розмінюємо суму у (k+1) коп., тому що ми додамо до k суми одну копійку.
У випадку б) забираємо одну монету 5 коп.; додаємо дві монети по 3 коп. кожна і тим самим розмінюємо суму у (k+1) копійку. Задача розв’язана.