1. Розкрити предмет і зміст курсу «Методика викладання укр.. мови в поч. класах»

Щоб успішно навчати дітей, треба: 1) визначити зміст навчання, 2) мати матеріал для роботи з учнями, 3) розробити методи (тобто способи досягнення певних результатів у вивченні навчальної дисципліни) і прийоми викладання предмета.

Методика викладання мови — педагогічна наука. Педагогічною вона вважається тому, що предметом її дослідження є процес оволодіння українською мовою в умовах навчання дітей у школі. Це означає, що в центрі її уваги лежить навчання (процес оволодіння). А навчання разом з вихованням, як відомо, становить зміст педагогіки. Але оскільки йдеться про оволодіння українською мовою, то методика мови, будучи педагогічною наукою, розробляє теорію викладання саме української мови (тобто процес навчання української мови).

Теорія викладання мови формується на основі дослі­дження закономірностей навчального процесу: його місця у навчанні дітей, застосування організаційних форм (методів, прийомів) у викладанні рідної мови. Узагальнені дані про способи навчання дітей становлять теоретичну базу методики. Ґрунтуючись на теоретичних засадах, методика визначає вимоги до того, 1) чим повинен керуватися вчитель і 2} що йому брати з методичного арсеналу для практичного здійснення пізнавальної діяльності учнів і досягнення виховної мети навчання.

Отже, методика мови, як і методика будь-якої іншої диcципліни, складається з двох частин. Одна з них — теоретична, яка встановлює місце і завдання викладання мови в школі, формулює наукові основи методики, розглядає іс­торію виникнення і розвитку методів початкового навчан­ня, визначає структуру і форми організації навчального процесу за відповідною програмою, опрацьовує наукові вимоги до підручників і посібників з мови. Друга — практична, яка пропонує конкретні методи, прийоми навчання і розкриває «механіку» впровадження їх у життя школи, тобто становить «технологію» учительської праці. Обидві ці частини складають єдине ціле. Вони невідривні одна від одної. Отже, сказане можна узагальнити так: методика викладання української мови в початкових класах — це педагогічна наука, що визначає теоретичні засади навчання мови учнів І—4 класів і рекомендує найефективніші методи і прийоми удосконалення мовленнєвого розвитку молод­ших школярів, формування у них засобами мови і літера­тури наукового уявлення про мову як знакову систему.

Завдання методики:

• Чому навчати? (це зміст навч. Він реалізується у програмах, підручниках…)

• Як навч.? (обґрунтувати методи і прийоми роботи)

• Чому так, а не інакше?(здійснити порівняльння ефективності змісту і предмету навчання).

2. Відповідно до навчальних програм з укр. мови для 1-4 класів вказати мету та завдання початкового курсу мови.- практичне.

Мета курсу: полягає у формування ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою у процесі спілкування, пізнавання навколишнього світу, вирішення життєво-важливих завдань.

Змістові лінії курсу методики мови:

• Мовленнєва змістова;

• Мовна змістова;

• Соціокультурна змістова;

• Діяльнісна.

Особливість цього курсу полягає в тому, що його пред­метом є методика початкового навчання. Як зазначено в «Пояснювальній записці» до шкільної програми з українсь­кої мови, предмет «українська мова» у 1—4 класах є почат­ковою ланкою у вивченні рідної мови. Його роль полягає у розв'язанні тих завдань, які перед ним стоять. Програма визначає їх так: сформувати у молодших школярів уміння осмислено читати, говорити й писати, збагачувати мовлення учнів, дати початкові відомості з мови і літератури, розви­вати увагу й інтерес до мовлення (свого й чужого), читання книжок, розширювати уявлення дітей про навколишню дійс­ність, сприяти їхньому загальному розвитку і вихованню.

Ці завдання виконуються протягом чотирьох років, як це передбачено «Основними напрямами реформи загально­освітньої і професійної школи». Здійснюються вони з ураху­ванням вікових особливостей дітей, їхнього життєвого дос­віду, набутих умінь і навичок. У процесі їх втілення фор­муються і розвиваються всі види мовленнєвої діяльності школярів: слухання, говоріння, читання, письмо, від ус­пішного освоєння яких залежить усе подальше навчання дітей у школі. Від педагога вимагається досягти на кінець чотирирічного вивчення цього предмета відносно однакового і стабільного рівня сформованості всіх видів мовленнєвої діяльності учнів.

2.Розкрити наукові основи методики викладання української мови у початковій школі.

НАУКОВІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Методологічні основи методики викладання рідної мови Кожна наука, в тому числі й методика мови, керується філософським, інакше кажучи, найбільш загальним, підходом до пізнання предмета дослідження. Такий підхід становить методологію науки, тобто філо­софську базу вивчення предмета науки. Методологічною основою процесу оволодіння мовою є; діалектико-матеріалістичне розуміння суб'єктно-об'єктних відношень, учен­ня про пізнаваність світу. Спираючись на діалектичне тлумачення суб'єктно-об'­єктних відношень, методика мови рекомендує будувати весь навчальний процес на усвідомленій взаємодії об'єкта навчання — учня і суб'єкта навчання — вчителя. Вона націлює діяльність педагога на практичне здійснення тако­го взаємозв'язку — на сумісну дію вчителя й учня. Будуючи свій науково-методичний апарат, методика мови враховує діалектико-матеріалістичне вчення про дві сторони пізнання — чуттєву і логічну. Це знаходить від­ображення в різноманітних способах спостережень над мовними одиницями, застосуванні аналізу і синтезу, ін­дукції й дедукції в освоєнні предмета науки.

Методика викладання мови — педагогічна наука. Пе­дагогічною вона вважається тому, що предметом її до­слідження є процес оволодіння українською мовою в умо­вах навчання дітей у школі. Це означає, що в центрі її уваги лежить навчання (процес оволодіння). А навчання разом з вихованням, як відомо, становить зміст педаго­гіки. Але оскільки йдеться про оволодіння українською мовою, то методика мови, будучи педагогічною наукою, розробляє теорію викладання саме української мови (тобто процес навчання української мови). Теорія викладання мови формується на основі дослі­дження закономірностей навчального процесу: його місця у навчанні дітей, застосування організаційних форм (ме­тодів, прийомів) у викладанні рідної мови. Узагальнені дані про способи навчання дітей становлять теоретичну базу методики. Ґрунтуючись на теоретичних засадах, ме­тодика визначає вимоги до того, 1) чим повинен керуватися вчитель і 2} що йому брати з методичного арсеналу для практичного здійснення пізнавальної діяльності учнів і досягнення виховної мети навчання.

2.Проаналізувати змістові лінії вивчення початкового курсу української мови для 1-4 класів за вимогами навчальної програми.

Відповідно до освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет «Українська мова» будується за такими змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.

Мовленнєва змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвої діяльності, якими учні певною мірою оволоділи у дошкільному віці (слухання-розуміння говоріння), а також формуються, удосконалюються види мовленнєвої діяльності, пов’язані з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, робота з дитячою книжкою, письмові види робіт).

Мовна змістова лінія, маючи спрямованість на засвоєння школярами знань про мову, мовні вміння, розробляється з урахуванням того, що в початковому курсі формування в учнів знань про мову, умінь виконувати певні види мовного аналізу має пропедевтичний характер. Цю роботу слід підпорядковувати розвитку в учнів орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних умінь.

Соціокультурна змістова лінія передбачає формування в учнів уявлення про мову як форму вияву культури українського народу, як засіб створення творів мистецтва (художньої літератури); розширення уявлень школярів про свою державу Україну, культуру українського народу, про її особливості в різних регіонах України; засвоєння малих українських фольклорних форм, національних формул мовленнєвого етикету, етикетних правил спілкування; використання набутих знань і вмінь під час виконання соціальних ролей, спілкування з представниками різних вікових груп і статусів, вирішення навчальних і життєвих проблем. Ця робота має органічно поєднуватися з іншими аспектами навчання і реалізовуватися за допомогою дібраних навчальних текстів, тем для побудови діалогів і різних видів монологічних зв’язних висловлювань, використання тематичних груп слів, стійких виразів, у яких відображуються особливості матеріальної і духовної культури народу, його національного характеру.

Діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в молодших школярів уміння вчитися, яке виявляється у здатності організовувати і контролювати свою навчальну діяльність і забезпечується шляхом формування мотивації навчання, здатності організовувати свою працю для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

Програму структуровано за такими розділами: «Навчання грамоти», «Мовленнєва змістова лінія», «Мовна змістова лінія», «Соціокультурна змістова лінія», «Діяльнісна змістова лінія».