- •1. Синтаксис як вчення про будову синтаксичних одиниць.
- •2. Основні ознаки речення. Речення і судження.
- •3. Види синтаксичного зв'язку між словами у словосполученні.
- •4. Типи словосполучень за структурою: дієслівне, іменникове і т.Д.
- •5. Просте і складне словосполучення.
- •6. Синтаксичні відношення між компонентами словосполучення: атрибутивні, об'єктні, обставинні.
- •7. Словосполучення і його основні ознаки.
- •8. Основні положення лінгвістичної теорії словосполучення.
- •9. Речення і його основні ознаки.
- •10. Узгодження - спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •11. Прилягання — спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •12. Керування - спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •13. Порядок слів у словосполученні та реченні.
- •14. Просте й складне речення.
- •15. Складносурядні речення.
- •16. Сполучники в складносурядних реченнях.
- •17. Пунктуація в складносурядних реченнях.
- •18. Складнопідрядні речення.
- •19.Проблема класифікації складнопідрядних речень. Принципи класифікації.
- •20 Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.
- •21. Складнопідрядні речення і підрядними означальними.
- •22. Складнопідрядні речення і підрядними обставинними.
- •23.Безсполучникові складні речення. Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях.
- •24.Складні речення з сурядністю й підрядністю.
- •25.Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •26.Вставні слова, словосполучення й речення.
- •27. Відокремлені додатки.
- •28.Відокремлені обставини.
- •29.Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення.
- •30.Відокремлені прикладки.
- •31. Речення з однорідними членами.
- •32. Актуальне членування речення.
- •33. Називні речення. Генетивні речення.
- •34. Безособові речення.
- •35. Означено-особові речення.
- •36. Неозначено-особові речення.
- •37. Узагальнено-особові речення.
- •38. Односкладні та двоскладні речення.
- •39. Обставини .Типи обставин.
- •40. Прямі та непрямі додатки.
- •41. Прикладка як різновид означення.
- •42. Узгоджені та неузгоджені означення.
- •43. Другорядні члени речення.
- •44. Складений іменний присудок.
- •45. Складений дієслівний присудок.
- •46. Простий дієслівний присудок.
- •47. Головні члени речення.
- •48. Просте двоскладне речення
17. Пунктуація в складносурядних реченнях.
Між простими реченнями (предикативними частинами), що входять до складносурядного, звичайно ставляться коми: Тепло було, й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок).
Не ставиться кома між двома частинами складного речення, з'єднаними одиничним сполучником (й), та, або, чи (= або), якщо:
а) обидві частини мають якесь спільне слово — член речення, внесення або видільні частки тільки, лише (таке слово завжди стоїть на початку всього речення): Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (А. Головко).
б) це речення питальне, спонукальне або окличне: Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський).
Тире ставиться між двома частинами складносурядного речення, якщо друга частина виражає висновок, наслідок, раптовість, несподіваність і вимовляється з помітним піднесенням тону: Дощ пройшов — і Київ зеленіє (М. Рильський).
Крапка з комою ставиться між двома частинами складносурядного речення, якщо в них є свої розділові знаки або ці частини далекі за змістом: Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила; і на полі жайворонок, соловейко в гаї землю, убрану весною, вранці зустрічають (Т. Шевченко).
18. Складнопідрядні речення.
Складнопідрядне речення – це таке складне речення, компоненти якого синтаксично нерівноправні і пов’язані між собою сполучниками підрядності або сполучними словами та інтонацією. Нерівноправність компонентів такого речення виявляється в тому, що одна частина служить для пояснення іншої (цілої частини або окремих членів речення). З граматичного боку – одна частина є головною, а друга – залежною. В головному реченні може знаходитися вказівне слово. Підрядна частина може стояти після, перед і в середині головної частини.
19.Проблема класифікації складнопідрядних речень. Принципи класифікації.
1. Традиційний або логіко-граматичний класифікація. Представники ототожнювали функції членів речення і підрядних речень.
2. Формально-граматичний класифікація – представники класифікують складнопідр. речення на основі засобів зв’язку головної і підрядної частини (складнопідр. речення із сполучниками, з відносними словами та інші типи речень).
3. Структурно-семантичний класифікація – враховуються структурні і смислові співвідношення між головним і підрядним реченням.
Розрізняють 3 типи складнопідрядних речень.
Складнопідрядні з підрядними означальними – це такі складнопідрядні речення, у яких підрядна частина виступає в ролі означення до якогось члена головного речення і відповідає на питання який? яка? яке?
Складнопідрядні з підрядними з’ясувальними – це такі складнопідрядні речення, у яких підрядна частина виступає у функції додатка до якогось члена речення головної частини і відповідає на питання непрямих відмінків.
Складнопідрядні з підрядними обставинними – це такі складнопідрядні речення у яких підрядна частина вказує на місце, час, причину, спосіб, умову чи мету дії, про яку говориться в головній частині і відповідає на питання як? коли? де? чому? при якій умові? для чого? та ін.