45. Розкрийте специфічні особливості мислення та мовлення дітей з порушеннями слуху.

У дітей з порушеннями слуху, які опановують словесною промовою пізніше і чують на інший сенсорної основі, у розвитку мислення спостерігається значно більше специфічних особливостей, ніж у розвитку інших пізнавальних процесів.

Мислення - це пізнавальний процес, що характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності. Мислення у своєму розвитку проходить три стадії: наочно-дійове, наочно-образне і словесно-логічне, або понятійне. В останній стадії виділяються дві підстадії залежно від узагальненості, рівня сформованості понять, характеру використовуваного матеріалу - конкретно-понятійне і абстрактно-понятійне мислення.

У дітей з порушенням слуху, за даними психолого-педагогических досліджень, проявляється відставання розумової діяльності в наступних аспектах:

у різкому відставанні словесно-логічного мислення

у дефіциті мотивації, украй низької пізнавальної активності, обумовленої пониженим слуховим сприйняттям;

несформованості розумових операцій : аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння;

у порушенні вербальної сторони розумових процесів.

Методи навчання, розраховані на "типову" або "середню" дитину є непідходящими для дітей з порушенням слуху. Із-за недостатнього розвитку словесно-логічного мислення діти схильні до виділення несуттєвих ознак при аналізі предметів і явищ, до випадкових ситуативних узагальнень. Їм важко усвідомити свої дії і виразити хід їх виконання в мові. У більшості випадків, коли у дитини відзначається порушення слуху, не виявлене в ранньому віці, стан його обтяжується в результаті педагогічної занедбаності.

Розвиток мислення дітей, що недочувають, неможливий без формування сприйняття і відтворення усної мови. Ускладненість словесного спілкування, його порушення є тією вирішальною умовою, яка виступає як головна причина аномального розвитку. Вирішенню проблеми формування усної мови як чинника повноцінного розвитку дітей підпорядкована система корекційної роботи в спеціалізованому дитячому саду.

У дітей з порушеннями слуху перетин ліній розвитку мислення й мови відбувається пізніше, ніж у здорових дітей. При цьому для усунення труднощів недостатньо інтенсифікувати використання мови, оскільки не всяке слово чи фраза надає сприятливу дію на розвиток мислення.

Великі труднощі відчувають діти з порушеннями слуху при вирішенні багатьох завдань, сформульованих словесно, при оперуванні поняттями, виражають різницеве ​​і кратне порівняння величин («більше на ...»,« менше на ...», «у скільки разів ...) , при розумінні взаємообернених відносин між величинами, в переході від тексту завдання до наочного поданням її змісту, у виділенні в наочної ситуації певних відносин. Особливі труднощі виникають при необхідності зробити умовивід за змістом тексту, яке передбачає зіставлення словесно сформульованих суджень, вчинення аналізу і синтезу відомостей, пред'явлених у словесній формі. При цьому глухі діти (навіть десятикласники) дають відповіді, в яких логічний зв'язок оформлений мовними засобами, але відсутній за змістом (тавтології).