- •Іv галогеновуглеводні
- •2 Ізомерія
- •3 Фізичні властивості
- •4 Хімічні властивості
- •Вплив деяких чинників на реакційну здатність галогеновуглеводнів
- •Вінілхлорид Перехідний стан Ацетальдегід
- •2 Реакції sn із Карбонвмісними нуклеофілами
- •3 Реакції sn з Нітрогенвмісними нуклеофілами.
- •4 Реакції sn з Галогеновмісними нуклеофілами
- •5 Реакції sn із Сульфурвмісними нуклеофілами
- •Іі Реакції елімінування.
- •Конкурентність реакцій нуклеофільного заміщення та елімінування
- •IV Реакції вуглецевого ланцюгу
- •5 Способи добування
- •IV Одержання гемінальних дигалогенпохідних із карбонільних сполук:
- •V Одержання із карбоксилатів.
- •VI Одержання йодопохідних.
- •VII Одержання фторовуглеводнів
- •6 Використання галогеновуглеводнів
Вінілхлорид Перехідний стан Ацетальдегід
Арилгалогеніди навіть при тривалому кипятінні з водним розчином лугу не гідролізується, однак за жорстких умов у присутності каталізатора дають феноли:
3500C, 300 Атм
+ NaOH –––––––––––––––––> + NaCl
10–15% Сu
Ця реакція протікає не за механізмом нуклеофільного заміщення, а по типу реакцій приєднання–відщеплення, як було встановлено за допомогою мічених атомів – ізотопів Карбону–14, позначених у рівнянні реакції зірочкою. Гідроксильна групи вступає у бензенове кільце не в тому місці, де знаходиться атом Hal, а у сусіднє з ним.
Однак якщо у бензеновому кільці є електроакцепторний замісник І роду в о– чи n–положенні відносно галогену, це створює можливість для протікання реакцій SN. Наприклад, наявність однієї нітрогрупи прискорює реакцію у 106 разів, а двох – у 1015 разів і вимагає значно мякіших умов для її проведення:
1500C
+ NaOH –––––––––> + H2O
4–Нітрохлорбензен 4–Нітрофенол
1300C
+ Na2CO3 + H2O ––––––––> + NaCl + NaOH + CO2
2,4–Динітрохлорбензен 2,4–Динітрофенол
350C
+ NaHCO3 –––––––> + NaCl + CO2
H2O
2,4,6–Тринітрохлорбензен 2,4,6–Тринітрофенол
(пікрилхлорид) (пікринова кислота)
взаємодія з алкоголятами лужних металів з утворенням простих етерів – реакція Вільямсона:
R–Hal + R–ONa –––> R–O–R + NaHal
Галогенопохідне Алкоголят Етер
– взаємодія з карбоксилатами (солями карбонових кислот) приводить до складних естерів
R–Hal + RCOONa –––––––> R–COOR + NaHal
Галогенопохідне Карбоксилат Естер
2 Реакції sn із Карбонвмісними нуклеофілами
взаємолдія з цианідами лужних металів дає нітрили:
R–Hal + NaCN –––––––> R–CN + NaCN
Галогенопохідне ацетон Нітрил
взаємодія з ацетиленідами використовується при одержанні алкінів з довшим ланцюгом:
R–Hal + R–CСNa –––––––––––––––> R–CС–R + NaHal
Галогенопохідне Ацетиленід NH3 (рідкий) Алкін