- •Іv галогеновуглеводні
- •2 Ізомерія
- •3 Фізичні властивості
- •4 Хімічні властивості
- •Вплив деяких чинників на реакційну здатність галогеновуглеводнів
- •Вінілхлорид Перехідний стан Ацетальдегід
- •2 Реакції sn із Карбонвмісними нуклеофілами
- •3 Реакції sn з Нітрогенвмісними нуклеофілами.
- •4 Реакції sn з Галогеновмісними нуклеофілами
- •5 Реакції sn із Сульфурвмісними нуклеофілами
- •Іі Реакції елімінування.
- •Конкурентність реакцій нуклеофільного заміщення та елімінування
- •IV Реакції вуглецевого ланцюгу
- •5 Способи добування
- •IV Одержання гемінальних дигалогенпохідних із карбонільних сполук:
- •V Одержання із карбоксилатів.
- •VI Одержання йодопохідних.
- •VII Одержання фторовуглеводнів
- •6 Використання галогеновуглеводнів
5 Способи добування
І Одержання галогенопохідних із вуглеводнів
1) Радикальному галогенуванню (SR) по sp3-гібридизованому атому Карбону піддаються у відповідних умовах представники будь-якого гомологічного ряду:
алканиможуть давати моно- і полігалогенозаміщені сполуки:
УФ
СH3—CH3 + Br2 ------- CH3—CH2Br + HBr
Етан Брометан
СH4 + 4Cl2 ------- CCl4 + 4HCl
Метан Тетрахлорметан
алкени і алкіни галогенуються за механізмом SR по-положенню відносно кратного звязку:
5000C
СH2=СН—CH3 + Cl2 ---------- CH2=CH—CH2Cl + HCl
Пропілен Алілхлорид
5000C
СHС—CH3 + Cl2 ---------- CHC—CH2Cl + HCl
Пропін 3-Хлорпропін-1
гомологи бензенугалогенуються за механізмомSR по бензильному атому Карбону:
h
С6H5—СH3 + Cl2 ---------- C6H5—CH2—Cl + HCl
Толуол Бензенхлорид
h
С6H5—СН2—СH3 + Cl2 ---------- C6H5—CHСl—CH3 + HCl
Етилбензен 1-Феніл-1-хлоретан
2) Електрофільне приєднання АЕгалогенів – переважноCl2 i Br2 – (галогенування) і галогеноводнів (гідрогалогенування) до вуглеводнів з подвійними і потрійними звязками (у відповідних випадках – згідно із правилом Марковникова), наприклад:
СН2==СН—СН3+Br2 ------ CH2Br—CHBr—CH3
Пропілен 1,2-Дибромпропан
СН2==СН—СН3+ НBr ------ СН3—CHBr—CH3
Пропілен 2-Бромпропан
+Br2
СНС—СН3+Br2 ------ CHBr==CBr—CH3 -------- CHBr—CBr—CH3
Пропін 1,2-Дибромпропен-1 1,1,2,2-Тетрабромпропан
+НBr
СНС—СН3+ НBr ------ CH2=CНBr—CH3 -------- CH3—CBr2—CH3
Пропін 2-Бромпропен-1 2,2-Дибромпропан
При цьому необхідно памятати, що приєднанняHBr до ненасичених аліфатичних вуглеводнів у присутності пероксидів проходить проти правила Марковникова механізм АR(пероксидний ефект Хараша):
CH2=CH—CH3 + HBr ------- CH2Br—CH2—CH3
Пропілен Н2О21-Бромпропан
СНС—СН3+ 2НBr --------- CНBr2—CH2—СН3
Пропін Н2О21,1-Дибромпропан
3) Електрофільне заміщення SEв ароматичних сполуках у присутності каталізатора (з урахуванням орієнтуючої дії замісників І і ІІ роду), наприклад:
t0
+ Br2------------------+HBr
FeBr3
Бензен Бромбензен
--------------+HBr
t0
+Br2---------------------n-Бромтолуол
FeBr3
Толуол --------------
+ HBr
о-Бромтолуол
t0
+ Br2-----------+HBr
FeBr3
Бензойна кислота м-Бромбензойна кислота
ІІ Дегідрогалогенування дигалогенаоканівдля одержання вінілгалогеновуглеводнів за реакцією елімінування:
R—CH—CH--R + KOH -------------- R—CH=C—R + KHal + H2O
спирт
Hal Hal Hal
ІІІ Заміщення гідроксильної групи у спиртах на галогенможна здійснити декількома способами:
взаємодія спиртів з галогеноводнями
R—OH + HHal ---------- R—Hal + H2O.
Реакційна здатність спиртів у цих реакціях змінюється у ряді: третинний> вторинний > первинний. Багатоатомні спирти зHHal взаємодіють дуже слабо, з малим виходом, тому для них практичного значення такий спосіб не має.
взаємодія з галогенідами Фосфору (ІІІ) і (V) :
3CH2=CH—CH2—OH + PCl3 ------ 3CH2=CH—CH2—Cl + H3PO3
Аліловий спирт Алілхлорид
C6H5—CH2—OH+PCl5-----C6H5—CH2—Cl+POCl3+HCl
Бензиловий спирт Бензилхлорид
взаємодія з тіонілхлоридом:
CH2—CH—CH2 + 3SOCl2 -------- CH2Cl—CHCl—CH2Cl + 3SO2 + 3HCl
OH OH OH
Гліцерин 1,2,3-Трихлорпропан