2.Необережне знищення або пошкодження майна - ст. 196 кк

У ст. 196 КК зазначено, що необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до 3-х років.

Об'єктом злочину розглянутої статті (як і ст. 194 КК) є чуже майно.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 196 КК, характеризується тим, що відповідальність по ній настає у випадку, коли злочин спричинив тілесні ушкодження або загибель людей. (під людськими жертвами розуміється загибель хоча б однієї людини, до тяжких тілесних ушкоджень необхідно відносити: заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одному або декільком особам; середньої ваги тілесних ушкоджень двом чи більш особам).

Що стосується матеріального збитку, то питання про те, чи варто визнати ті чи інші наслідки тяжкими в значенні ст. 194 КК, - є питанням факту, що дозволяється в кожнім випадку в залежності від конкретних обставин справи (наприклад значні руйнування важливих обєктів, заподіяння особливо великої матеріальної шкоди.

Із суб'єктивної сторони даний вид злочину характеризується найчастіше як використання відкритого вогню, застосування вогненебезпечних предметів і т.п. Суб'єктивна сторона даного складу злочину характеризується тільки необережною формою провини й у цьому його принципову відмінність від злочину, передбаченого ст. 194 КК.

Суб'єктом злочину може бути особа, що досягла 16-літнього віку. Характерною рисою суб'єкта злочину по ст. 196 є та обставина, що вона при здійсненні діяння, що привело до виникнення пожежі, не зобов'язана було виконувати правила пожежної безпеки.

Наприклад, у ніч на 23 квітня 2000 р. неповнолітні К. і Н., з метою крадіжки державного майна, проникнули в приміщення спецуправления "Орггазремавтоматика", розташоване в будинку N 14 по вул. Сумський у м.Харкові, при здійсненні крадіжки гр. Р. користався для освітлення палаючою свічкою, і упустив її на підлогу. Від полум'я свічі зайняв лежачий на підлоги мішок з бавовняної тканини. Гр. Р. намагався погасити вогонь, але не зміг цього зробити. Виникла пожежа. Дії неповнолітнього Р. повинні будуть кваліфіковані по ч. III ст.185 (крадіжка) і по ст. 196 КК України.

3. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки - ст. 270 кк

Усі злочини проти громадської безпеки згруповані у розділі IХ “Злочини проти громадської безпеки” Кримінального кодексу України. У цей розділ включена і ст. 270 КК, що передбачає кримінальну відповідальність за злочинне порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Це дає підставу вважати, що родовим об'єктом складу злочину ст. 270 КК є суспільна безпека, суспільний порядок і народне здоров'я. А безпосереднім об'єктом є державне, колективне й індивідуальне майно громадян. Предметом злочину розглянутої статті є конкретні норми і вимоги, що містяться в правилах пожежної безпеки.

Диспозиція ст. 270 КК є бланкетною, тобто вона відсилає до діючих правил пожежної безпеки. У ДСТУ 22.72.-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення" який затверджений Держстандартом України під такою назвою зазначено, що під правилами пожежної безпеки варто розуміти "комплекс положень, що встановлюють порядок дотримання вимог і норм пожежної безпеки при будівництві й експлуатації об'єктів". Як видно, обоє визначення власне кажучи однакові.

У кожнім конкретному випадку для вирішення питань про відповідальність по ст. 270 КК варто звертатися до правил, що регламентують пожежну безпеку на конкретному розглянутому підприємстві, установі, або організації.

Об'єктивну сторону розглянутого злочину складають тільки порушення конкретних норм і вимог відповідних правил, зазначених у конкретних пунктах.

Якщо діяння ( дія чи бездіяльність) особи хоча і погіршує протипожежний стан об'єкта, але воно не регламентується правилами - воно не може розглядатися як порушення. З юридичної точки зору, відсутність норми означає відсутність провини.

Гіпотеза ст. 270 КК встановлює: "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки:

• Ч.1 Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі – карається штрафом від п’ятидесяти до ста двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

• Ч.2 Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, - карається

позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

ПРИМІТКА Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (300х17=510 грн), а в особливо великих розмірах – якщо в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян( 1000х17=17000грн).

Про поняття "людські жертви" і "інші тяжкі наслідки" викладалося вище.

Головним і визначальним фактором об'єктивної сторони складу злочину, передбачених ст.270 КК наявність причинного зв'язку між порушенням правил пожежної безпеки і непередбаченою причиною виникнення пожежі.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.270 КК характеризується тільки необережною формою провини, хоча самі порушення правил пожежної безпеки можуть відбуватися як навмисне, так і по необережності.

Суб'єктом злочину ст. 270 КК можуть бути:

посадові особи, інші працівники будь-яких підприємств, установ, організацій, які знаходяться з ними у виробничих відносинах хоча б і тимчасових; відповідальні квартиронаймачі, і інші, але тільки ті, на яких діючими правилами пожежної безпеки спеціальними розпорядженнями безпосередньо покладений обов'язок виконувати правила пожежної безпеки контролювати і забезпечувати їхнє дотримання на визначеній ділянці (визначено в Постанові Пленуму Верховного Суду колишнього СРСР N 3 від 2 березня 1989 р.). Іншими словами, правила пожежної безпеки може порушити будь-як особа, незалежно від віку, службового становища, місця перебування й ін. Однак, до кримінальної відповідальності за порушення правил пожежної безпеки може бути притягнуто тільки та особа, що має ознаки спеціального суб'єкта стаття 270 КК.