В умовах надзвичайної ситуації

1.1 "Основні поняття, що використовуються в межах дослідження: їх юридично-психологічний, семантичний та феноменологічний аналіз"

Відзначено, що поняття "психічний стан" з моменту своєї появи зазнало значних змін, які пов'язані як із розширенням сфери його застосування, так і великою мірою з фундаментальним вивченням різноманітних аспектів цієї категорії - причинності, регуляції, детермінації, прояву. Психічні стани – це особлива психологічна категорія, яка об’єднує велику групу життєвих явищ, цілісна характеристика психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність перебігу психічних процесів залежно від відображення речей і явищ дійсності та психічних властивостей особистості (М.Д. Левітов, І.А. Сапов, А.С. Солодков, Є.М. Алексеєв, Л.Г. Дикая, А.Ц. Пуні, В.І. Медведєв, Ю.Є. Сосновикова, Т.А. Немчин, Л.А. Китаєв-Смик, В.А. Бодров та ін.).

Психічний стан розглядається в дослідженні як частина (компонент) функціонального стану організму фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України, що може зазнавати істотних змін у зв’язку із впливом на організм професійної діяльності в умовах впливу стрес-факторів екстремальної ситуації (пожежа, землетрус, аварія, загибель людей тощо).

Під екстремальною ситуацією (у межах даного дисертаційного дослідження) припускається будь-яке поєднання компонентів зовнішнього середовища, що характеризуються наявністю безпосередньої загрози фізичного або морального збитку персоналу МНС; опосередкованих соціальних загроз (соціально-правові санкції, матеріальний збиток, можливі наслідки фахових не успіхів і т.п.); опосередкованої або неопосередкованої загрози особистої смерті.

Доведено, що мірою екстремальності може виступати ступінь незакінченості адаптаційного процесу з розвитком явищ часткової або повної дезадаптації, коли стан динамічної неузгодженості переходить у критичний.

Проведений аналіз законодавства України, підзаконних актів з проблем діяльності фахівців екстремального профілю дав підставу зробити висновок про суттєві неузгодженості у використанні термінів і понять сфери цивільного захисту. Відзначено, що на сьогодні і деякі вітчизняні вчені буває, довільно трактують визначення та поняття, ігноруючи термінологію, яка вживається відповідно до чинного законодавства та державних стандартів, або керуються застарілою термінологією, яка на сьогоднішній день через відміну того чи іншого законодавчого або нормативного акту втратила свою актуальність. Неоднозначність понять “екстремальна ситуація”, “надзвичайна ситуація”, “аварійно-рятувальні роботи” і т.ін. призводить до розходжень у поглядах на суть тих або інших психічних явищ, розбіжності в трактуваннях досліджуваних феноменів, суперечливості отриманих даних, відсутності суворих критеріїв при їхній інтерпретації, використання неадекватних методичних прийомів дослідження і т.ін. Логіка вивчення проблеми мінімізації негативних психічних станів і реакцій, що виникають у персоналу аварійно-рятувальних підрозділів МНС України в умовах ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, зумовлюють необхідність подальшого розвитку понятійного апарату в цій галузі, диференціації і чіткої ієрархії основних понять.