Висновки

До негативних факторів належать такі фактори діяльності працівників МНС України, вплив яких призводить до стану динамічної неузгодженості. Стан динамічної неузгодженості може характеризуватися порушенням адекватності фізіологічних реакцій (реакція, що виникає під час діяльності у фахівців підрозділів МНС України, насамперед при дії фізичних чинників) або порушенням адекватності психологічних і поведінкових реакцій (характерне для інформаційно-семантичних факторів службової діяльності). Проте найбільш частим у діяльності персоналу МНС є змішаний тип реакції, коли первинна зміна фізіологічних функцій є приводом для динаміки поведінкових реакцій або, навпаки, зміни психологічних характеристик призводять до появи фізіологічних зсувів.

Особливостями професійної діяльності пожежних-рятувальників є виконання професійного завдання в незвичайних умовах, сполучених із небезпекою для життя і здоров'я; несприятливий вплив фізичних і хімічних факторів: сильного задимлення, високої температури, вологості, зниження концентрації кисню в повітрі, виділення токсичних продуктів горіння, сильних шумів і т. ін.; висока «ціна» діяльності, прийнятих рішень, підвищена відповідальність за порятунок людей, матеріальних цінностей, локалізацію й ліквідацію надзвичайної ситуації; дефіцит часу на переробку інформації, яка надходить, ухвалення рішення та виконання необхідних дій; складна динаміка змін функціональних станів, високий рівень нервово-психічної напруги, підвищені фізичні навантаження; робота в індивідуальних засобах захисту органів дихання і шкіри, які обмежують огляд, рухи і взаємодію один з одним у складі пожежного розрахунку; можливість виникнення паніки, метушні, які створюються як постраждалими, так і сторонніми людьми; динамічна зміна обстановки, виникнення аварійних ситуацій, загроза вибуху й руйнування конструкцій палаючих об'єктів і т. ін.

Перераховані умови діяльності визначають підвищені вимоги не тільки до рівня стану здоров'я, фізичної підготовленості пожежного-рятувальника, але й до його індивідуально-психологічних особливостей.

Аналіз умов професійної діяльності та особливостей її впливу на психічний стан, особистісні якості пожежного-рятувальника довів недосконалість системи професійного психологічного відбору, психологічного забезпечення та психологічного супроводження діяльності цих фахівців, що негативно впливає на рівень успішності виконання пожежним-рятувальником своїх професійних обов’язків.

Список використаної літератури

1. Дмитриева М.А. Человеческий фактор на производстве / М.А. Дмитриева. – Л. : Ленингр. орг. о-ва “Знание” РСФСР

2. Дмитриева М.А. Психологический анализ системы человек– профессиональная среда / М.А. Дмитриева // Вестник ЛГУ. – Серия 6. «Психология». – 1990

3. Общая психология / С.Д. Максименко. – М.: “Рефл-бук”, К. : “Ваклер”.

4. Пономаренко В.А. Методологические основы изучения ошибочных действий человека / В.А. Пономаренко, Н.Д. Завалова // Психологические основы профессиональной деятельности: хрестоматия – М.: ПЕР СЭ ; Логос.

5. Пономаренко В.А. Психология человеческого фактора в опасной профессии / В.А. Пономаренко. – Красноярск, 2006.

6. Потапчук Є.М. Соціально-психологічні основи збереження психічного здоров'я військовослужбовців : дис. ... доктора психол. наук : 19.00.09 / Потапчук Євген Михайлович. — Хмельницький, 2004.

7. Сафін О.Д. Психологія управлінської діяльності командира: навчальний посібник / О.Д. Сафін. – Хмельницький: Видавництво Академії ПВУ, 1997.

8. Столяренко А.М. Экстремальная психопедагогика : учеб. пособие для вузов / А.М. Столяренко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.

1. Корольчук М. С., Крайнюк В. М. Теорія і практика професійного психологічного відбору: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, 2006. – 580 с.

2. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – 2-е вид., випр. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 400 с.

3. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2006 – 580 с.

4. Кремень М.А. Спасателю о психологии. – Мн.: Изд. Центр БГУ, 2003. – 136 с.

5. Кришталь М.А. Психологічна підготовка пожежників: Навч. посібник. – Черкаси: ЧПТУ МВС України, 1996. – 65 с.

6. Лебедев В.И. Экстремальная психология. Психическая деятельность в технических и экологических замкнутых системах: Учебник. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 431 с.

7. Майборода Г.Я., Бут В.П., Кришталь М.А. Психологія та педагогіка: Навчально-методичний посібник. – Черкаси: ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля, 2004. – 207 с.

8. Наказ МНС України від 07.10.2004 р. №100 “Про затвердження Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників МНС України”.

9. Наказ МНС України від 10.07.2003 р. №226 “Про затвердження Настанови з організації виховної роботи з особовим складом МНС України

10. Наказ МНС України від 23.02.2004 р. №89 „Про затвердження Інструкції з організації психологічного забезпечення службової діяльності аварійно-рятувальних служб”.

11. Наказ МНС України від 23.11.2004 р. №187 „Про затвердження Концепції психологічного забезпечення службової діяльності працівників апаратів та підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій”.

12. Наказ МОЗ України від 23.09.94 р. №263/121 “Про затвердження переліку робіт, де є потреба у професійному доборі”.

13. Повзик Я.С., Панарин В.М. Тактическая и психологическая подготовка руководителя тушения пожара. – М.: Стройиздат, 1988. – 42 с.

14. Про пожежну безпеку: Закон України / Верховна Рада України. – К., 1993.

15. Про положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи / Указ президента України №1430/2005.

16. Про правові засади цивільного захисту: Закон України / Верховна Рада України – К., 2004.

17. Самонов А.П. Психологическая подготовка пожарных. – М.: Стройиздат, 1982. – 79 с.

18. Самонов А.П. Психология для пожарных. – Пермь, 1999. – 600 с.

19. Столяренко А.М. “Экстремальная психопедагогика” М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 607 с.

20. Кузьмінський А.І., Теслюк П.В., Яценко Т.С. та ін. Галузеві стандарти вищої освіти зі спеціальності 6.010100 – практична психологія. – Черкаси: Черкаський національний університет, 2004. – 325 с.

Творче завдання (№6)

Дитина не слухає батьків. Часто, після декількох спроб добитись покори, а інколи відразу, батьки переходять на крик, можуть вдарити для того, щоб дитина зробила так, як вважають за потрібне батьки.

Оцініть такі дії з точки зору їх корисності для формування у подальшому житті психологічної готовності до подолання екстремальних умов. Яким чином формується у людини стереотип неправильного реагування психіки? Де він бере свій початок?

Відповідь: щоб добитися покори дитини, іноді доцільно застосовувати фізичну силу, тобто вдарити дитину, але до таких методів вдаватися в крайніх ситуаціях, коли інші методи не діють. Дитину потрібно заохочувати різними методами, наприклад, відвести до розважального центру, цирку, кінотеатру, зоопарку чи іншого місця, де дитині подобається проводити час; купити їй іграшку, чи солодощі. Якщо такі дії безрезультатні, то потрібно застосувати суворіші методи, наприклад, поставити дитину в куток. Однією з причин патологічного формування характеру дитини є брак уваги до його проводження часу, інтересам в сім'ях, де батьки або не хочуть, або не вміють зайнятися вихованням своїх дітей. Такі батьки кажуть, що вони зайняті і їм бракує часу на виховання дитини. Але ж і інші батьки не менш зайняті. Головне, що повинні засвоїти усі без винятку батьки: вони відповідають перед суспільством за те, якою людиною виросте їх син чи донька. Батьки повинні не тільки годувати і вдягати своїх малят, а й навчати їх мислити, аналізувати вчинки, формувати їхні інтереси, виховувати характер. Робота, звісно, клопітлива, важка, але розраховувати, що діти зростуть, як бур'ян в полі, не доводиться. Зазвичай діти наслідують в усьому дорослим, своєму найближчому оточенню.

Для молодшого школяра з агресивною поведінкою характерні різкі негативні реакції на незначні зауваження й прояв агресивного напору за відсутності помітних причин і врахування ситуації. Стандартні реакції дорослих у відповідь посилюють особливості агресивних проявів дітей і зовсім не сприяють подоланню проблеми. Результату можна досягти за умов комплексного підходу до аналізу й корекції життєвої ситуації дитини. Це завжди важко для шкільного психолога, хоча б тому, що для продуктивної співучасті учителя й батьків нерідко доводиться мотивувати їх спеціально. Але якщо це вдається, тоді реально досягти успіху. Адже кожна дитина гостро переживає конфлікт, і щире доброзичливе ставлення дорослих до її емоційного світу спроможне викликати доволі швидкі зміни в картині поведінки.