7. Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити

виникнення НС на території України, розрізняються:

НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи),

пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних

речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на

інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні

аварії на греблях, дамбах тощо. НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану

повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо. НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на

екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба

викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення

вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо. НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій.

8. Успіх аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт в зонах надзвичайних

ситуацій досягається:

- завчасною підготовкою органів управління, сил і засобів до дій при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій, в т.ч. завчасним всебічним вивченням особливостей вірогідних дій (вивчаючи ділянки і об'єкти робіт), а також маршрутів введення сил; - екстреним реагуванням на виникнення надзвичайної ситуації

(організацією ефективної розвідки, приведенням в готовність і створенням в короткі терміни необхідного угрупування сил і засобів, своєчасним

введенням її в зони НС);

- безперервним, твердим і стійким управлінням роботами, прийнятті

оптимального рішення і послідовним втіленням його в життя, підтримкою

стійкої взаємодії сил ліквідації надзвичайної ситуації; - безперервним веденням робіт до повного їх завершення, з використанням

сучасних технологій, що забезпечують якнайповніше використання можливостей

сил і засобів; - неухильним виконанням встановлених режимів робіт і заходів безпеки;

- організацією безперебійного забезпечення робіт і життєзабезпечення

потерпілого населення і рятувальників.

9. На воді в зимовий період. Людині, яка потрапила у полинь, необхідно надати допомогу. При цьому не потрібно наближатися до потерпілого стоячи, тому що можливо провалитися під лід. До потерпілого необхідно наближатися повзучі на животі, потім в залежності від обстановки, що склалася у місця події, подвати потерпілому багор, драбину, мотузку, ремінь, кашне. Якщо немає ніяких присторїв для надання допомоги, то 2-3 особи лягають на лід ланцюгом, утримуючи один одного за ноги, просуваються до потерпілого, для того щоб допомогти йому вибратися з місця полині на лід і переправити на берег. Якщо поряд нікого нема, людина яка потребує допомоги, повинна діяти

самостійно, не піддаючись паніці. Потрапивши в пролам льоду, потрібно широко розкинути руки, для того щоб утриматися на поверхні, спокійно без різких рухів, намагатися вибратися на міцний лід, і лежачі на спині або на животі рухатися по льоду до берегу, відштовхуючись ногами вік кромки льоду. Для надання допомоги людям,які провалилися під лід використовують доски,драбини, сани, шлюпки.

10. НС природного характеру- небезпечні геологічні,

метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища,

деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану

повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей,

сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.( Землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі).

11.Завдання та ф-ї аварійно-рятувальних служб. Основними завданнями аварійно-рятувальних служб є: - проведення під час виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях аварійно-рятувальних робіт;

-ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків;

- виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та щодо захисту від них населення і територій;

- захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.

Відповідно до покладених на них завдань основними функціями аварійно-рятувальних служб є:

• забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

• пошук і рятування людей на уражених об'єктах і територіях, подання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров'я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів;

• ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;

• контроль за готовністю об'єктів і територій, що ними обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

• участь у розробленні та погодження планів реагування на надзвичайні ситуації на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються;

• участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

• участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;

• участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення обсягів матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

• організація ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків;

• пропаганда у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Завдання і функції конкретних аварійно-рятувальних служб визначаються їх статутами чи положеннями, які погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, та затверджуються згідно з законодавством.

12. Основними вражаючими факторами виникнення небезпечних ситуацій на водних об’єктах є: повітряна гідравлічна або сейсмічна ударна хвиля; осколки, що розлітаються; механічний удар; гідравлічний тиск потоку води; вітровий потік, вітрове навантаження, вітровий тиск; снігове навантаження; вібрація і коливання визначеної тривалості з небезпечними частотами і амплітудами; звуковий удар; тепловий і електромагнітний імпульси; відкрите полум’я і термічна дія; токсична дія рідких і газоподібних речовин; іонізуюче випромінення; радіаційне опромінення; сильне електромагнітне поле; грозовий розряд; дефіцит води і їжі; дефіцит кисню; переохолодження в результаті тривалого перебування потерпілого в воді; отруйні і небезпечні морські тварини; тривале перебування людей в закритих (ізольованих) просторах.

Вражаючи фактори обумовлюють утворення негативного впливу на людину і

больового стану організму в тому числі летальних наслідків травми і тяжких

пошкоджень від механічних ударів, падіння, прості та хімічні опіки, отруєння,

захворювання і травми від іонізуючого електромагнітного, радіаційного

випромінювання, морська хвороба, переохолодження організму, перегрів

організму, виснаження організму внаслідок відсутності їжі, страх і паніка,

опіки, травми і укуси, клаустрофобія.

13. АРІ: немеханізовані і механізовані. Механізовані АРІ: гідравлічний, пневматичний, електроінструмент, бензоінструмент. Один з найбільше широко застосовуваних у рятувальних підрозділах комплектів аварійно-рятувального інструмента є - комплект гідравлічного

інструмента. Комплект інструмента складається з набору виконавчих

гідропристроїв, які повинні забезпечувати виконання наступних операцій: переміщення - розсування, стягування, розширення; фіксація; пережимання; різання - кусання,

перерізання, прорізання, розрізування. Цей набір є основним, але не обмежує можливості гідравлічного інструмента. До перерахованого набору є можливість додатково

підключати й інші робочі органи. Наприклад, такі як пильний ланцюг, трубогиби, тросорізи, бетоноломи й багато чого іншого. Любий наявний інструмент може мати гідравлічний

привід і працювати в комплексі з перерахованим набором робочих органів комплекту.

14. Пошуково-рятувальні роботи (ПРР) починаються з пошукових робіт, які повинні бути здійснені в найкоротші терміни в зонах будь-якої НС. Чим швидше знайдені потерпілі, тим менше вірогідність летального результату. Пошук проводиться силами спеціально підготовлених підрозділів рятувальників після проведення рекогносцировки, розвідки зони НС об'єкту робіт, а також після проведення необхідних аварійно-технічних і підготовчих робіт. Потерпілі в зонах НС можуть знаходитись на верхніх поверхах будівель, в блокованих приміщеннях, в завалах: під обламаннями, в підвальних поверхах

будівель, що обрушилися, або в порожнинах завалу, які утворюються в результаті неповного обвалення приміщень перших поверхів, крупних

елементів і конструкцій будівель. Такі порожнини частіше за все можуть

виникати між стінами будівель і похило лежачими балками або плитами перекриттів, що збереглися, під сходовими маршами . В зонах високо рівня води потерпілі можуть бути блоковані над поверхнею води (дерева, верхні поверхи і дахи будівель і споруд); на поверхні води; під водою (в затоплених приміщеннях і на дні). Пошукові роботи можуть проводиться також у випадках виникнення НС в умовах природного середовища (заблукали, відірвало крижину, потрапили в лавину.), при транспортних аваріях. З врахуванням всіх цих показників розроблена наступна класифікація ПРР по місцю їх проведення: ПРР на відкритій місцевості; ПРР в лісистій

місцевості; ПРР на річках і озерах; ПРР в районах затоплень; ПРР в болотистій місцевості; ПРР в густонаселених районах; ПРР на маршрутах і в місцях масового відпочинку; ПРР при авариях на промислових підприємствах; ПРР в умовах лісних пожеж і пожеж на торфовищах.

15. Технічні засоби проведення пошуку. Принципова можливість виявлення і ідентифікації людини за допомогою технічних засобів заснована на реєстрації приладами характерних для життєдіяльності людини проявів, таких як дихання серцебиття, рух, електромагнітне випромінювання і т.д. Перераховані чинники лягли в основу створення приладів пошуку декількох типів, що розрізняються за способом фіксації людини:акустичні; оптичні; радіохвильові; реєструючі продукти метаболізму і т.д.

Двоканальний акустичний прилад пошуку потерпілих в надзвичайних ситуаціях. АПП-1М

Призначений для пошуку живих людей, що знаходяться під завалами з різних будівельних матеріалів, грунту, льоду і снігу по акустичних сигналах звукового діапазону частот, які вони видають, а також ведення переговорів з потерпілим в напівдуплексному режимі двостороннього гучномовного зв'язку.

16. При виникненні НС, пов’язаних з викидами АХНР, рятувальники повинні:

- провести розвідку, оцінити хімічну обстановку, визначити межі небезпечної

зони, прийняти заходи по її огородженню;

- виявити людей, які зазнали впливу отруйних речовині надати їм

невідкладну допомогу;

- розробити план заходів і приступити до ліквідації наслідків аварій;

- організувати контролб за вмістом небезпечних речовин в повітрі, воді,

грунті. Зупинку викиду АХНР на з/д проводять шляхом зароблення отворів в ємності, перекачуванням рідини з аварійних ємностей в резервні,

перевантаження небезпечних продуктів в безпечне місце.

Заробка течі здійснюється з використанням дерев’яних або пластмасових клинів, які забиваються в отвори (течі). Іноді використовують хомути або бандажі.Джерело зараження локалізується обвалуванням рідини, що розтіклася,

створенням перепон на шляху її розтікання, збором шкідливих речовин в

углиблення, спеціальні канави або контейнери, дегазацією АХНР розчинами

нейтралізаторів та адсорбентами (пісок, щебінь, грунт, гравій).

Для проведення обвалування території, устрою перепон і углиблень, збору

грунту і адсорбуючих матеріалів використовують бульдозери, автогрейдери,

екскаватори, ручні землерийні інструменти.

З враженої території АХНР перекачуються в цистерни і автоцистерни. Після

цього проводиться обеззаражування території і транспортних засобів.

Нейтралізація АХНР рідинним способом здійснюється за допомогою

пожежних, полив очних, моєчних, авто розливних машин і насосних станцій.

Всі заходи по ліквідації наслідків НС з АХНР повинні здійснюватися з

урахуванням характеру вантажуі заходами безпеки, які вказуються в аварійній

картці. При супроводі небезпечного вантажу провідниками або спеціалістами

вантажовідправника необхідно враховувати їх вказівки в ході проведення ПРР.

Рятувальники повинні бути ознайомлені з основними характеристиками

АХНР і засобами їх обеззаражування.

17. Дозиметричний контроль – це система заходів, організовуваних для

контролю радіоактивного опромінювання особового складу формувань і

населення і визначення ступеня радіоактивного забруднення об'єктів

зовнішнього середовища. Дозиметричний контроль проводиться з метою своєчасного

отримання даних про дози опромінювання особового складу формувань і населення при діях в зонах радіоактивного забруднення. За даними контролю визначається режим роботи формувань і їх радіаційні ураження з метою встановлення необхідності поразки з метою встановлення необхідності лікування в медичних установах.

18. Перед проведення рятувальних робіт при ДТП

потрібно в першу чергу забезпечити порядок та безпеку навколо зони "НС" для цього

організуються так звані кола безпеки. Коло безпеки це визначене на місці

пригоди зон розташування та дій сил та засобів, які беруть участь у рятувальних

роботах. Центром кіл безпеки є постраждалий.

Внутрішнє коло (1 порядку). Зовнішня межа цього кола знаходиться на відстані 3-5

метрів від постраждалого (постраждалих). В цьому колі можуть знаходитися тільки

особи які безпосередньо працюють з постраждалим рятувальники та лікарі. Виняток становлять тільки фахівці які забезпечують необхідну в конкретному місці безпеку

дій за прямою вказівкою керівника робіт.

Коло забезпечення (2 порядку). Зовнішня межа цього кола знаходиться на відстані

6-10 метрів від постраждалого (постраждалих). В цьому колі можуть знаходитися

тільки фахівці, які забезпечують заходи, що проводяться в першому колі, які обслуговують аварійно-рятувальне обладнання та іншу техніку. Виняток становлять тільки фахівці які забезпечують необхідну в конкретному місці

безпеку дій, проведення слідчих дій, а також медичні працівники за прямою

вказівкою керівника робіт. В цьому колі призначають місце для збору уламків автомобіля при деблокуванні та іншого сміття.

Додаткове (резервне) коло забезпечення (3 порядку). Зовнішня межа цього кола

становить від 20 метрів до декількох кілометрів. Це коло організується у випадках коли в аварію потрапив транспортний засіб який перевозив небезпечні речовини такі як

небезпечні хімічні, радіаційні пожежевибухо небезпечні і виникла загроза поширення небезпечних факторів. Автомобілі спеціальних служб які залученні до

ведення рятувальних робіт повинні знаходитися за межею кола забезпечення 3 порядку, а також фахівці які не мають відповідних засобів захисту, або не залученні в

даний час до робіт. Зовнішня межа кола забезпечення є межею оціпління, яке організується за вказівкою керівника робіт силами ДАЇ.

Додаткове коло забезпечення (4 порядку). Це коло організується у випадках коли

необхідно направляти транспортні потоки в об'їзд зони "НС", а також для пропуску

спец автомобілів в зону ведення рятувальних робіт.

Розміри та кількість кіл безпеки корегуються керів- . ником рятувальних робіт

виходячи з оперативної обстановки на місці.