Міністерство освіти і науки України

Горлівський машинобудівний коледж

Звіт

з професійної практики

Студентки групи 41-КТ

Голотової Ганни Олегівни

База практики - ЗАТ „ Горлівський машинобудівник”.

Початок практики _________________

Закінчення практики________________

Керівник бази від коледжу___________ Щепіхін В.М.

Горлівка 2007 рік.

Зміст с.

Вступ…………………………………………………………………………………. 3

1. Характеристика діяльності ………………………………………………............. 5

1.1. Характер продукції, що випускається………………………………….…… 7

1.2. Структура підприємства та управління трудовим колективом.................... 8

1.3. Організація виробничого процесу………………………………….……….. 10

1.4. Організація охорони праці……………............................................................ 12

1.5. Обов’язки майстра цеху………………………………………........................ 13

2. Систематизація матеріалів щодо дипломного проектування………………….. 14

2.1. Технічні вимоги на обробку деталі і засоби їх досягнення.......................... 14

2.2. Заготовка для завданої деталі в умовах виробництва................................... 17

2.3. Технологічний процес виготовлення деталі в умовах виробництва……… 19

2.4. Технологічне оснащення, що вживають для виготовлення завданої

деталі в умовах виробництва............................................................................ 20

2.5. Економічні показники роботи дільниці механічного цеху………………… 22

3. Персонал підприємства…...……………………………………………….............3

3.1. Кваліфікація та склад персоналу…….………………………………….…....3

3.2. Планування численності робітників за окремими категоріями.................. 4

3.3. Штатний розклад…………………………………………………….………. 5

4. Організація заробітної плати………………………………….…………………. 5

4.1. Елементи тарифної системи………………………………........................... 5

4.2. Форми заробітної плати………………………………................................... 6

5. Основні фонди підприємств………………………………….………………….. 8

5.1. Класифікація, групування та склад основних фондів….............................. 8

5.2. Методи оцінки основних фондів…………………….................................... 9

5.3. Амортизація………………..………………………………............................ 10

5.4. Показники використання…………………………….................................... 10

6. Прибуток, рентабельність….………………………………….…………………. 11

6.1. Види прибутку та рентабельності………………………............................ 11

6.2. Джерела формування та напрямки використання прибутку.........................13

Висновки практики............................................................................................ 23

Список використаних джерел........................................................................... 24

Додатки

Вступ

Машинобудування – основа сучасної економіки. Рівень розвитку машинобудування визначає технічний стан будь-якої держави. Донедавна розвиток техніки був зв'язаний з одержанням, передачею і використанням різних видів енергії – механічної, тепловий, електричної.

В розвитку народного господарства істотне місце займає прискорення науково-технічного процесу на базі технічного переозброєння виробництва, створення і випуску високопродуктивних машин і устаткування, впровадження нової техніки і матеріалів, прогресивної технології і систем машин для комплексної механізації й автоматизації виробництва. У зв'язку з цим велика увага приділяється розробці, освоєнню і впровадженню нових високоефективних технологічних процесів, нових матеріалів, зниженню металоємності виробів, економіки паливно-енергетичних ресурсів, механізації й автоматизації підготовчих і виробничих процесів, підвищенню надійності і довговічності виробів.

В даний час розвиток техніки пов'язаний із проблемами одержання, накопичення, обробки і використання значних масивів інформації для створення технологічних процесів виготовлення виробів. Це стало можливо за рахунок використання обчислювальної техніки в різних галузях діяльності людини: при проектуванні технологічних процесів, при створенні машин для їхньої реалізації та при втіленні їх у виробництво. Таким чином, автоматизація процесів проектування виробництва лежить в основі розвитку всіх галузей промисловості. Впровадження САПР забезпечує подальший розвиток індустрії.

Однією з основних задач машинобудування є виготовлення машин заданої якості при найменших витратах матеріалів, мінімальній собівартості і високій продуктивності. В даний час у промисловому виробництві великого значення набула потреба підвищення продуктивності при високій гнучкості виробничого процесу, чому і сприяє впровадження верстатів з ЧПК, які являють собою вид технологічного обладнання, призначеного для устаткування виробництв, що швидко переналагоджуються на випуск нових виробів. Простота керування цим устаткуванням за допомогою ЧПК забезпечує зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції та робить можливою технологію, що використовує наскрізні системи автоматизованого проектування (САПР) і підготовки виробництва, системи з розширеною механізацією та автоматизацією самого виробництва.

Та поряд із сучасними верстатами з ЧПК, в умовах середньо серійного типу виробництва використовуються й універсальні та спеціалізовані верстати (зубофрезерні, вертикально-свердлильні та ін.), що дозволяють домогтися високої продуктивності праці при досить великих обсягах випуску продукції.

Метою даного дипломного проекту є розробка гнучкої автоматичної лінії для виготовлення деталі «вал – П3.02.00.001.», при використанні сучасного науково-технічного досвіду у галузі машинобудування та при впровадженні новітніх систем автоматизованого проектування для деяких розрахунків і оформлення технічної документації.

1. Характеристика ділянки

1.1 Характер продукції, що випускається

Деталь П3.02.00.001.-Вал, задана на дипломне проектування, виготовляється на ЗАТ «Горлівський машинобудівник».

На цьому підприємстві, яке є ведучим у вугільному машино будівництві СНД, випускають гірничо - шахтне устаткування. На заводі постійно збільшується номенклатура продукції, впроваджується модифікація та уніфікація виробів з використанням новітніх технологій.

Підприємство випускає комбайни: УДК300, машинопогрузочні МПБ, КПД, КПЛ, КДК700, КДК500, 2КШ3, 2ГШ68, «Кировец-2ДО», 2КЦТГ, ДО103М, КА80, 1ДО101У, РКУ10, 1ГШ68.

Для круто падаючих шарів створені комбайни «Пошук-2» та «Пошук-2Р». Ці комбайни оснащені засобами автоматизації, надійні та ефектні в експлуатації.

Крім комбайнів завод випускає: нарізні комплекси, прохідницькі машини, насосні установки, бурове устаткування, товари народного споживання та інше.

Зараз ЗАТ „ Горлівський машинобудівник” веде роботи по створенню, відновленню й освоєнню нового покоління гоношахтного устаткування.

На підприємстві приймаються замовлення на виготовлення металовиробів з обліком наявних технічних можливостей:

* Штампування – маса деталей від 0,1- 200кг, максимальний діаметр деталі 450мм.

* Механообробна корпусних деталей вагою до 10т., розміром

2,5х1,6х1,2м.

* Вільне кування – маса деталей від 0,5 - 350кг.

* Шліфування зуба до модуля 16 мм, діаметр деталі до 800мм.

* Нарізка зуба до модуля 20 мм., діаметр деталі до 800мм.

* Лиття : сталеве (35Л, 45Л, 35ФАЛ, 35МАФЛ, та ін..) – маса виливка до

4т. чавунне (СЧ20,СЧ30, СЧ35) – маса виливка до 4т.

* Виконувані види термообробки:

а) цементація , загартування, поліпшення з параметрами деталей:

типу дисків – до 300кг., діаметр до 600мм, типу валів – до 300кг., L до

900 мм.

б) нормалізація, відпалювання деталей масою до 8т., розміром

5000х15000х15000мм.

в) загартування ТВЧ деталей: типу дисків – товщиною до 4мм, діаметр

до 280мм, типу валів – до 60кг., L до 900 мм.; максимальний модуль

зуба під загартування ТВЧ – 6мм.

г) гальванопокриття – хромування – максимальна довжина деталі

1600мм.

* Внутрішнє шліфування – максимальний діаметр обробки 400мм.,

максимальна довжина шліфування 320мм.

* Зовнішнє шліфування - максимальний діаметр обробки 560мм, максимальна

довжина шліфування 2500мм

* Токарська обробка - максимальний діаметр обробки 1000мм, максимальна

довжина шліфування 3000мм.

1.2 Структура підприємства та управління трудовим колективом

Управління сучасним машинобудівним виробництвом являє собою складний процес. ЗАТ „ Горлівський машинобудівник” керує генеральний директор. В його розпорядженні все майно підприємства. Він укладає договори, видає накази про прийом та звільнення робітників, їх заохочення та стягнення в залежності від якості роботи.

У підпорядкуванні генерального директора знаходяться такі функціональні відділи:

- юридичний відділ;

- відділ охорони праці і техніки безпеки, стежить за дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки на підприємстві при експлуатації устаткування.

- відділ технічного контролю (ОТК), контролює якість продукції, що випускається;

- контрольно-ревізійний відділ (КРО), проводить ревізії та перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності структурних підрозділів;

- відділ зовнішньої кооперації (ОВК), забезпечує найбільш повне й економічне використання в виробництві напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

- відділ матеріального і технічного постачання (ОМТС), забезпечує комплексне, своєчасне і рівномірне забезпечення потреби виробництва;

- відділ реалізації.

Першим заступником генерального директора є головний інженер, у його підпорядкуванні знаходяться наступні відділи:

- відділ головного конструктора (ОГК), розробляє нові конструкції машин;

- відділ головного технолога (ОГТ), займається розробкою технологічних процесів виробництва машин, відмовлень техніки;

- відділ технічного обслуговування (ВІД), установлює причини поломок.

У підпорядкуванні заступника генерального директора по виробництву знаходяться:

- виробничо-диспетчерський відділ (ПДО), здійснює планування і керівництво ходом виробництва, забезпечує випуск продукції за графіком;

- цеха: М1, СБ2, М3, М4, СМК6, М10, М11, М12, ливарний, ковальський, термічний.

1.3 Організація виробничого процесу.

Організація виробничого процесу значною мірою зумовлюється складністю виробу, який випускається.

Виробничий процес - це сукупність взаємозв’язаних основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, у результаті яких вихідні матеріали і напівфабрикати перетворюються в готові вироби. Головну частину виробничого процесу становить виробничий процес, який забезпечує зміну форм, розмірів і властивостей оброблюваних предметів праці і складання готових виробів.

Залежно від характеру технологічного процесу розрізняють три стадії останнього: заготівельну, обробну та складальну.

За роллю у виробництві розрізняють основні, допоміжні та обслуговуючі процеси.

Основні процеси - це технологічна зміна геометричних форм, розмірів та фізико - хімічних властивостей виробів, випуск яких передбачений планом підприємства. Допоміжні процеси забезпечують безперебійність основних. А обслуговуючі призначені для обслуговування основних і допоміжних процесів.

За складністю кожний із названих процесів може бути простим (ряд послідовних операцій, результатом яких є деталь) і складним (поєднання декількох простих процесів).

Уміння раціонально організувати виробничий процес виготовлення виробу полягає, власне, в тому, щоб розщеплювати складний процес на прості, а потім звести їх в єдиний комплекс у часі і просторі так, щоб забезпечити випуск готових виробів у необхідній номенклатурі і кількості та в потрібні строки.

Організація виробничого процесу полягає в забезпеченні раціонального поєднання в просторі і часі основних, допоміжних і обслуговуючих процесів, а також людей і матеріальних елементів виробництва.

Незважаючи на різноманітність виробничих процесів і самої продукції, відмінність умов виробництва існують загальні принципи організації виробничих процесів. спеціалізація, пропорційність, паралельність, ритмічність, прямоточність, безперервність.

Здебільшого дотримання одних принципів здійснюється за рахунок інших, тому знаходять компромісний варіант, який обумовлений економічним міркуванням.

На заводі двозмінний режим роботи, при 5-денному робочому тижні.

Початок і закінчення роботи та перерви для харчування і відпочинку для цехів основного і допоміжного виробництва встановленні наступні:

Початок роботи перша зміна - 7.00;

друга зміна - 15.30.

Перерва – за графіком

Закінчення роботи перша зміна - 15.30;

друга зміна – 24.00.

Для підлітків до 16 років робоча зміна триває 4г. 40 хв., від 16 до 18 років – 7г.

На заводі існує пропускна система, є три прохідні – Північна, Південна, Східна – що охороняються відомчою охороною.

Передбачено ряд протипожежних заходів – наочна агітація та протипожежні стенди, вогнегасники і пожежні гідранти.

За виконання правил техніки безпеки відповідає начальник цеху, а на кожній ділянці – майстер.

Деталь П3.02.00.001. – Вал задана на дипломному проекті виготовляється у механічному цеху №1, що є одним з основних механічних цехів. У цеху є 7 виробничих ділянок.

На першій обробляються – шестерні, муфти, напівмуфти модулем до m=6мм.;

На другій – деталі тіл обертання - кришки, склянки, втулки;

На третій, четвертій та п’ятій дільниці обробляються – шестерні, колеса, вали, напівмуфти модулем з m=7…20мм.;

Шоста ділянка – є чорновою ділянкою, на якій виконується чорнова обробка всіх деталей, що надходять на обробку даного цеху.

На сьомій ділянці – обробляються деталі типа «Вал».

Задана деталь П3.02.00.001. – «Вал» обробляється на сьомій ділянці.

Заготовка із заготівельних цехів надходить на робоче місце.

У кожного робочого місця є тумбочка і стелажі, у яких робітник розміщає свій інструмент. На початку робочого дня робітник одержує наряд від майстра, після чого він ознайомлюється з кресленням. Потім робітник повинен одержати в інструментальній коморі різальний та вимірювальний інструмент, а також

необхідне оснащення.

Після підготовки робітник приступає до виконання завдання. По завершенню робітник здає виготовлену їм продукцію ВТК, де перевіряється якісне і точне виконання роботи. На кожній деталі ставлять штамп ВТК. Після цього робітник звітує майстру про виконання змінного завдання.

В кінці зміни робітник упорядковує своє робоче місце, здає інструмент і оснащення.

1.4 Організація охорони праці.

Оптимальні показники температури навколишнього середовища

(18⁰-22⁰С), вологості (40-60%), освітленості, рівня звукового тиску, швидкості руху повітря, шкідливих викидів створюють у цеху комфорт відповідно до санітарних норм СК 245-71 і будівельними нормами та правилами (СК і П).

Прийняте технологічне устаткування відповідає вимогам ГОСТ.

Розташування верстатів, проходів між ними і транспортними засобами відповідає діючим нормам проектування, з урахуванням габаритів верстатів, маси і виду транспортних засобів.

Енергонесуче устаткування забезпечено заземленням. Необхідний стан повітряного середовища забезпечується загально обмінною вентиляцією. Застосовується ряд мір для захист від виробничого шуму і вібрації.

З метою досягнення естетичної досконалості у цеху застосовується раціональне фарбування приміщень, устаткування, трубопроводів.

Відповідальним за забезпечення нормальних умов праці покладається на керівника підприємства, керівників структурних підрозділів, що здійснюють всю організаційну роботу через служб техніки безпеки, які проводять з робітниками різні види інструктажу з ТБ.

Протипожежна безпека

1. Загальна частина: основними джерелами виникнення пожежі в корпусах являється: невірне користування природним газом;

невиконання інструкцій під час роботи на ацетиленових та електрозварювальних апаратах;

порушення вимог безпеки під час проведення газорізних робіт;

неналагодженість електропроводки, електрообладнання та невірне їх обслуговування;

невірне зберігання, використання мастил, керосину та інших пальних матеріалів;

захламленість робочих місць змащеною вітошшю, папером та іншім;

порушення режиму паління;

2. Усі робітників повинні знати та виконувати наступні правила: вогневі роботи виконувати тільки на постійних місцях проведення вогневих робіт;

збереження пальних речовин (керосин, бензин, дизельне пальне, мастила та інше) здійснюється у спеціально відведених приміщеннях. Збереження пальних рідин у корпусах підприємства заборонено;

для замазочних та обтирочних матеріалів відведені спеціальні місця безпечні у протипожежному відношенні. Вони зберігаються у залізних ящиках;

для паління в кожному корпусі відведені спеціальні місця;

усі залишки виробництва повинні виноситися у певні місця та періодично прибиратися;

забороняється збереження у приміщеннях корпусів підприємства балонів із киснем, окрім місць спеціального призначення для цього та обладнаних ящиків із кріпленням;

забороняється залишати після роботи ввімкнені верстати, електроінструменти, електроосвітлення та інше.;

у кожному корпусі мають бути первинні засоби пожежегасіння: вода, вогнегасники ОП - 5 - 01, пісок у пісочницях, азбестове полотно. Зберігатися засоби пожежегасіння повинні у відмінному стані

1.5 Обов’язки техніка – технолога.

Технік – технолог ОГТ у складі технологічного бюро бере участь у розробці і впровадженні технологічних процесів на продукцію, що випускається.

Технік – технолог ОГТ зобов’язан:

- розробляти технологічні процеси на прості види продукції чи її елементів під керівництвом більш кваліфікованого фахівця. Складати карти технологічного процесу, матеріальні карти, відомості, оснащення та іншу технологічну документацію.

- виконувати доручення фахівців бюро.

- контролювати дотримання технологічної дисципліни у виробничих підрозділах підприємства.

Робота техніка – технолога механічного цеху.

Технолог виробничої ділянки забезпечує підготовку виконання змінних завдань, впроваджує у виробництво запроектовані технологічні процеси і оснащення.

Технолог зобов’язан:

- вирішувати всі питання зв’язані з технологією виготовлення деталей.

- систематично контролювати на робочих місцях технологічні процеси, норми обробки, виконання всіх умов технологічних процесів на кресленнях.

- організувати роботу впровадження технологічних процесів шляхом особистого конструювання.

- брати участь в іспиті і впровадженні технологічного оснащення.

- аналізувати причини і характер браку і працювати над його усуненням.

- удосконалювати технологічні процеси і впроваджувати передові методи обробки деталей.

- робити висновки по раціоналізації підприємства.

1.6 Обов’язки майстра цеху.

Майстер – безпосередньо керує первинним колективом, організовує працю і виробництво, виховує робочих очолюваних їм змін.

Майстер, який працює на ділянці, заповнює таку документацію:

• вимога на одержання сировини і напівфабрикатів;

• рапорт про прийом інструментів і пристосування;

• наряд на завдану роботу, змінне завдання;

• наряд на відрядну роботу;

• приймально-здавальні накладні;

• табель бригади;

• відомість депримірування робітників цеху.