- •Харків 2010
- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
- •1.1. Мета викладання дисципліни
- •1.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами
- •2. Тематичний план дисципліни
- •2.2. Зміст тем дисципліни
- •Тема 1.1. Характеристика основних харчових речовин продовольчої сировини та харчових продуктів
- •Тема 1.2. Білки
- •Тема 1.3. Ліпіди
- •Тема 1.4. Вуглеводи
- •Тема 1.5. Харчові кислоти
- •Тема 1.6. Мінеральні речовини, вітаміни
- •Тема 1.7. Вода
- •2.5. Завдання для самостійної роботи студентів
- •2.6. Завдання для індивідуальної роботи студентів
- •3. Система поточного і підсумкового контролю знань студентів
- •4. Приклади типових питань, що виносяться на підсумковий Модульний контроль
- •5. Навчально-методичні матеріали до дисципліни
- •5.1. Основна література
- •5.2. Додаткова література
- •5.3. Посібники та методичні вказівки до проведення конкретних видів навчальних занять
- •5.4. Джерела internet
2.2. Зміст тем дисципліни
Тема 1.1. Характеристика основних харчових речовин продовольчої сировини та харчових продуктів
Вступ. Хімія харчових речовин – наука про харчові речовини та закономірності їх перетворень під впливом фізико-хімічних чинників. Науково-технічні та технологічні передумови виникнення дисципліни «Хімія харчових речовин».
Мета та завдання дисципліни, її місце в безперервній технологічній підготовці фахівців харчової індустрії. Основні терміни, поняття та визначення.
Технологічний процес як хіміко-технологічна система. Хімічні процеси в технологічному потоці виробництва харчової продукції.
Загальні відомості про харчові речовини: класифікація за сукупними ознаками, біологічні функції в організмі людини, роль в технологічних процесах виробництва харчової продукції, вміст у складі продовольчої сировини та продуктів її переробки.
Хімічна та просторова структура харчових речовин як об`єктивна теоретична передумова, що визначає основні закономірності фізико-хімічних та колоїдних перетворень у харчових системах: структуроутворення, формування кольору, аромату та смаку; поняття про харчову та біологічну цінність, безпечність.
Рекомендована література для вивчення теми: [1, с.7-16, 463-515].
Тема 1.2. Білки
Загальна характеристика, хімічна будова білків, елементний склад білків, властивості їх структурних одиниць (амінокислот); класифікація білків за сукупними ознаками. Колоїдна спорідненість білків з жирами вуглеводами.
Поліпептидна теорія хімічної будови білків (первинна структура), просторова будова білків (вторинна, третинна, четвертинна структура); типи хімічних зв`язків, що приймають участь в утворенні структури білків.
Фізичні, фізико-хімічні та хімічні властивості білків: форма, розмір та маса білків; гідрофільність, гідратація, набухання, розчинення, гідроліз (кислотний, лужний, ферментативний), агрегація, денатурація (хімічна, механічна, термічна), деструкція. Взаємодія білків з розчинниками, солюбілізація утворення розчинів ВМС та колоїдних розчинів. Поняття про структуроутворення. Дифузія білків, поняття буферної ємності. Закономірності перетворень білків під впливом фізико-хімічних чинників.
Хімічна будова та фізико-хімічні властивості білків як основа їх функціональних властивостей. Хімічні та електрохімічні властивості білків як основа щодо їх визначення та ідентифікації: утворення біуретового комплексу, ксантопротеїнова реакція, визначення ізоелектричної точки, електрофорез та хроматографія. Методи дослідження білків.
Використання сучасних методів виділення, розділення та очистки білків в технології традиційних та нових (продукти-аналоги) харчових продуктів.
Рекомендована література для вивчення теми: [1, с. 16-112].
Тема 1.3. Ліпіди
Ліпіди як складна суміш жирів та жироподібних органічних речовин. Хімічна будова ліпідів, властивості їх структурних одиниць (жирних кислот); класифікація за сукупними ознаками. Жирнокислотний склад олій та жирів.
Прості (ацилгліцериди, воски, стерини, інші) та складні (фосфоліпіди, жиророзчинні вітаміни та пігменти). Ліпіди: загальна характеристика, фізичні, фізико-хімічні та хімічні властивості.
Вплив жирно-кислотного складу ліпідів на їх основні фізико-хімічні показники (температура плавлення та кристалізації, кислотне та йодне число, число омилення, інші). Реакції переетирифікації, гідрогенізації, омилювання: закономірності, вплив фізико-хімічних чинників, продукти реакції. Евтектичні суміші тригліцеридів.
Гідроліз та окислювання ліпідів: механізм, закономірності, фізико-хімічні чинники, що визначають кінетику процесу, продукти реакції. Піроліз жирів. Методи стабілізації (хімічні, фізичні, фізико-хімічні) жирів.
Хімічна будова та хімічні властивості ліпідів як основа їх фізичного стану та функціональних властивостей.
Основні числа ліпідів, оптичні властивості, ІЧ-спектри, хвильові числа
Методи визначення кількісного вмісту та фракційного складу ліпідів, методи визначення якості жирів та олій.
Рекомендована література для вивчення теми: [1, с. 178-213].