- •Міністерство аграрної політики України
- •1. Видовий склад основних шкідників пшениці та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників пшениці
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи пшениці
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості совки озимої
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку совки озимої (Scotia segetum) Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність совки озимої
- •2.1.7. Заходи захисту пшениці від совки озимої
- •2.2. Пшеничний трипс Haplothrips tritici (Рис. 2)
- •2.2.1. Систематичне положення пшеничного трипса
- •2.2.2. Поширеність пшеничного трипса
- •2.2.3. Діагностичні ознаки пшеничного трипса
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості пшеничного трипса
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку пшеничного трипса (Haplothrips tritici) Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність пшеничного трипса
- •2.2.7. Заходи захисту пшениці від пшеничного трипса
- •2.3. Опоміза пшенична Opomуza florum (Рис. 3)
- •2.3.1. Систематичне положення опомізи пшеничної
- •2.3.2.Поширеність опомізи пшеничної
- •2.3.3. Діагностичні ознаки опомізи пшеничної
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості опомізи пшеничної
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку Опомізи пшеничної (Opomуza florum) Зона – східний Лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність опомізи пшеничної
- •2.3.7. Заходи захисту пшениці від опомізи пшеничної
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур Озима совка
- •Трипс пшеничний
- •Опоміза пшенична
- •4.Захист пшениці від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту пшениці від шкідників
- •Система заходів для захисту пшениці від головних шкідників
- •4.3. Робочий план захисту пшениці від шкідників
- •Висновок
- •Бібліографічний список
4.3. Робочий план захисту пшениці від шкідників
Шкідник (стадія) |
Приблизні строки проведення заходів (календарні або за фенофазами розвитку рослини) |
Заходи |
Обсяг робіт, га |
Пестициди |
Потреба в апаратурі та робочій силі | |||||
Препарати |
Норма витрати на одиницю площі (га), або т |
Загальна потреба, кг |
Найменування агрегату (машина для захисту рослин, трактор) |
Продуктивність за зміну |
Потрібно | |||||
агрегатоднів |
людиноднів | |||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
- |
2 декада серпня |
Протруювання |
12800 |
Табу, 50 % в.р.к. |
0,4 |
5124 |
ПС-10А |
72 |
- |
- |
Трипс пшеничний (личинка) |
2 декада травня |
Обприскування |
80 га |
Бі-58 Новий, 40 % к.е. |
1,5 |
120 |
МТЗ 82 + ОПШ-2000
|
40
|
2
|
4
|
Опоміза пшенична (личинка) | ||||||||||
Озима совка (яйця) |
3 декада травня |
Випускання трихограм |
80 га |
трихограма |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Озима совка (імаго) |
1 покоління З 2 декади травня по 3 декаду червня |
Використання феромонних пасток |
80 га |
Коритця з патокою |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Совка озима (гусениця) |
1 декада червня |
Обприскування |
80 га |
Децис, 2,5 % к.е. |
0,3 |
24 |
МТЗ 82 + ОПШ-2000
|
40
|
2
|
4
|
Трипс пшеничний (імаго та личинки) |
Норма висіву пшениці 160 кг/га
Продуктивність ОПШ-2000 10 га/год
Тривалість нормо-зміни – 4 години
Висновок
Пшениця - найважливіша продовольча культура. Не випадково озима пшениця є основним продуктом харчування у 43 країнах світу з населенням понад 1 млрд. осіб. У хімічний склад зерна входять усі необхідні для харчування елементи: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, ферменти і мінеральні речовини.
Посіви озимої пшениці в різні періоди росту можуть пошкоджувати шкідлива черепашка, хлібна жужелиця, хлібний жук, злакові мухи, злакові попелиці, пшеничний трипс, смугаста хлібна блоха, хлібна п'явиця та ін.
Опоміза пшенична (OpomyzafloramR). Виїдає в пагонах конус росту. Характер пошкодження - пожовтіння і засихання центрального листка, а пізніше і стебла. Сприяє її поширенню тривала осіння і весняна посуха.
Пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd.) Дуже поширений шкідник. Пошкоджують рослини дорослі трипси й личинки. Дорослі трипси у фазах виходу в трубку і початку колосіння знаходяться за піхвою верхнього листка. Пошкоджують колоскові луски, остюки. Висмоктуючи з них сік, спричинюють білоколосицю і щуплозерність. При пошкодженні прапорцевого листка у його основи, останній скручується, утруднюючи вихід колосу. Личинки більш шкідливі під час наливу зерна. Вони проникають під квіткові луски і висмоктують вміст зернівки. Маса зерна може зменшуватись на 15-40%, що призводить до значних втрат врожаю.
Озима совка (Scotia segetum Schiff.). Шкідник поширений повсюдно, особливо в центральному Лісостепу і південно-західній частині України. Шкоду завдають гусениці, знищуючи висіяне насіння та проростки. Молоді гусениці об'їдають пластинку листка, а дорослі підгризають рослини нарівні ґрунту. Сходи, пошкоджені до кущіння, гинуть.
Своєчасне проведення тих чи інших заходів під час вегетації дає змогу збільшити продуктивність окремих елементів рослин і посівів в цілому.