- •Міністерство аграрної політики України
- •1. Видовий склад основних шкідників пшениці та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників пшениці
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи пшениці
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості совки озимої
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку совки озимої (Scotia segetum) Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність совки озимої
- •2.1.7. Заходи захисту пшениці від совки озимої
- •2.2. Пшеничний трипс Haplothrips tritici (Рис. 2)
- •2.2.1. Систематичне положення пшеничного трипса
- •2.2.2. Поширеність пшеничного трипса
- •2.2.3. Діагностичні ознаки пшеничного трипса
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості пшеничного трипса
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку пшеничного трипса (Haplothrips tritici) Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність пшеничного трипса
- •2.2.7. Заходи захисту пшениці від пшеничного трипса
- •2.3. Опоміза пшенична Opomуza florum (Рис. 3)
- •2.3.1. Систематичне положення опомізи пшеничної
- •2.3.2.Поширеність опомізи пшеничної
- •2.3.3. Діагностичні ознаки опомізи пшеничної
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості опомізи пшеничної
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку Опомізи пшеничної (Opomуza florum) Зона – східний Лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність опомізи пшеничної
- •2.3.7. Заходи захисту пшениці від опомізи пшеничної
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур Озима совка
- •Трипс пшеничний
- •Опоміза пшенична
- •4.Захист пшениці від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту пшениці від шкідників
- •Система заходів для захисту пшениці від головних шкідників
- •4.3. Робочий план захисту пшениці від шкідників
- •Висновок
- •Бібліографічний список
2.3. Опоміза пшенична Opomуza florum (Рис. 3)
2.3.1. Систематичне положення опомізи пшеничної
Клас - комахи (Insecta)
Ряд - двокрилі (Diptera)
Родина - опомізиди (Opomyzidae).
Вид - Опоміза пшенична (Opomуza florum) (Білик, 2005)
2.3.2.Поширеність опомізи пшеничної
Зустрічається по всій Європі, в тому числі на Україну. У Росії муха широко поширена в європейській частині, на північний захід до Ленінградської області, на північний схід - до Пермської області, на схід - до Башкирії, на південно-схід до Ставропольського краю і республік Північного Кавказу. Еколого – біологічні характеристики виду допускають його проживання в окремих районах Закавказзя, Південного Сибіру (до Красноярська) і Казахстану (до Алма-Ати). (Беляев, 1974)
2.3.3. Діагностичні ознаки опомізи пшеничної
Тіло завдовжки 3,5 – 4 мм, іржаво-жовтого кольору. Крила овальні, прозорі, жовтуваті з димчасто-коричневими плямами навколо поперечних і на кінцях поздовжніх жилок. Спинка з кількома рядами темних щетинок і 4 щетинками на щитку. Черевце тонке, у самок загострене на кінці, у самців — овальне.
Яйце 0,8 – 0,9 мм завдовжки, жовтувато-біле, довгасте, з одного боку дещо звужене. Хоріон у глибоких поздовжніх борозенках.
Личинка водянисто-біла або злегка жовтувата, розміром від 1,2 мм у першому віці, до 7 мм — у третьому. На кінці тіла м’ясисті відростки.
Пупарій 4,5 – 5 мм завдовжки, яйцеподібний, з двома тупими відростками на задньому кінці та чотирма зубчиками на передньому. (Мигулин, 1983; Байдик, 2005)
2.3.4. Біологічні та екологічні особливості опомізи пшеничної
Зимують яйця, відкладені у верхній шар ґрунту завтовшки до 3 см на посівах озимих. Личинки виходять рано навесні і заглиблюються в найбільш розвинені стебла. Опоміза ніколи не пошкоджує вузла кущіння. Внаслідок пошкодження жовтіє і засихає центральний листок, а потім і все пошкоджене стебло. Заляльковується в пошкодженому стеблі або за піхвою листків сусідніх здорових стебел. Стадія лялечки триває до 20 діб. Вилітають мухи наприкінці червня, припадає на фазу колосіння – формування зерна озимої пшениці. Упродовж літніх місяців мухи живляться на квітуючих зонтичних, айстрових, бобових і тільки у вересні — жовтні спарюються і відкладають яйця. Відкладання яєць триває до настання морозів. Розвивається в одному поколінні.
Факторами, що обмежують розповсюдження мухи, є температура повітря вище 22 ° С і кількість опадів нижче 90 мм. Оптимальна відносна вологість повітря для розвитку пупаріїв знаходиться в межах 60-100%. (Білик, 2005; Байдик, 2005)
Рис. 3 Опоміза пшенична
Таблиця 3
2.3.5. Фенологічний календар розвитку Опомізи пшеничної (Opomуza florum) Зона – східний Лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комахи по місяцях і декадах |
Примітка | ||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень | ||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 | ||||
Багаторічні спостереження |
1 |
Яйця |
. |
. - |
. - |
-
|
-
|
- 0 |
- 0 |
0 + |
0 + |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ . |
+ . |
+ . |
. |
. |
Сходи - кущіння 30 – 40 мух на 100 помахів сачка |
- личинка
+ - імаго
. – яйце
0 - лялечка
Період шкодочинності Захисні заходи (Агротехнічні, біологічні, хімічні та ін.)