- •Міністерство аграрної політики України
- •1. Видовий склад основних шкідників пшениці та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників пшениці
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи пшениці
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості совки озимої
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку совки озимої (Scotia segetum) Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність совки озимої
- •2.1.7. Заходи захисту пшениці від совки озимої
- •2.2. Пшеничний трипс Haplothrips tritici (Рис. 2)
- •2.2.1. Систематичне положення пшеничного трипса
- •2.2.2. Поширеність пшеничного трипса
- •2.2.3. Діагностичні ознаки пшеничного трипса
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості пшеничного трипса
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку пшеничного трипса (Haplothrips tritici) Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність пшеничного трипса
- •2.2.7. Заходи захисту пшениці від пшеничного трипса
- •2.3. Опоміза пшенична Opomуza florum (Рис. 3)
- •2.3.1. Систематичне положення опомізи пшеничної
- •2.3.2.Поширеність опомізи пшеничної
- •2.3.3. Діагностичні ознаки опомізи пшеничної
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості опомізи пшеничної
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку Опомізи пшеничної (Opomуza florum) Зона – східний Лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність опомізи пшеничної
- •2.3.7. Заходи захисту пшениці від опомізи пшеничної
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур Озима совка
- •Трипс пшеничний
- •Опоміза пшенична
- •4.Захист пшениці від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту пшениці від шкідників
- •Система заходів для захисту пшениці від головних шкідників
- •4.3. Робочий план захисту пшениці від шкідників
- •Висновок
- •Бібліографічний список
2.2.5. Фенологічний календар розвитку пшеничного трипса (Haplothrips tritici) Зона – східний Лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комахи по місяцях і декадах |
Примітка | ||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень | ||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 | ||||
Багаторічні спостереження |
1 |
Личинка |
- |
-) |
- |
- |
- + |
+ . |
+ . - |
. - |
- |
- |
(- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
на початку колосіння - 10-15 імаго на 1 стебло, у фазі молочної стиглості - 40-50 личинок на один колос |
Умовні позначення:
- личинка
+ - імаго
. – яйце
Період шкодочинності Захисні заходи (Агротехнічні, біологічні, хімічні та ін..)
2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність пшеничного трипса
Шкодять спочатку дорослі трипси, висмоктуючи соки з листків і колосу, спричинюючи часткову або повну білоколосицю, нерідко не розвивається і засихає верхівкова частина піхвового листка, а колос не вивільнює верхівку, вигинається вбік. Личинки живляться зерном і концентруються в його борозенці. Зерна деформуються, недорозвиваються, стають плюсклими. Майже щороку шкідники спричинюють зниження маси 1000 зернин на 10–30%. За наявності на початку фази колосіння 20–30 трипсів на один колос втрати врожаю сягають понад 14%, погіршуються технологічні якості та схожість зерна. (,Байдик, 2005; Літвінов, 2009)
2.2.7. Заходи захисту пшениці від пшеничного трипса
Зважаючи на зазначене, для зниження чисельності й шкідливості пшеничного трипса потрібна комплексна система захисту посівів, складовими якої є агротехнічні, хімічні заходи тощо.
Важливе значення для обмеження зимуючого запасу шкідника мають раннє лущення стерні та глибока зяблева оранка. Внаслідок цього гине 80-90% його личинок.
Зниженню шкідливості трипса сприяють передпосівна культивація зябу під ярі культури, а також ранні й стислі строки сівби ярої пшениці, оскільки при цьому прискорюються розвиток і достигання рослин.
За масової появи шкідника варто здійснити обприскування посівів пшениці Актарою 25 WG, в.г. (0,10-0,14 /га), Бі-58 Новим, к.е. (1,2-1,5 л/га), Блискавкою, к.е. (0,10 л/га), Данадимом 400, к.е. (1,0-1,5 л/га), Децисом Профі 25 WG, в.г. (0,04 кг/га), Штефесіном, к.е. (0,25 л/га), Карате Зеоном 050 CS, мк.с. (0,2 л/га), Протеусом 110 OD, о.д. (0,5-0,75 л/га), Фастаком, к.е. (0,10 л/га), Фатрином, к.е. (0,1-0,15 л/га), Ф'юрі, в.е. (0,07-0,1 л/га), Шарпеєм, мк. е. (0,2 л/га) тощо. (Ящук, 2010)
Використовують таких ентомофагів як Orius laevigatus, Aphidius colemani, Diglyphus isaea та ін..
Критерієм доцільності проведення хімічних обробок посівів озимої пшениці проти пшеничного трипса є економічні пороги шкідливості: на початку колосіння - 10-15 імаго на 1 стебло, у фазі молочної стиглості - 40-50 личинок на один колос. (Круть, 2010)