2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність опомізи пшеничної

Ранньою весною з яєць відроджуються личинки і вибуравлюються в найбільш розвинені стебла. У стеблі личинка прогризає хід до конусу наростання і піднімається вгору, переходячи в бічні стебла. Характер пошкодження - пожовтіння, всихання центрального аркуша, а потім і стебла. На відміну від шведської мухи, опоміза шкодить тільки ранньою весною, а від озимої мухи - ніколи не пошкоджує вузол кущіння. ( Мигулин, 1983; Літвінов, 2009 )

2.3.7. Заходи захисту пшениці від опомізи пшеничної

1. Передпосівна обробка насіння дозволеними для використання інсектицидами.

2. Оптимальні строки посіву

3. Дотримання сівозміни (Байдик, 2005)

3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур Озима совка

Метод косіння ентомологічним сачком. Виявлення дорослих злакових мух, сходах озимих зернових культур досягається методом косіння ентомологічним сачком. Число помахів залежить від рухливості комах. На молодих злаках для обліку мух роблять 5-10 за один раз, щоб комахи не порозліталися до уловлювання та обліку. Кількість помахів приблизно відповідає кількості кроків. В залежності від кількості мух можна робити від 10 до 100 помахів сачком. Для обрахунків на 1 м² кількість усіх зловлених сачком комах множать на 3 (30% потрапляння) і ділять на 10.

Метод облікових ділянок. Посіви озимої пшениці та інших колосових зернових обстежують у фазі весняного кущіння з метою встановлення динаміки заселення їх шкідниками і необхідності хімічних обробок. На ділянках 50х50 см (0,25 м²), розміщених у шаховому порядку рівномірно на всьому полі, провадять обліки за допомогою рамки, яку накладають на рослини випадково. Всі стебла всередині рамки струшують на землю і підраховують кількістьшкідників. При цьому оглядають грудочки рослинні рештки тощо. На 100 га площі беруть 16 проб, при більших розмірах полів на кожних 50 га обстежують ще 4 ділянки. В результаті встановлюють середню чисельність шкідників на 1 м² посіву.

Навесні контрольними обстеженнями полів, на яких восени розкоп­ками була встановлена значна кількість зимуючих гусениць, методом ґрунтових обстежень визначають фактичну чисельність гусениць після перезимівлі та процент їх загибелі з різних причин (ураження хвороба­ми, паразитами, вплив низьких температур тощо).

Початок відкладання яєць і випуск трихограми у боротьбі з шкідни­ком визначають за строками та інтенсивністю льоту метеликів за допомо­гою світлопасток або коритець з патокою. Світлопастки вивішують у полі чи на околиці населеного пункту і вмикають світло перед заходом, а ви­микають після сходу сонця. У цей час вибирають усіх комах із комахо-збірника і підраховують метеликів совок. При відловлюванні протягом тижня в середньому за ніч понад 10 метеликів, визначають їх плодючість. Для цього вибирають метеликів-самок, відрізають їм черевце і розтина­ють його тоненькою голкою по лінії дихалець. У чашці Петрі або блюдці з водою виділяють яєчники і підраховують зрілі яйця в одній яйцетрубці.

Множенням одержаних даних на 8 (кількість яйцетрубок) одержують кількість зрілих яєць на одну самку. Наявність їх понад 400 свідчить про високу плодючість самок і необхідність випуску трихограми. В разі відсут­ності світлопастки на кожному полі просапних, овочевих культур і картоп­лі виставляють по два коритця (70x40x7 см на висоті 0,5—0,75 м), напов­нених патокою, що бродить. Якщо в одне з них за ніч потрапляє понад 30 метеликів, а при препаруванні в яйцетрубках виявляють зрілі яйця, то це свідчить про інтенсивний літ і необхідність випуску трихограми. Існує метод обліку інтенсивності льоту метеликів відловлюванням їх на кле­йові пастки з синтетичними феромонами (феромонні пастки).

Влітку з метою встановлення чисельності та шкодочинності гусениць совок обстежують просапні й овочеві культури методом ґрунтових розко­пок. Кількість і розмір ям глибиною 5—10 см встановлюють згідно із загальною методикою. Всіх виявлених гусениць підраховують і визнача­ють середню чисельність їх на 1 м². Одночасно у 10 пробах обчислюють усі рослини і кількість їх за ступенем ушкодження, що визначається за чотирибальною шкалою: 0 — неушкоджені рослини; 1 — слабо ушко­джені, на кореневій шийці вигризені невеликі ямки, перегризені окремі черешки листків; 2 — сильно ушкоджені, коренева шийка і листки дуже обгризені; 3 — загиблі рослини, коренева шийка чи вузол кущіння пере­гризені.