- •Курсова робота
- •Видовий склад основних шкідників капусти та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників капусти
- •Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на капусті
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості капустяної молі
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку капустяної молі
- •Фенологічний календар розвитку капустяної молі Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність капустяної молі
- •2.1.7. Заходи захисту капусти від капустяної молі
- •2.2. Весняна капустяна муха
- •2.2.1. Систематичне положення весняної капустяної мухи
- •2.2.2. Поширеність весняної капустяної мухи
- •2.2.3. Діагностичні ознаки весняної капустяної мухи
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості весняної капустяної мухи
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку весняної капустяної мухи
- •Фенологічний календар розвитку весняної капустяної мухи Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність весняної капустяної мухи
- •2.2.7. Заходи захисту капусти від весняної капустяної мухи
- •2.3. Літня капустяна муха
- •2.3.1. Систематичне положення літньої капустяної мухи
- •2.3.2. Поширеність літньої капустяної мухи
- •2.3.3. Діагностичні ознаки літньої капустяної мухи
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості літньої капустяної мухи
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи
- •Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи Зона – східний Лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність літньої капустяної мухи
- •2.3.7. Заходи захисту капусти від літньої капустяної мухи
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
- •Захист капусти від шкідникв
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •4.2. Система заходів для захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •Система заходів для захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •4.3. Робочий план захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •Робочий план захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої
- •Висновок
- •Бібліографічний список
2.3.5. Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи
Таблиця 4
Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи Зона – східний Лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комахи по місяцях і декадах | ||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень | |||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 | |||
Багаторічні спостереження |
1 |
Лялечка |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 + |
0 + . |
+ . - |
+ . -
|
. - |
- 0 |
- 0 |
- 0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Умовні позначки: . – яйце, - - личинка, 0 – лялечка, + - імаго,
(+) – імаго у недіяльному (неактивному) стані
період шкодочинності
захисні заходи (агротехнічні, біологічні, хімічні та ін)
2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність літньої капустяної мухи
Літня капустяна муха поширена широко. Шкодить тим же рослинам, що і весняна капустяна муха.
Мухи проникають в стебло капусти, харчуються всередині коренеплодів редису, редьки, турнепсу, брукви, виїдаючи звивисті ходи. Пошкоджені рослини відстають у рості, у спеку в'януть, набувають фіолетового відтінку, їх коріння загнивають. Шкідливість другого покоління мухи значно нижче, так як воно харчується на вже добре розвинулися рослинах.
2.3.7. Заходи захисту капусти від літньої капустяної мухи
Чисельність яєць, личинок та лялечок літньої капустяної мухи знижують Trybliographa rapae Westree (Coleoptera: Staphylinidae); Stilpnus tenebricosus Grav., Phygadeuon fumator Grav., Ph. subtilis Grav. (Hymenoptera: Ichneumonidae).
Заходи захисту. Глибока зяблева оранка. Знищення бур’янів. Розведення і випуск імаго стафілін з роду алеохара. Використання інсектицидів у період льоту мух і відкладання яєць доцільне при заселенні капустяною мухою 10 % рослин із середньою щільністю 5 – 6 яєць або 3 – 5 личинок на одну рослину. Підбір стійких сортів. Своєчасний полив. Підживлення і підгортання рослин.
Економічний поріг шкодочинності в період розсади листової мутовки дорівнює 5-10 яйцям або 5-6 личинкам на 1 рослину при заселенні не менше 10% рослин. На ділянках з високою чисельністю шкідника в період масової відкладання яєць проводять поверхневе внесення базудина, Г (10-25 кг / га). У період вегетації рослини обприскують наступними препаратами, КЕ (л / га): Бі-58 Новим - 0,6-1,0; карбофосом або фуфаноном - 0,6-1,2; ровікуртом - 0,7.
В особистих підсобних господарствах для оберігання висадженої розсади від заселення річної капустяної мухою можна використовувати укривние матеріали, що запобігають доступу мух до рослин. (Байдик, 2005)